Вони були знайомі вже десять років. Разом ходили до школи, разом її прогулювали. Та одного дня одна з них зрозуміла, що те, що вона відчуває до іншої, це не просто прив’язаність.
Це була остання неділя літа. За кілька днів настане осінь і вони більше не зможуть бачитись, бо одна з них їде в інше місто навчатися в коледжі.
Пройшов місяць після того, як Намі зрозуміла, що закохана у Віві. За цей час вона кілька разів пробувала їй це сказати, але щоразу не було того самого слушного моменту.
Але ось остання неділя літа і вона розуміє, якщо не сьогодні, то вже ніколи. Вона впросила свою маму, щоб та пустила її погуляти подовше і Бельмер погодилася.
Намі одягнула своє улюблене чорне плаття та зробила легкий мейк, взяла сумочку і вийшла з дому.
Вони мали зустрітися о 6. Намі прийшла 17:55, хоча знала, що Віві запізниться. Вона завжди запізнювалася. Тому Намі дістала останню цигарку, яка у неї залишилась і запалила її.
Віві прийшла, коли було 18:25.
-Вибач, що запізнилася, ти довго мене чекаєш ?
-Та ні, я тільки прийшла,- збрехала Намі.
-Через те, що я запізнилася сьогодні ми п’ємо моїм коштом.
-Оооо, таке мені подобається, пішли.
Вони зайшли у магазин і взяли фляшку вина.
-В тебе є, що курити ?- запитала Намі.
-Ще кілька ніби є, коли закінчаться зайдемо ще раз у магазин.
-Гаразд.
Вони взяли вино і пішли у своє улюблене місце пити. Вони пили та говорили про все на світі. Віві кілька разів питалася хто ж подобається Намі, але та постійно казала, що це секрет. Аж ось надворі стало темно і цигарки закінчились.
-Блін, і вино закінчилось, і цигарки, потрібно іти в магазин,- сказала Віві.
Вони були ще не дуже п’яні тому пішли купили ще одну фляшку і Намі взяла свої улюблені цигарки. Вони повернулись на місце, Намі дістала цигарки, а Віві відкрила вино. Вони продовжили пити, аж ось Намі сказала:
-Знаєш, та людина, що мені подобається, це ти.
Віві завмерла і дивилася на Намі здивованими очима. Намі запалила цигарку і почервоніла.
-Ти це серйозно ?
-Цілком.
Віві сиділа і вражено дивилася на Намі, нічого не кажучи. Але ось за хвилину тиші вона каже:
-Ти ж розумієш, що у нас нічого не вийде ?
Намі почувши це майже розплакалась, але стримуючи сльози сказала:
-Так, я це розумію, але ти казала, що якщо я зізнаюсь, то стане легше, тому я це і зробила.
Віві сиділа і мовчала. Вона не знала, що на це відповісти, а з очей Намі текли сльози. Вона не могла більше терпіти, тому взяла пачку цигарок і просто пішла. Віві ж залишилась сама разом з недопитим вином.
Додати до улюблених