Частина сьома
Коментар від автора:
Трохи затягла і засолодила, але я не можу перейти відразу до справи, тому тут такі прелюдії)) у наступному розділі почнеться спека, обіцяю!))
————
Алекс сама зателефонувала Алану наступного дня після його візиту до будинку Майкла та Патриції.
– Я знаю, ти був у нас у гостях. Він заборонив мені виходити. Чорт, мені хотілося їсти!
– Мені потрібно тебе побачити. Коли ти вільна?
– У мене останнім часом багато вільного часу.
– І з чим це пов’язано?
– Я перестала виконувати доручення Майка.
– І що ти робила?
– Так, здебільшого нудні та нецікаві справи.
– Розкажеш мені про це обов’язково. Я заїду о 6-й.
…
На цей раз Алан сам був за кермом.
– А де Маркус? – Запитала дівчина.
– У нього сьогодні вихідний. – не одразу відповів Алан. – Хочу, щоб нам ніхто не заважав.
Після цих слів Алекс трохи насторожилася.
Вона краєм ока дивилася, як Алан веде машину. Коробка автомат спрощувала керування. Правою рукою він тримав кермо, лівою періодично перемикав якісь кнопки. Він був дуже зосереджений і дівчина не наважувалася його відволікати. Але й сидіти мовчки було для неї нестерпно.
– Куди ми їдемо? – Вирішила запитати заради пристойності Алекса. Насправді, їй було байдуже, куди їхати. Вона готова була провести решту життя тут у машині, поряд з Аланом.
Що й казати, машина була шикарна.
Але її власник ще кращий.
– Я ж обіцяв пригостити тебе вечерею.
Вони зупинилися перед шлагбаумом – в’їздом на задній дворик якоїсь будівлі. Алан опустив вікно водія і помахав рукою комусь. Шлагбаум підвівся і вони поїхали далі.
Алан припаркував машину на вільне місце. Алекс озирнулася, довкола були тільки дорогі машини. Дуже дорогі машини.
Алан вийшов з машини і подав руку Алексі.
– Де ми? – запитала вона, все ще розглядаючи Мерседеси і Роллс-Ройси, що стояли навколо.
– Це ресторан. Перепрошую, що не через головний вхід, але, сама розумієш, інакше мене помітять і вечір буде зіпсований.
Вони зайшли в непримітні двері. Тут же підійшов хлопець і привітався.
– Ходімо за мною. – сказав він.
Він привів їх до маленької зали, в якій стояв один невеликий столик.
– Дозвольте ваш плащ, міс. – сказав хлопець.
– Дякую, я сам подбаю про міс, – відповів Алан.
Хлопець кивнув:
– Розміщуйтесь, зараз до вас підійде ваш офіціант.
Алан допоміг Алекс зняти плащ та повісив його на вішалку поряд. Вони сіли за стіл.
– Ее… – хотіла щось сказати Алекс, але Алан її перебив:
– Це звичайний ресторан, тут є одна велика загальна зала і кілька таких окремих. Такими, як цей, користуються переважно відомі люди, коли не хочуть, щоб їх побачили та завадили.
– Я зрозуміла… – сказала дівчина. – Що ж, цікаво.
Вони зробили замовлення. Алекс трохи хвилювалася і їй не хотілося їсти.
Офіціант запропонував вино, але Алан був за кермом, а Алекса не любитель спиртного, тому вони сиділи в очікуванні їжі та пили воду з келихів.
Алан нахилився ближче до дівчини. Вона зробила те саме.
– Значить, ми з тобою вже давно знайомі. – сказав з усмішкою він.
– Якщо це можна так назвати. – відповіла Алекса. – Я тебе незабаром після того забула, а нагадав мені дядько лише місяць тому. Та й ти забув мене.
– Я вже почав думати, що знав тебе в минулому житті, або щось на зразок того. – усміхнувся він.
Дівчина відповіла на його посмішку. “Боже, який він хороший.»
– Але паранормальний інтерес залишився? – Запитала вона.
Вони удвох засміялися.
– Я виконую обіцянку. – уже серйозно сказав він.
Їй так хотілося сісти поруч із ним так близько, як тоді, на набережній. Знову відчути тепло та силу його тіла. Вона сиділа і мліла від його чарівності.
– Чим тебе примушував займатися Майкл? Розкажеш? Чи це таємниця?
– Та якась таємниця, – махнула рукою дівчина. – Він не хоче шукати помічника, от і користується тим, що я тут.
Дівчина була небагатослівною цього вечора. Здебільшого говорив Алан.
Він розповідав їй про цікаві місця Лондона, про транспорт і затори, про різні ресторанчики.
Після вечері вони поїхали на London eye.
– Це банально, але я мушу тебе зорієнтувати на місця, про які говорив. Ти, мабуть, уже була тут?
Дівчина похитала головою.
