Ще раз прочитавши опис місії, я зрозумів, що мене дуже цікавить додаткове завдання. Найкраща помста для мене та, яку Такаґі не зможе передбачити і, відповідно, вигадати спосіб, як вийти сухою з води, попутно мене в цю воду зануривши. Але як бути? Вона завжди напоготові і ніщо цю пильність не приспає! Хоча… Якщо в завданні вказується час, за який я маю його виконати, а не кількість спроб, яких мені дається, можна зробити ланцюг пасток.
Якщо подумати, вона явно розслабиться, якщо виявить невмілу спробу пожартувати з неї і, отже, перестане чекати від мене наступного ходу. Залишається тільки придумати, що саме зробити і зачекати на момент…
Інтелект +1
Сама Система мені натякає, що це правильна тактика! Що ж, залишилося лише визначитися з пастками.
***
Якщо Система мені дала місяць на це завдання — можна не поспішати. Ось тільки як мені все провернути…
Бац!
— Вибачаюсь! — вигукнув я на автоматі.
Стоп, я врізався у стовп? Не встиг я озирнутися, щоб переконатися, що ніхто не став свідком моєї ганьби, як тут:
– Привіт! — привіталася зі мною та, хто точно не повинен був це бачити.
— Ага… доброго ранку, — сказав я у відповідь, думаючи, як мені викрутитися з цієї ситуації.
— Щось трапилося? – з легкою тривогою спитала Такаґі.
— Та ні, нічого особливого…
Обман +1
Вийшло?
— Ідемо до школи?
— Ага… ходімо, — сказав я, плекаючи надію на те, що мені вдалося її обдурити.
***
— Нішиката?
— Що?
— Хочеш, поїдемо? — з бешкетним обличчям сказала вона.
— Не хочу, — невже це пастка? Треба бути обережнішим! — Правилами заборонено возити людей на багажнику велосипеда.
— Ммм? А мені здається, що ти просто соромишся, — розкусила ж!
— Так ні ж!
— Так-так, — відповіла вона. Бачу ж, що вона просто підколює мене!
Втім, вона так і не пожартувала про те, що я вибачився перед стовпом. Забула? Чи просто відклала на потім?
Проникливість +1
Ось біса! Напевно, використовує цей ганебний момент, коли я розслаблюся і забуду про нього! Гаразд, можна просто його знецінити. Скорчивши хворобливе обличчя, я почав терти плече, чекаючи реакції, яка не забарилася.
Управління мімікою +1
Швидкість мислення +1
— Що таке? У тебе плече болить? — з турботою промовила Такаґі.
— Та ось, вранці сильно задумався і випадково зіштовхнувся зі стовпом, а потім ще й вибачився перед ним! — Ну що, віриш?
— А-ха-ха, ну ти даєш! Про що ж ти так замислився?
— Так, думаю про контрольну… — пронесло. А приховане розчарування мене трохи потішило і стало чудовим бонусом!
Приховану місію «І комар носа не підточить» завершено!
Ви успішно зірвали пастку, що вже готувалася, зробивши це настільки природно, що Вас не запідозрили.
Нагорода: +2 до навички Проникливість, +5 до навички Управління мімікою, +3 до навички Читання невербальних знаків, +100 досвіду
Чудовим бонусом, заправленим нагородою від Системи!
Поки я радів своїй маленькій перемозі, Такаґі притихла і задумалася про щось своє.
***
На великій зміні, стоячи в коридорі, я прокачував погляд і думав про своє, але тут чергове застосування навички (час застосування котрого, до речі, скоротився до восьми з половиною секунд) привернув мою увагу:
Брелок-сигналізація для самооборони
Рожевий, зламаний, власник: Міна
При застосуванні відтворює гучну сирену, що привертає увагу.
Шанс 51% ввести опонента у ступор
Точно, є такі брелоки, які дають дітям, щоб у разі чого вони могли врятуватися від загрози. Принцип простий – висмикуєш кільце і затикаєш вуха, адже цей нешкідливий на перший погляд предмет може оглушити тебе на кілька секунд. Якщо такий використати на уроці — проблем не оберешся.
