[Всі персонажі досягли віку згоди та повноліття]
Мейбл не пам’ятала як все сталося… кімнату, просто в мить заповнив приємний аромат, солодкий, м’який й гарячий, від нього розум видав збій й запаморочився, в грудях стало тісно й жарко, а внизу живота зав’явся тугий вузол…
Мейбл збито вдихнула важке й гаряче повітря і звела ноги, тіло ослабло, серце вилітало з грудей й віддавало пульсацією по всьому тілу, особливо в паху, бажання торкнутися себе стало несамовитим й Мей потягнулася руками до своїх штанців, як раптом її руки перехопили й поваливши на спину втиснули руки в ліжко.
Мейбл видала тихий стогін й прогнувшись в спині витріщилася збудженим й огортаним туманом поглядом на того хто її повалив. Сердце завмерло, дихання перехопило, а в паху зазуділо ще більше від збудження…
— Пасифіка~… — Мейбл захлинулася цим ім’ям й спробувала наблизитися до демониці, але та магією прикувала її руки до ліжка, а сама полізла рукою під штанці в трусики дівчини. — Ах~!..
— Ти тільки почула мій запах, а вже потекла~ — зауважила Пасифіка облизавшись й сильніше надавивши на пульсуючу дірочку Мейбл, та застогнала знову й затремтіла, спробувавши звести ноги, але їй не дали цього зробити. — Ні-ні моя крихітко, ноги зводити не можна, розводь їх, отак, молодець~ — посміхнулася Пасифіка магією змусивши Мейбл розвести ноги й продовжила масажувати її дірочку. — Мм, як же ти течеш, і тільки від моїх пальців та запаху, ще ніколи не бачила щоб хтось так тік від мене~
Мейбл відповіла лише стогонами задоволення, штовхаючись та йорзаючи бедрами від дій демонесси, її голос був таким м’який, приємний, спокусливий, солодкий й тягучий як мед, який хотілось з’їсти, захлинутися, потонути в ньому, щоб він торкнувся кожного міліметру тіла Мейбл…
— Пасифіка~ — простогнала Мейбл знов ніби захлинаючись ім’ям демонесси, від якого думки плавилися, й ніяк не хотіли збиратися до купи. — Пасифіка… в-відпусти… б-блага~ах!.. мгх~!…
— О ні крихітко, я тебе не відпущу~… — очі Пасифіка засяяли, другою рукою вона провела по мітці, що з’явилася на лобку Мей, та застогнала від палаючого відчуття збудження в паху. — ми обидві, занадто довго чекали, аби нарешті зробити це~ — голос Пасифіки став глибоким й більш спокусливим, від чого Мейбл забула як дихати, здається якби Пасі продовжила так говорити, Мей могла би кінчити тільки від її голосу…
— Пасифіка… — прошепотіла вона як раптом Пасифіка накрила її губи своїми й пробралася в ротик Мейбл своїм довгим язичком, почавши вивчати десна, ньоб, зуби й язичок коханої, не припиняючи стимулювати її дірочку, Мей прогнулася в спині й застогнала, замружившись й почала відповідати на поцілунок.
Губи Пасифіки були такі м’які, гарячі, вони м’яли губи Мейбл, а вправний й хитрий язичок блукав по роті й грався з язичком Мейбл, що божеволіла з кожною секундою, від усвідомлення що та кого вона бажала так довго нарешті володіє нею, цілує її губи, хозяює в ротику, грається з нею, відбирає кисень, владу над собою, контролює, зводить з розуму…
Мейбл вже не пам’ятала де вона, хто вона, єдине що вона усвідомлювала, Пасифіка нарешті прийшла до неї…
Поцілунок все поглиблювався, ставав все мокрішим, пристраснішим, грубим, губи обох вже горіли від поцілунку, слина стікала по підборіддям обох, а легені боліли від недостатку кисню, поки вони нарешті не розривають поцілунок.
