З того моменту пройшло приблизно три неділі. Спитаєте як відреагував Стів на “таємницю”? Звісно ж на перший день він він нервував але згодом якось до цього звик. Робін вирішила підготовити Оді до школи та перевірила її знання. В них було декілька книжок які Оді дуже зайшли, якщо вона не знала значення слова то ходила до Робін та розпитувала. Що на рахунок математики, Оді досить не погано таки її знала, все ж таки матір старалася її чомусь вчити. Далі були придмети на вибір вона не погано розбиралась в географії, біології та в історії. Також вони вирішили взяти мистецтво. Школу вони вже знайшли. Запитаєте а що ж там на рахунок вдочерення? Все пройшло успішно, тільки не думайте що він став її батьком, він просто став її опікуном. Ось вже 27 серпня. Сьогодні був вихідний, Робін мила посуд Оді сиділа на кухні і вони говорили про школу, а Стів кудись поїхав по справах.
– я вже хочу в школу- сказала Оді задивляючись на вікно. Робін тільки хіхікнула.
– знаєш, діти твого віку кажуть зовсім навпаки, і я їх розумію- сказала Робін домиваючи останню тарілку а потім розвернулася до Оді- і я з ними солідарна, школа це не завжди ідеально. Школа це безсонні ночі сльози біль і все таке. Но не завжди, хоч і це прозвучить дуже дивно але списувати також потрібно вміти.
-списувати, а що це?
– ну списувати це коли ти на маленькому листочку пишеш відповіді потім кудись ховаєш і під час тесту достаєш, але врахуй що на дуже важливих тестах так не можна робити ну і не потрібно списувати завжди а то будеш тупа як дуб- дівчата посміялись.
-тупа як дуб- тільки повторила Оді і посміхнулася.
Додати до улюблених