Ебіґейл сиділа перед інструментом, поряд із нею сидів Ганнібал, він обіцяв навчити її грі на клавесині і свою обіцянку дотримує.
–Хоча руки м’яко б’ють по клавішах, вони все ж повинні бити по них з невеликою поривчастістю. -він показав приклад.
–Так? -Гопс повторила за ним. Було не складно, враховуючи вміння грати на фортепіано.
–Так, хитрість полягає в тому, щоб бути чітким з пальцями та тримати їх близько до клавіш. Спробуй натиснути повільно, відчуваєш момент щипка струни?
Вона кивнула, слідуючи вказівкам.
–Клавіші так відрізняються від фортепіанних. -зауважила дівчина.
–Ніби у меншому масштабі. Можемо спробувати відпрацювати декілька простих гам, певен, у тебе незабаром з легкістю вийде грати і складні композиції. -Ганнібал був радий вчити Ебіґейл, вона швидко усе схоплювала.
За декілька тижнів Гопс вже могла зіграти деякі композиції Баха та Генрі Перселла. Лектер пишався і з захопленням слухав її гру, знаючи, що незабаром дівчинка остаточно звикне до інструменту та набуде майстерності.
Додати до улюблених