Мейбл помічає дикий блиск в блакитних очах Пасі, від якого відчуває як тіло прошиває струмом, а після й ще одним, але вже від поцілунків гарячих губ демонесси на шиї. Ще один, і ще, і ще, і ще…
Мейбл стогне, прогинаєтся в спині й мружится від жадібних поцілунків на шиї, від яких на шкірі той час залишаються кроваві сліди, два, три, чотири, все більше й більше… Мейбл жадібно ковтає повітря, але майже одразу втрачає його у новому стогоні, приємно, божевільно приємно…
Пальчики демонесси все ще граються з її дірочкою, що все більше й більше тече, пульсує і жадає аби ці пальчики увійшли всередину, але Пасифіка цього не робить, лише стимулює, відтягує, зводячи з розуму Мейбл все більше, поки та стогне все голосніше, все розбеченіше, вже не стримуючи сліз від збудження й ейфорії почуттів, в яких захлинаєтся так швидко…
Її тіло горить, горить довгим бажанням до демониці над нею, у владі якої зараз знаходиться й не в стані зробити що-небудь, тільки лежати, стогнати від нових кровавих поцілунків на своєму тілі, йорзати, штовхатися бедрами, мотати головою й прогинатися в спині, бажаючи більше… сильніше… грубіше…
Доходячи до грудей Мейбл, Пасифіка піднімає її топ, відкриваючи груди й легенько зачіпляє рожеві соски, що той час твердіють від дотику, а Мейбл здригається й вкотре стогне, проте Пасифіка продовжує цілувати її тіло, ігноруючи бажаючих більших дотиків соски…
Кроваві поцілунки вже вкривають все тіло Мейбл, що вже не пам’ятає себе від збудження, відчуваючи як тане її розум від ігор язичка Пасифіка з її сосками, як язичок перекатує набухші червоні голошини, як смокче, лиже, кусає, і все по новій, висмоктуючи здається й всі сили Мейбл що вже рве горло солодкими й розбещеними стогінами, тремтячи й захлинаючись…
— П-Пасифіка~!… Аха~ааа!… Пасифіка~… Мха~а!… П-Пасифіка… Аха-аха~!… Щ-ще… Ааа~!… С-сильніше~ее… Ахааа~!!… — Мейбл тремтіла вже всім тілом, її трусики давно промокли від смазки, поки штанці пропитався потом дівчини й неприємно прилипли до тіла.
— Мм, попроси мене ще~ — усміхнулася Пасифіка. — благай мене, щоб я тебе трахнула~ — прошепотіла вона надавивши пальцями на дірочку Мейбл, та затремтіла й застогнала.
— Б-будь ласка~а… П-Пасифіка~… т-трахни, трахни бла~агаю… я хочу тебе~… тра~ахни мене… я цього та~ак хочу… Пасифіка~… — благала Мейбл не втрачаючи надії насісти на пальчики демонесси.
— Хороша дівчинка~ — похвалила Пасифіка проте забравши руку з трусиків Мейбл, разом стягла з неї штанці із мокрою білизною й відкинула в сторону, нависнувши над Мейбл. — А тепер гарненько постогни мені~ я хочу чути твоє задоволення~ — із цими словами вона різко ввела два пальці в пульсуючу дірочку Мейбл й та ледве не заридавши від задоволення застогнала широко відкривши ротика, й очі, тіло звело судомами від швидких рухів пальчиків всередині, що вивчали ніжні стінки й трахали їх. — О так, крихітко~, стогни~, стогни голосніше, солодше~, я хочу чути твоє задоволення~, молодець, хороша дівчинка~, стогни~ та-ак… — шепотіла їй прямо на вухо Пасифіка, трахаючи дірочку Мейбл до того ж стимулюючи її клітор й граючись язичком з її вухом, поки Мейбл вже ледве не кричала від задоволення, тремтячи в конвульсіях, відчуваючи як тіло сгорає в збудженні, швидко наближаючись до розрядки, як раптом, коли залишається всього нічого, Пасифіка все припиняє і Мейбл жалібно стогне.
— Н-ні… Ні Пасифіко… Благаю~… Я вже майже… В-вже майже… — по її щоках потекли сльози від порожнечі всередині й такого близького відчуття оргазму. — Б-будь ласка… благаю… П-Пасифіка… Всього трохи… я хочу кінчити… будь ласка…
— Яка ж ти мила~ — прошепотіла Пасифіка нахилившись до паху Мейбл, поки та зі слізьми дивилася на неї як затравлене цуценя й тремтіла. — Давай, кінчи для мене~ — сказала вона й припавши губами до дірочки засмоктала її і Мейбл закричавши відчула як тіло опалило жаром в бажаному оргазмі, тіло звели судоми, а Пасифіка не припиняла, жадібно смокчучи дірочку, подовжуючи дивовижні відчуття поки Мейбл не розм’якла без сил на грані втрати свідомості від пережитого задоволення.
