[1617 слів/4 сторінки]
Філза працює барменом десять років, і щоб хто не казав, йому подобається ця робота. Йому подобається атмосфера, з веселою тихою музикою, запахом алкоголю і людей що після роботи або інституту розслабляються в компанії друзів. Подобається працювати, вчитися якимось трюкам і робити нові коктейлі. Подобається слухати історії вщент п’яних але добрих людей, які залишають великі чайові, а потім викликати їм таксі, чи дзвонити знайомим. Подобається легкий флірт молодих дівчат і хлопців, що через алкоголь і підбадьорювання друзів стають набагато сміливіше, і не дуже розуміють що він їх на двадцять років старший.
Але є дві речі які він терпіти не може. Графік, бо висипатися доволі складно, і п’яних придурків. П’яні придурки це ті хто думає що Філза сліпий, і не зверне увагу як лізуть до нетверезої дівчини, не побаче що бійку почав саме придурок і не помітить що не заплатили. Але, на щастя, Філза уважний, а ще в них є камери.
Зміна починалася прекрасно. Людей було вдосталь, але деякі столики, і міста біля бару були пусті, тобто робота буде, але він не буде в паніці шукати де взяти лід. Наближалося два ночі коли до закладу зайшла невеличка компанія, що привертала увагу, як мінімум кольором волосся в всіх. У хлопця, найвищого, воно з одного боку було чорним, а з іншого білим, він був тонким, і видно що йому було трохи ніяково, але комфортно. Поряд чоловік з довгим рожевим волоссям у косі, в нього булі доволі широкі плечі, і величезна посмішка в якій трохи виділялися клики. Ще дівчина, з так само, рожевим але коротким волоссям, вона при обіймала високого хлопця за плечі, що виглядало трохи комічно через різницю у зрості майже на голову, Філ її згадав, вона приходила якийсь період майже кожного тижня, і сиділа з подругою. Вони підходили до бару тільки якщо Філза довго не підходив до них, але в пам’яті вона залишилась.
Всі вони сміялися і вітали з чимось. Можливо день народження. На здивування вони сіли у стійки, а не, як роблять зазвичай компанії, за столик. Філ привітав їх, і швидко зробив замовленні коктейлі, після чого почав прибиратися за робочим місцем за неманя іншої роботи, і майже не звертав на них увагу.
Він почув доволі гучне «О-о-о-о-о» від дівчини.
«О-о-о-о-о» взагалі завжди значить багато всього, починаючи від співчуття, закінчуючи реготанням. Це «О-о-о-о-о» було іншим, воно було одним із тих многозначних, коли тільки людина з правильним контекстом розмови розуміє, що воно значить. Філ пирхнув протираючи бокал, йому подобалося слухати веселі компанії.
– Пробачайте! – покликала його дівчина, коли він повернувся, високих хлопець поряд намагався стримати сміх, а чоловік поряд здавався здивованим і можливо наляканим. Йому точно було соромно, судячи з невеличного рум’янцю на щоках.
– Чим можу допомогти? – ввічливо спитав він.
– Можу спитати ваше ім’я? – у дівчини був тихий приємний голос, крізь який сталлю проходила впевненість.
– Філза – кивнув він, це виглядало як банальний початок п’яного флірту, хоча дівчина і не випила так багато.
– Приємно, я Нікі, це мій друг… – вона показала на високого чорнявого хлопця, який здавалося розгубив все що робило це веселим – …Ранбу, в нього скоро весілля, а він хвилюється, можете дати йому парочку порад щоб заспокоївся? Якщо не складно звичайно
Це було трохи неочікувано, але хлопець, Ранбу, дійсно ніби крізь землю провалитися хотів, і хоча Філ підозрює що не через весілля, він не став на цьому зациклюватися.
– Ох, ну ця людина вже погодилася правильно? – у відповідь легкий кивок – Ось, найстрашніше позаду, ви здаєтесь чудовим чоловіком, а я знаю вас всього декілька годин. Головне що ви кохаєте один одного, а там воно якось саме піде. Єдину слушну пораду можу дати, просто обговорюйте абсолютно все, ну і, єм, ось?
Ранбу ще сильніше сжався, щось пошепки сказав у відповідь, чоловік з рожевою косою дивився на дівчину відіймаючи бров. Філ помітив в нього шрам над бровою, і один, непомітний якщо дивитися здалеку переринаючий ніс. Нікі просто насолоджувалась ситуацією.
– Ось бачиш! – дівчина подивилася на чоловіків – Головне зробити перший крок! А там воно піде, не піде, само собою якось! Я права Техно?
Техно значить…
– Е?
Ранбу здавалось щось зрозумів.
– Правильно, – трохи несміливо почав він – перший крок то страшно, але ж би нічого не сталося якби він відмовив.
– Ага всюду головні лише перші кроки!
– Е?
– Точно, без них нікуди!
Вони продовжували перекидатися «першими кроками», чомусь лякаючи чоловіка з рожевою косою, як Філ помітив придурка. Іноді здавалося, що в нього на них алергія, саме тому він так гостро їх відчуває. Він відчув його як тільки той зайшов, чоловік при обіймав дівчину, яка виглядава зібраною, але за стільки років дивлячись за людьми, Філза готовий ставити сотню на те що вона нервувала. Не так, вона була в паніці. Дівчина підійшла до стойки, залишивши вже трохи п’яного хлопця за столиком, Філ одразу попрямував до неї
– Чим можу допомогти?
– Ох, так, де в… В вас тут туалет – її трохи трясло, помітив Філза з близька.
– Давайте я вас проведу, добре?
– Будьласка – майже благаючи видихнула вона.