Здається, у мене почав вимальовуватись план…
***
Минуло п’ять днів. План вийшов на фінішну пряму! Він досить простий: у день мого з Такаґі чергування у класі (а це сьогодні) я приходжу заздалегідь і роблю просту пастку — наповнюю непрозорий пластиковий стаканчик водою і, використовуючи листок паперу, ставлю його нагору ногами на парту жертви, а потім йду. Такаґі з великим шансом на це не поведеться і, скоріш за все, попросить мене його прибрати, коли я повернуся перед уроком, пожартував з мене. Я викажу свою жаль через невдалий розіграш, отримую свою долю жартів і сідаю за парту. Але тут настає наступна стадія!
Того дня, коли побачив зламану сигналку в коридорі, я після школи зайшов до магазину канцтоварів і купив новий брелок із сиреною і такий самий пенал, як у Такаґі. Задум геніальний: протягом наступних днів я оглядав пенал Такаґі і поступово надавав новому вигляду старого, щоб їх не можна було відрізнити візуально і тактильно. Після я суперклеєм приклеїв корпус сигналки на дно, а кільце – до кришки, щоб при відкритті кільце вискочило і сирена почала волати. До речі, за створення такого пеналу із «секретом» Система мені підвищила навичку пасток на 3 рівні.
І ось, коли на перерві Такаґі вийде в коридор — я поміняю пенали, а потім насолоджусь видовищем!
***
— Ха-ха-ха, ти намагався мене облити водою? Гарна спроба, але це було надто очевидно, що тут щось не так! — посміхаючись, вона глузувала з мене.
– У-угу, – промимрив я з засмученою моською, але внутрішньо тріумфував: все йде так, як я запланував! Радуйся-радуйся, поки можеш, але перемога за мною, хе-хе.
***
Довгоочікувана перерва. Наступний урок – англійська, а веде його Танабе – страшний і суворий мужик, який точно не спустить з рук шум на уроці. Сам знаю, адже через Такаґі я стільки разів від нього отримував догани та покарання…
Без проблем підмінивши пенал і чомусь отримавши при цьому прибавку до маскування (хоча, напевно, за те, що я не залишив слідів своїх дій), я сховав справжній у себе в інвентарі (дуже зручна річ!) і став чекати.
***
Ось він, момент істини! Вона тягнеться до пенала, відкриває його і…
Виття сирени
— Такаґі! Не грайся із сиреною на уроці! Вимкни її і зайдеш потім до мене після уроку! — крик Танабе не змусив мене чекати.
Такого виразу обличчя у Такаґі я ще не бачив: образа, подив і навіть страх! Система не забарилася:
Місія «Помста!» завершено!
Ви успішно пожартували з Такаґі, нарешті показавши свої зубки, не викликавши в неї підозр.
Нагорода: +14 до навички Вивчаючий погляд, +15 до навички Управління мімікою, +5 до навички Читання невербальних знаків, +400 досвіду
Нагорода за додаткове завдання: видалення особливості «Жертва розіграшів», +1 до Сприйняття
Ідеально! Так ідеально, що навіть не віриться! Але святкуватиму потім, а то раптом вчитель щось запідозрить і покарає мене.
Такаґі нічого не сказала і так і не подивилася в мій бік.
***
Після уроків я зайшов до Такаґі у клас, куди її призначили відпрацьовувати покарання. Не те, щоб я хотів зловтішатися, просто мені стало якось неспокійно від думки, що вона може серйозно образитися на мене. Нехай думка і була дивною, я вирішив все ж провідати її. Та й віддати пенал треба, не вічність у себе його тримати!
Як тільки я зайшов у клас, як на мене з-за кутка накинулася це дівчисько, налякавши мене до напівсмерті.
— Злякався? — посміхаючись, промовила вона. — Це помста за сьогодні!
— Д-да нітрохи я не злякався! — почав я заперечувати, не бажаючи псувати свій тріумф такою простою шпилькою з її боку, на що вона тільки хмикнула.
Ми постояли так трошки, думаючи про своє, після чого вона сказала:
— Ти мене сьогодні приємно здивував! Вітаю з першим вдалим розіграшем! Довго готувався? — раптом вона мене спитала.
— Ну, так, довго. Але ти тримайся! Я і далі тебе розігруватиму, поки не зведу рахунки з тобою! — я випалив, не думаючи, що таке говорю.
— Ммм? Чекатиму, — посміхнувшись, вона продовжила своє відпрацювання…
Додати до улюблених