– Я мало де була. Часу завжди не вистачало, та й я не хотіла ходити одна.
Знаєш, у мене топографічний кретинізм, я швидко гублюся.
Алан засміявся.
– Я тобі вже, здається, казав, що робити якщо ти загубишся.
Вони обрали порожню кабінку.
– Чорт, – вилаявся Алан. – Зовсім стемніло, і шибки брудні. Ми зараз нічого не побачимо. Потрібно приходити вдень.
– Все одно дуже гарно, – сказала дівчина, дивлячись у вікно. – Дякую, що привів мене сюди. І дякую за вечерю.
Алан підійшов до дівчини ззаду і притис її до себе, обхопивши руками за плечі.
– Ти неймовірна.
Вони постояли так постійно катання.
Алекс тремтіла від щастя всередині і їй здавалося, що Алан може відчути, що вона тремтить. Але він не подавав вигляду, що щось не так.
Коли вони повернулися до машини, було ясно, що жоден з них не хоче завершувати вечір.
Чоловік відчинив пасажирські дверцята і сказав:
– Сідай.
– Ти відвезеш мене додому? – Запитала дівчина, в її голосі вловлювалося жаль, хоч вона і намагалася його приховати.
– Взагалі-то, я так і маю зробити. Але не зараз. Пропоную прогулятися парком.
– З радістю! – відповіла дівчина. – Гайд Парк?
– Ні-і-і, – скривився чоловік. – Чи ти хочеш туди?
– Я там була кілька разів. Дуже красиво.
– Чудово. Значить, я тобі покажу ще одне місце.
Алан сів за кермо.
– Доведеться проїхатися. Він не зовсім поряд. Називається Хемпстед хіт. Там можна сховатися від настирливих очей, до того ж, вже пізно, там не буде людно.
Їхали вони близько півгодини. Алан показував визначні пам’ятки, повз які вони проїжджали.
– Як вийшло, що ти не знаєш Лондон? – спитав чоловік, закінчивши розповідь про район Камден, який вони проїхали.
– Я з Карлайла. До нас найближче Едінбург, і його я і знаю добре. До Лондона мене не возили, так уже вийшло.
Парк виявився не парком, а територією справжньої природи серед мегаполісу. І там було багато відокремлених лавок, що затишно розташувалися під величезними деревами і з яких відкривався приголомшливий вид.
Вони прогулялися трохи доріжками, пройшли повз басейн, а потім у Алекси занили ноги.
– Пробач, наступного разу я взую кеди.
– Або знімай туфлі, або мені доведеться нести тебе на руках.
– Я не Дюймовочка, щоб тобі мене носити зайвий раз. Ідемо сядемо.
Вони вибрали лавку подалі від доріжки та яскравого світла ліхтарів. Алекс одразу зняла туфлі.
– Назад піду босоніж. – усміхнулася вона. – Значить, вечерею ти мене нагодував, Лондон показав, що залишилося домовити про все на світі. А що далі?
Чоловік зареготав.
– Ні ні ні. Ти майже не їла, Лондон я тобі так і не показав через темряву, а щодо розмов, у нас усе попереду.
Алекс дивилася на нього, піднявши від здивування брови.
– Найму автобус із екскурсоводом. Вибач, але при світлі дня з мене поганий екскурсовод, сама розумієш.
Алекс наблизилась до чоловіка. Обличчя її залилося фарбою, але в напівтемряві це було не видно. Його губи розплющилися, він хотів щось сказати, але вона не дала йому цього зробити. Ніжно провівши язиком по його губах, вона несміливо обхопила його нижню губу своїми.
Алан відповів на її поцілунок.
Частина восьма
«…What’s a girl to do when she’s alone with you just tell me…»
Texas «Sleep»
———
Вони сиділи на задньому сидінні машини і несамовито цілувалися. Алан наполегливо, але ніжно впивався в губи дівчини. Вона була не такою обізнаною в поцілунках, тому повністю віддалася його владі.
Вона гладила його по щоці і заривалася пальцями в його волосся. Іноді вона розплющувала очі, щоб подивитися на нього. Його очі були прикриті.
Їй не вірилося, що дійшло до такого. Вона багато фантазувала про близькість з Аланом, але щоб це справді сталося… Вона вже була готова віддатися йому, хоча він все ще тримав руки при собі.
Чоловік припинив поцілунок і трохи відсторонився.
Алекс помітила, що він скривився і заворушився на сидінні.
“У нього встав.” – Подумала вона і залилася фарбою. І злякалася.
Соромно сказати, але у свої двадцять три вона ще не була із чоловіком. Тим, хто їй подобався, не подобалася вона, і навпаки, кому подобалася вона, не подобалися їй. А з ким потрапило вона не хотіла бути. Вже краще за саму.