Філза відводячи її пошепки спитав чи не потрібна їй допомога, вона впевнено кивнула, і він повів її до підсобки за барною стойкою. Вона трохи заспокоїлася, коли Філза дав їй води, і розповіла що це перше її побачення з цим хлопцем, що він випив і почав дуже наполегливо лізти, вона не знала що робити і збрехала щоб забігти до бару.
– У вас є подруга яка зможе вас забрати? – у відповідь кивок – добре, тоді подзвоніть їй, я зараз прийду, просто виведу його, все буде гаразд, ви у безпеці.
Він вийшов за двері. Філ зупинився біля двері, розуміючи що треба налаштуватися на скандал. Він повільно вдихнув, видихнув, і пішов прямісінько до столика придурка.
Той виглядав як типовий представник свого виду, коротке волосся їжаком, біла, трохи м’ята рубашка, джинси і широкі плечі.
– Пробачте, я повинен попростити вас вийти – якомога ввічливо попросив Філза.
– Чого це?
– Боюся вам не можна відвідувати наш заклад, шкода що так сталося – продовжив Філ.
– Де моя дівчина? – хлопець здавалось до чогось дійшов – А вона вам щось сказала, так? Та не слухай ти її, ми зустрічаємось, а вона трохи випила, все гаразд
– Я прошу вас вийти добровільно, інакше мені доведеться кликати охорону – ярість накипала у грудях, але Філза навчився майстерно її стримувати.
– Слухай, чоловіче, ти не маєш права…
– Я маю повне право простити вас вийти, і користуюся ним – перебив Філ. Придурок навпроти встав, він був вищій за Філа, що не було досягненням якщо чесно, але зараз грало не на користь бармена. Тим паче що зазвичай, при нормальному сценарії, вони просто кричать щось про права, і охорона сама приходить їх і виводить до того як вони встигнуть щось розгромити. Філза подумки стукнув себе за те що одразу не підійшов з охороною.
Придурок навпроти мовчав, здавалося кипів. Це теж не було чимось звичним, зазвичай вони вибухають одразу. Філу не подобалось куди це йшло.
– Ти вийти хочеш? – придурок сажав кулаки. Філ знав що його лице залишається спокійним і рішучим, але в голові в нього завелася пластинка з композицією із одного слова «блять» – давай тут, а?
– Я не хочу виходити – заперечив Філ ігноруючи останнє питання – я прошу вийти виключно вас.
Придурок неочікувано для Філа вдарив його у лице. Бармен відшатнувся, але швидко прийшов до тями. Другий удар Філза майже на автопілоті заблокував, і вивернув придурку рук прикладаючи лицем до стола. Він подолав бажання розтрощити тому лице об столик. Ніс Філа болів.
– Боюся тепер доведеться кликати охорону – скоріш щоб щось сказати, ніж пояснюючи мовив Філза. Він повернувся до найближчої до нього людини, Техно, і з легкою посмішкою попросив, міцно тримаючи поки ще збентеженого придурка – не могли б ви піднятися по сходах і сказати що тут бійка, охорона одразу біла входу.
Чоловік кивнув і доволі швидко привів охорону. Коли придурка забрали і вивели, Філ сподівається що вони викликали поліцію. Він одразу пішов до дівчини з підсобки, її подруга вже приїхала на таксі, і подякувавши, навіть занадто сильно, відвела її до машини.
Техно з компанії Нікі підійшов до нього дуже занепокоєний, і тільки зараз Філза відчув кров на лиці.
– Е, ти як?
Філ взяв серветку зі столику
– Нормально, буває
Техно дивився на намагання чоловіка навпроти витерти кров, і трохи роздратовано видихнувши сам взяв зі стола серветку.
– Йдить сюди – сказав він. Філ трохи невпевнено підійшов, той обережно підняв підборіддя Філа і почав витрати кров. Бармену було трохи ніяково, але він не сперечався.
– Що? – відірвався від думок Філза, розуміючи що його щось запитали.
– Питаю чи є лід – Техно нахмурився – голова болить? Вертиться? Тошнота?
– Є ні, здається все нормально – Філза посміхнувся, і підійшовши за стійку взяв невеличкий пакет зі льодом – ви лікар?
– Можна на ти, Техноблейд, так фельдшер – чоловік взяв в руки пакет, не даючи Філу часу на заперечення. Техноблейд підійшов до входу до стійки, Філза кивнув дозволяючи, він майже закотив очі, але Техно вже приклав лід до лиця. Не приємно.
– Не погано ти його, десь вчився? – через декілька секунд тиші спитав Техноблейд.
– На воєнного льотчика – чомусь цій людині хотілося це розповісти.
– Не подобалось?
– Чого, подобалось – Філ посміхнувся – не літаю за станом здоров’я, якщо ти про це
-О
– А ти на лікаря хотів?
– Е, не дуже – Техно всміхнувся – але до коледжу близько було, тому обирав між сантехником. Трохи жалкую і досі, так би труби чинив.
Чоловік приснув, після чого почав хіхікати відвертаючись від холода пакета. Повернувшись він побачив, на доволі привабливому лиці, визнав Філ, рум’янець. Ніби автоматично він повернувся до компанії друзів, які нахабно посміхались.
– Добре, не буду забирати вечір – посміхнувся, Техно хотів щось сказати, але Філ продовжив – я можу віддячити за допомогу чашечкою кави?
– Так! – занадто швидко відповів Техноблейд – в сенсі, так, я не проти
– Чудово – посміхаючись сказав Філ, взяв серветку і написав щось – ось, мій номер, подзвони, краще напиши коли виходить
– Е, добре – Техно взяв серветку, і вийшов із стійкі ніби зачарований.
Це був чудовий вечір.
.
.
.
.
Коментар у кінці від авторки
Зараз 2 години ночі, і я це написала тому що всім нам потрібно більше флафу у житті
Додати до улюблених