Луї приїхав додому ближе до вечора. І з порогу шокував подругу новинами:
-Мене взяли на роботу, і вже завтра я переїжджаю з твого курятника в справжній палац.
Якби Кендал не знала цього йолопа, вона б подумала, що він намагається її образити, але це всього на всього черговий не смішний жарт.
-Як добре, що ти нарешті валиш, ніхто не хропітиме за стінкою і не дивитиметься сопливі мелодрами всю ніч.
Кендал награнно перехрещується і пропонує Луї свою допомогу в збиранні валізи.
-Я сумуватиму за тобою, Кенні,- Луї вкотре за ранок коротко обіймає дівчину і ледь не плаче.
-Ти переїжджаєш до сусіднього кварталу, а розводиш драму,наче тебе відправили на каторгу до Сибіру. Тюхтій, тьфу на тебе,- Кендал, здається, скоро побачить свій мозок, адже за останні хвилини вона разів з десять закотила очі і голосно цокнула язиком.
-Хоч би раз виявила які-небудь емоції. Твій друг їде, чорт знає куди і на скільки,- хлопець складає руки на грудях і корчить невдоволену гримасу.
Очі Кендал знову опиняються десь там, за повіками, і Луї розуміє,що йому вже варто йти. Тим паче, що водій його роботодавця під’їхав ще хвилин десять тому.
Хлопець бере свою досить важку валізу і виходить з квартири. Його чекає веселий місяць – саме стільки випробувального сроку йому дали.
Коли Луї під’їжджає до вже знайомого будинку, він бачить, що біля воріт стоїть Коул, очевидно, чекає на парубка.
-Вітаю,сер. Можу я забрати вашу валізу і віднести її до кімнати, яку виділив вам містер Стайлс?
-Привіт, так звичайно, і було б просто чудово, якби ви показали мені ту кімнату.
Чоловік бере чемодан Луї, промовляє: “Йдіть за мною”, та швидким кроком прямує в будинок.
Спальня, в якій хлопець житиме найближчий час, виявилась просторою, світлою і дуже гарною.
Нічого зайвого в ній не було, лише двоспальне ліжко в центрі, шафа майже на всю стіну, декілька невеликих тумбочок і телевізор.
-Діти приїдуть зі школи о пів на четверту, будьте готові до цього часу. Морально готові. Бо це не дітки, це справжні язви,- дворецкий дає Луї певні настанови, доки допомагає йому розкладати речі з валізи на полички в шафі.
-Та ну, я не думаю, що все так погано. До речі, скільки їх у містера Стайлса?- цікавиться хлопець і помічає серед купи речей шмат рожевого мережива. Бюстгальтер Кендал. Як він там опинився, Луї вияснить трохи пізніше.
-Двоє. Тедд і Олівія. І якщо з першим ще якось можливо впоратися, то дівчина це повний, як там зараз говорять, токсік.
-Ого, дякую, що попередили, а тепер я хотів би набратися сил перед зустріччю із цими янголятками,- хлопець трохи посміхається, випроваджує Коула з кімнати і лягає на ліжко відпочити, але спочатку він позвонить свої любой подружці.
-Коли не треба, то ти сама по сто разів телефонуєш,- бурчить хлопець, адже замість голосу Кендал він уже втретє чує “абонент зайнятий “,- ну і чорт з тобою.
Весь час до приїзду дітей, а це близько трьох годин, Луї дивився телевізор. Не краще рішення, але це все, що він міг робити без втрати енергії, яка за словами дворецького йому дуже знадобиться.
“Сім’я Кардаш’ян” вкотре переривається на рекламу, і хлопець вирішує спуститися вниз, щоб чим-небудь підживитися.
Вже на сходах він чує два голосні, досі незнайомі, голоси. Діти повернулися додому.
-А я тобі ще раз кажу, твій Брендон – лох. Він навіть не курив ніколи,- хлопець, років чотирнадцяти заходить до вітальні, сідає на диван і кладе свої ноги на стіл.
-Сам ти лох, він просто не такий як інші,- дівчина такого ж віку моститься поруч з юнаком і бере в руки шкіряну подушку,- а взагалі, ще одне слово, і ти-труп.
Вона прищурює очі та загрозливо дивиться на брата, але тому здається, до дупи.
-Він таки лузер, а з лузерами зустрічаються такі ж невдахи, отже ти,- хлопцеві не дає можливості договорити чорна невелика подушка, яка опиняється у нього на обличчі, і якою дівчина намається перекрити повітря своєму родичеві.
-Правильно, давай, души його, а то він мене дратувати почав,- голос Луї відволікає юну особу від її заняття, вона підіймає голову і здивовано дивиться на незнайомого їй чоловіка.
-А ти ще хто такий, невже батя собі знову шльондрика викликав?
-Ти абсолютно права, юна леді, у нас з ним якраз рольова гра. Я – ваша нянька, а він – мій бос. Тому давайте ви послухаєте мене сьогодні, і всі залишаться в гарному гуморі.
Луї підходить ближче до дітей, знімає з обличчя хлопця подушку і жбурляє її на інший кінець дивану.
-Так ти нянька? Виглядаєш, як дешевий стриптизер, але я б замовила собі такого,- коли зеленоволоса дівчина промовляє ці слова, Томлінсон розуміє – дворецький був правий, язви ще ті, але розмовляти з такими він навчився ще в старшій школі.
-Підростеш і обов’язково замовиш, якщо я звісно погоджусь танцювати для тебе, а поки що тобі має вистачити твого Брендона, чи як його там,- дівчина воліє відкрити рота, проте Луї її випереджає,- ідемо мити руки і сідаємо обідати, Коул як раз салат з марихуани і шишок зробив.
Діти здивовано дивляться спочатку на нього, потім одне на одного і в кінці-кінців підіймаються з дивану, щоб піти помити свої рученята.
По дорозі до ванної кімнати, а потім і в самій кімнаті вони пошепки обговорюють нового няньку та приходять до висновку, що він їм подобається,а Олівії навіть дуже.
Додати до улюблених