— Хороша дівчинка~ — усміхнулася Пасифіка облизавши губи й нависнувши над майже непритомною Мейбл, та нарешті відчувши що вільна потягнулася слабкими руками до демонесси й затягнула її у поцілунок, одною рукою полізши під спідницю коханої прямо їй в трусики, Пасифіка застогнала, прогнувшись у спині й піддалася вперед до чужої руки, що слабо стимулювала дірочку, яка вже так довго жадала уваги.
— Тепер, моя черга… — прошепотіла Мейбл в губи Пасифіки, слабко усвідомлюючи що знов збуджуєтся.
— Правильно мислиш крихітко~ — усміхнулася Пасифіка й випрямилася на колінах, забравши спідкиню в бік й спустивши трусики, тим самим відкривши Мейбл доступ до себе. — покажи мені що вміє твій ротик~
Мейбл слухняно сіла, Пасифіка нарешті зняла з неї топ й відкинула кудись в бік, й Мейбл зітхнувши з полегшенням та обійнявши Пасифіку за стегна припала губами до дірочки що вже текла, язичок зібрав смазку, а після пробрався всередину, почавши вилизувати ніжні стіночки, Пасифіка застогнала й вчепилася у волосся Мейбл, прогнувшись у спині, та притиснулася до неї сильніше й засмоктала дірочку, відчуваючи як та тече сильніше й віддає пульсацією на ласки. Мейбл знадобилося пару секунд аби знов зайорзати від відчуття збудження й вона вже хотіла потягнутися одною рукою до свого паху, аби приласкати себе, але як і в перший раз їй не дали цього зробити.
— Погана дівчинка~ — важко дихаючи прошепотіла Пасифіка притиснувши Мейбл за руки до стіни, та важко ковтнула повітря відсторонившись від демонесси й підняла на неї погляд. — Невже ти хотіла подрочити? Так ми не граємо, крихітко~ — зауважила Пасифіка наблизившись своїми бедрами до Мейбл. — не зупиняйся, тобою я сама займуся~
Пасифіка не відпускала рук Мейбл, та ж слухняно подалася вперед до її паху й продовжила почате, раптом відчувши як Пасифіка коліном почала масажувати її дірочку. Мейбл затремтіла, але не припинила свого діла, притиснута до стіни, вона забуто смоктала дірочку Пасифіки, божеволіючи від її запаху й смаку, така гаряча, солодка, прекрасна, ідеальна, Мейбл би хотілося відсмоктати кожну дірочку Пасифіки, принести максимум задоволення, яке здатна дати їй, почути її сповнені божевільного задоволення стогіни, відчувати як вона тремтить, прогинаєтся в спині, як піддається ребрами вперед до її ротика, притискаючи до стіни, від чого здається що вже не Мейбл трахає її дірочку, а Пасифіка трахає її ротик, але Мейбл тільки за, якщо це робить Пасифіка із нею…
В якийсь момент Пасі відпускає її руки й Мейбл не втрачаючи шансу кладе руки на сідниці під спідницею демониці й притискає її до себе ще сильніше, втискаючи нею себе в стіну, пробираючись язичком глибше в кохану й активніше смокчучи її дірочку, здається навіть її смазка мала в собі якийсь афродозіак, бо інакше Мейбл не здатна зрозуміти, чому так божеволіє з кожним ковтком і смаком її смазки у своєму роті, він ніби наркотик, його хочеться ще, більше, настільки щоб захлинатися й не встигати ковтати…. щоб цей неткар заповнив собою всі рідини в тілі Мейбл, заповнив її всю до країв, поглинув з головою…
Мейбл настільки захопилася, що просто не сприймала світ навколо, вона жадібно й нестримно смоктала дірочку Пасифіки, ніби спрага мучила її занадто довго і вона нарешті отримала бажану воду, руки Мейбл забуто м’яли й царапали сідниці демонеси, блукаючи то вище то нижче, поки Пасифіка стискала волосся Мейбл й тремтячи рвала своє горло стогінами повними задоволення, прогинаючись в спині й закотуючи очі, перед якими темніло й сяяли зорі, настільки їй було добре від дій язичка Мейбл, що забуто трахала її дірочку. Пасифіка вже ледве трималася на ногах й ледве могла задовільняти кохану, їй було занадто добре й вона була дуже близько до кінця, судоми в тілі не припинялися, а ставали все сильніше, чорний тонкий хвостик крутився й неприродьо згинався від відчуттів, а розум безкінечно видавав збій не в стані з’єднатися з навколишнім світом, несамовите задоволення що зводило з розуму поглинало демоницю, поки нарешті її не накрило гарячею хвилею оргазму від якої як тільки Мейбл її відпустила, Пасифіка не втрималася й без сил сіла перед коханою, а після лягла. Перенасолода сексуальною енергією й задоволення із гарячим післявідчуттямм оргазму відняло на декілька секунд в Пасифіки свідомість, але питання Мейбл привело її до тями.