Але Алан… це зовсім інша розмова. Її трусики намокли ще тоді, коли вони сиділи один до одного в ресторані. А тепер їй здавалося, що вона вже влаштувала потоп.
Її свідомість, незважаючи на легку паніку, була затуманена. Та й Алан явно намагався включити мозок, який був у голові, а не в місці, розташованому значно нижче.
– Напевно, на сьогодні вистачить, бо інакше ми можемо не зупинитися. – його голос був хрипким. Він поправив пояс на штанах і скуйовдив волосся.
Алекс думала не так.
У її голові думки крутилися трохи інакше.
Якщо зараз не піти до кінця, наступного разу може не бути. Алан обіцяє багато чого, але раптом він злякається чи награється нею? Ні, бери, поки є можливість!
– Містере, – почала вона, розтягуючи слова і роблячи паузи, – ви майже весь вечір дозволили дівчині бути в такому стані, – після цих слів вона взяла його руку і просунула її собі під сукню, – і нічого з цим не вдієте?
Чоловік прочинив рота і ахнув.
– Ти не посмієш…
– Неїє, ще й як посмію. Я зроблю все, і я не можу більше чекати.
Вона притягла його до себе за лацкани піджака та продовжила поцілунок. О, в неї уже виходить цілуватися майже як у нього.
І куди поділася та сором’язлива та ненав’язлива дівчинка?
Борючись з язиком Алекс, у голові Алана прозвучали слова-попередження Майка:
“Будь обережний з нею, ти їй цікавий, і вона зробить усе, щоб досягти твоєї уваги.”
“Ну й нехай”, – подумав він. – “Я і сам цього хочу, і це було лише питання часу. Зараз, так зараз.”
Не легко Алан відсторонився від дівчини.
– Тут незручно. Давай поїдемо до готелю.
– Може, до тебе додому?
– Дуже смішно. Моя дружина вдома, і вона думає, що я ночую у сестри.
– Якась слабка відмовка для дружини, – хихикнула Алекс. Вона відкинулася на спинку сидіння, однією рукою гладила груди Алана, другою накручуючи локон свого волосся на палець.
– Ти думаєш? – навис над нею чоловік. – Тоді як тобі таке. Я часто буваю в гостях у сестри з дружиною і без неї. Я дуже люблю проводити час із племінницями, і іноді залишаюсь у них на ніч. Сьогодні, чи вже вчора, я був сам за кермом, забув про це і не помітив, як випив кілька келихів вина. Сідати за кермо вже не можна, викликати таксі та залишати машину теж не хочеться, ось я й залишився у сестри. Зрозуміло, ніяке вино я не пив, а сестра забезпечила мені алібі.
– Вау. І чи часто ти користуєшся допомогою сестри?
– Чесно, вперше.
– Не вірю.
– Не вір. Але мені ще не доводилося дурити, тим більше дружину. Я їй розповів правду про нашу першу прогулянку, і це її дуже засмутило.
– Ще б пак. – пирхнула дівчина.
– Я більше не маю наміру посвячувати її в це. Ось і довелося збрехати, але захистити її від переживань.
– Ти її любиш?
– Так.
– Тоді чому ти зі мною?
– Я тобі вже казав. Я не знаю. І відповіді на це запитання я так і не знайшов.
– Поїхали до готелю. – Сказала вона, злегка ляснувши долонькою по його коліну.
– Міс, ви не знаєте, у що вплутуєтесь. – блиснув він очима.
– І справді, не знаю. Але жага спробувати бере гору. – її рука трохи відтягнула пояс його штанів.
•••
Алан забронював по телефону два номери у Савої. Їм залишилося тільки прийти та швидко взяти ключі. Алан не хотів, щоб їх з Алекс роздивлялися.
Дівчина рушила вперед, поки він стояв на ресепшені.
Два номери було знято виключно для конспірації, щоб ніхто нічого не подумав. Якщо спрацює, звісно.
Їх провели в різні номери, що знаходилися на одному поверсі.
Алекс витратила кілька хвилин на те, щоб розглянути свій “люкс”, а потім зателефонувала по мобільному Алану.
– Номери у нас однакові. Іди в душ, я скоро прийду. – пролунав голос Алана.
Алекс так і зробила.
Ставши під приємні теплі цівки, вона сполоснула свої нещасні трусики. “Мені ж завтра нічого буде вдягнути.”
“Ну ти і дурепа, Лекс. До тебе збирається прийти сам Алан Рікман, щоб зайнятися з тобою сексом (дуже хочеться так думати), а ти трусики переш.»
Від цієї думки вона почала реготати.
Постоявши під душем і досхочу намилившись ароматним гелем, вона нарешті вимкнула воду.
Вийшовши з душу і кинувши трусики на сушарку для рушників, дівчина накинула халат і вийшла з ванної кімнати.
І мало не впала.
У кріслі сидів Алан. У такому ж білому халаті. Він встиг прийняти душ раніше за неї.
– Я мало не заснув. Та й довго ж ти.
– Чому тоді не прийшов до мене, влаштували б прелюдію у душі.
– Хм. Прелюдію можна було, а ось продовження не варто. – Алан підвівся з крісла і підійшов до неї.
Дівчина зауважила, що халат під поясом у нього випирався. Вона облизала пересохлі губи.
– Мене не обдуриш. Ти ще дівчинка.
Павза.
– Як … – видихнула Алекс.
– Це досвід, люба. Якби я цього не знав, я б спробував тебе взяти ще першого вечора. – Він притяг її до себе і вона відчула низом живота його твердий член.
Він почав рухати стегнами і тертися об неї.
– Не бійся. Зараз ми підемо у ліжко і зробимо все, як треба.
– Боже, ти нереальний. – Видихнула дівчина.
Вона лягла на ліжко, а він опустився навколішки на підлогу. Потроху зрушуючи краї її халата, він поцілунками прокладав доріжки від коліна до внутрішнього боку стегна, від живота до грудей. Вона схопила його за зап’ястя і потягла на себе, даючи зрозуміти, щоб він підвівся.
– Давай приглушимо світло, а то я почуваюся як на операційному столі, – сказала дівчина.
– Звичайно, – відповів чоловік і пішов до вимикача.
Він уже встиг скинути свій халат і дівчині відкрився чудовий вид.
І в той же час трохи лякаючий тим, що зараз станеться.
У своїх фантазіях Алекса представляла свій перший раз із якимось рівним їй однолітком. Але зараз перевага була на боці Алана. Він високий, сильний і набагато більший за неї. Зараз він навалиться на неї всією своєю вагою і… боже, так, хай так і буде. Він же досвідчений, знає як треба і все зробить правильно. Чого ти, боягузко, переживаєш. Боже, яка у нього дупа.
Все це промайнуло в голові у дівчини, поки Алан йшов до вимикача і повертався назад. Горіти залишилася тільки лампа біля ліжка.
Він ліг з нею поряд.
Дівчина зняла халат і відкинула убік. У кімнаті було прохолодно.
– Давай під ковдру, – сказав чоловік.
Вони сховалися ковдрою і притулилися один до одного. Обхопивши обличчя дівчини руками, Алан вп’явся в її губи. Алекс гладила його плечі, талію, дісталася нарешті до його сідниць.
Чоловік, припинивши поцілунок, сказав їй лягти на спину. Він пестив її груди язиком, покусуючи соски, коли його рука дісталася її промежини. Там точно був потоп.
Алекс почула зітхання, коли чоловік оцінив ступінь її збудження та готовності.
– Я б вилизав тебе там повністю, але згодом. Зараз ти мусиш прийняти мене. – трохи захекавшись сказав він.
Пальцями він почав пестити зону навколо клітора. Дівчина вигнулась і почала рухатися в такт його рухам.
Алан сам ледве стримувався, опинившись над дівчиною, він провів членом між її ніг, намацав вхід і трохи рушив уперед. Так туго.
– Зараз доведеться потерпіти.
– Давай, я готова. – Вона сама терлася об його член.
Він натиснув, але ввійти не вдалося. Йому не хотілося завдавати їй болю, але іншого шляху не було. Спіймавши її погляд, він кивнув, і натиснув сильніше.
Вона відчула, що її розпирає там унизу. Було боляче, але цілком терпимо. Алан почав плавно рухатися. Було відчуття, що там рана, чи садна, але поступово дискомфорт проходив. Їй навіть стало приємно. Чоловік рухався акуратно, але впевнено. Незабаром дівчина помітила, що він почав входити в неї не повністю і його рухи стали відривчастими.
– Ффак, – вилаявся він. Швидко вийшов з неї, застогнав і на живіт дівчини вистрілив струмінь сперми.
Влігшись поруч, він почав пестити пальцями її клітор. Багато часу їй не знадобилося, і вона теж кінчила.
– Чорт. Вибач. – сказав він. – Не зміг стриматись. Давно у мене не було сексу.
Він потягнувся до тумбочки, висунув скриньку і виявив серветки. Взявши одну, він витер із живота дівчини сліди свого задоволення.
– Я збігаю в душ, – сказала вона, встаючи з ліжка і оглядаючи простирадло. Слідів майже не було. “Дивно”, – подумала Алекс.
Під душем вона трохи присіла, щоб підмитися, як з її промежини полилася кров. Вона злякалася, але кров невдовзі припинилася. “Сподіваюся, на цьому все”, – подумала вона.
Повернувшись до Алана, вона сказала:
– Хочу тебе ще.
Коли вона залізла під ковдру, чоловік узяв її руку і поклав на свій гарячий та твердий орган.
– Тепер я зверху, – сказала вона.
Додати до улюблених