— Я хороша дівчинка~?… — прошепотіла та важко дихаючи, губи дівчини були кроваві й опухлі, щоки теж горіли червоним, а очі все ще вкривав туман, через який було видно блиск збудження й бажань.
— Хороша… — усміхнулася Пасифіка, Мейбл підповзла до коліна демонесси.
— Тоді чи можна мені… швиденько, закінчити із собою~… — спитала Мейбл, Пасифіка усміхнулася ширше.
— Давай крихітко, зроби це моїм коліном, я хочу це бачити~ — прошепотіла вона, Мейбл слухняно стала тертися своєю дірочкою об коліно Пасифіка й доволі швидко довівши себе вдруге із солодким й голосним стогіном кінчила.
— Хороша дівчинка, іди сюди~ — позвала до себе Пасифіка й Мейбл слухняно, хоч і насилу через втому полізла до неї в обійми. — Тепер ти назавжди моя, крихітко~
— Назавжди?… Обіцяєш?… — спитала Мейбл подивившись в блакитні очі Пасифіки.
— Назавжди. Обіцяю. Тільки ти і ти крихітко… — прошепотіла Пасифіка, Мейбл наблизилася до її губ й поцілувала.
— Я тебе кохаю, дуже довго, дуже давно, ще з нашої першої зустрічі… — зізналася Мейбл розірвавши поцілунок, брови Пасифіка підскочили до гори в здивуванні.
— Ми вперше зустрілися коли тобі було 12… — зауважила вона.
— Тоді ти мені просто сподобалася, але чим далі, тим більше я розуміла, що закохалася… — пояснила Мейбл без тіні збентеження, вона казала все ще тихо, повільно, вкладаючи в кожне слово таку солодку й гарячу любов, що Пасифіка відчувала як в грудях знов стає гаряче.
— Я спокусила дитину, хоча і майже підлітка, але… о демони… — прошепотіла Пасифіка, Мейбл знов її поцілувала, діставши руками до рогів демонесси й почавши їх пестити.
— Невже ти це не зрозуміла раніше?.. — спитала Мейбл вивчаючи в Пасі кожну деталь.
— Я помітила не так давно твої погляди й емоції в мою сторону… але не думала, що так давно, раніше твої почуття були до мене, інші…
— Росту я, ростуть і почуття… — знизала плечами Мейбл знов поцілувавши Пасифіка, та знов відповіла. — Я кохаю тебе, Пасифіко, божевільно, і нічого не можу з цим зробити…
— А хіба тобі треба? — спитала демонесса.
— В тебе ж має бути соулмейт… — нагадала Мейбл, Пасифіка усміхнулася.
— Крихітко, глянь на наші руки…
Мейбл розгубленно подивилася на свою й руку Пасифіки й побачила червону нитку, її карі очі засяяли й вона витріщилася на Пасифіку.
— Я?.. Але ж, хіба?…
— Так, ти.
— Не можу в це повірити…
— Тобі складніше повірити в це ніж в те що тебе трахнула кохання всього твого життя?)
— Трясця так…
Пасифіка видала смішок.
— Яка ж ти мила крихітко~
Мейбл знов поцілувала Пасифіку, але тепер жвавіше, та знов відповіла.
— Я хочу ще, мені цього до біса мало~… — прошепотіла Мейбл вже важко дихаючи й збуджуючись знов.
— О крихітко, я відтрахаю тебе стільки, скільки забажаєш~ — усміхнулася Пасифіка, Мейбл застогнала, але її стогін потонув у вустах демонесси, в роги якої дівчина вчіпилася й повиснувши на них, роздвинула ноги, поміж яких в дірочку увійшли два пальці Пасифіки. Їх чекала божевільна ніч~….
Додати до улюблених