Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Симфонія кохання

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

Симфонія кохання

 

У старенькій комірчині Гаррі серед всякого мотлоху знайшов запилені пожовклі партитури скрипічних концертів Шуберта, Вівальді та Бетховена, а також старовинну італійську скрипку. Хлопець жадібно, немов губка, поглинав знання відомих маестро, шліфуючи талант. Коли родина Дурслів їхала у кінотеатр, зачинивши його вдома самого, він грав на старенькому інструменті, насолоджуючись прекрасною мелодією і забуваючи про все на світі. Скрипка  на довгі роки стала його єдиним другом, якому хлопець довіряв свої секрети і проблеми. Коли  потрібно було їхати у Хогвартс, Гаррі зменшував інструмент до розмірів сірникової коробки і ховав її у маленькій різьбленій мідній скриньці.

Після Трьохчаклунського турніру юнак страждав на безсоння. Йому постійно снилися жахіття, пов’язані із передчасною смертю його друга Седріка Діггорі. Якби не нічні сеанси гри на скрипці у Кімнаті-на-вимогу, він би збожеволів. Після кожного такого сеансу музикотерапії  ґрифіндорець повертався до спальні і спокійно засинав.

Однієї вересневої ночі Гаррі, як завжди, виконував симфонію «Пори року» Антоніо Вівальді. Ніжна мелодія скрипки дивовижним чином зціляла його розхитану недавньою трагедією психіку, огортаючи його спокоєм і блаженством. Душа юнака повністю зливалася із безкраїм Всесвітом.

Ґрифіндорець завершив сеанс музикотерапії, сховав зменшений інструмент у скриньку і озирнувся. Схоже, що він сьогодні таки забув зачинити двері кімнати. На порозі Кімнати-на-вимогу стояла приголомшена його талантом Герміона Ґрейнджер. По її глибоко схвильованому обличчі котилися сльози музичного екстазу.

  • Гаррі! Це було неймовірно прекрасно! Ти дуже талановитий, друже. Де ти навчився так прекрасно грати на скрипці?
  • У комірчині під драбиною, де я прожив стільки років, я знайшов старий інструмент і партитури творів деяких композиторів. Поки Дурслів не було вдома, я відшліфовував свій талант. Скрипка тоді стала моїм єдиною подругою, яка прекрасно розуміла мене. Ось і зараз гра на ній не дає мені скотитися у прірву відчаю.
  • Гаррі, не картай себе! Ти не винен у смерті Седріка! Ти тоді ледве стояв на ногах, ти не міг врятувати його.
  • Але, Герміоно…

Дівчина ніжно обійняла юнака і заспокійливо гладила долонькою по спині.

  • Гаррі, не приховуй у собі цей біль. Я завжди готова підтримати і допомогти тобі. Я ніколи не залишу тебе в скрутну хвилину. Ти мені потрібен, друже.
  • Дякую, Герміоно. Ти така турботлива.

Шатенка імпульсивно обійняла брюнета і палко поцілувала його губи. Ґрифіндорець завмер від здивування:

  • Герміоно, а що це тільки що було?!
  • Знаєш, Гаррі, ти почав мені подобатися ще на початку 4-го курсу. Твої зелені, немов смарагди, очі поцупили мій спокій. Ти мені снишся щоночі, Гаррі. Коли я дізналася про драконів, я дуже хвилювалася за тебе.
  • Герміоно, це було трохи несподівано для мене…Ти кохаєш мене?
  • Так, Гаррі.

Хлопець пристрасно обійняв шатенку і повернув їй палкий поцілунок.

  • Я також кохаю, Герміоно. Ти найкрасивіша дівчина у всьому Всесвіті, і я безкінечно радий, що ти у мене є. Ти – мій ангел-охоронець.
  • А Чжоу Чанг? – спитала дівчина.
  • Вона боїться нових стосунків, тому ще минулого тижня вона розірвала стосунки зі мною. Я не можу їй замінити покійного Седріка.
  • А Джинні? – поцікавилася ґрифіндорка.
  • Я розірвав стосунки із нею, коли випадково дізнався, що вона таємно підливає мені у гарбузовий сік Амуртенцію. Я дуже не люблю маніпулювання мною і егоїзм. Для мене лише ти – найдорожча людина у всьому Всесвіті, Герміоно.
  • Зіграй для мене ще щось, Гаррі. – попросила дівчина.
  • Добре, кохана.

Кімната-на-вимогу потонула у чарівних акордах «Капризу 24» Нікколо Паганіні. По щоці схвильованої шатенки котилася сльозина.

  • Це неймовірно прекрасно, Гаррі.
  • Дякую, моя принцесо.
  • Здається, нам пора розходитися по спальнях, Гаррі. Я чую шерхіт лап кішки Філча.
  • Я кохаю тебе, Герміоно.
  • Я тебе також, мій принце. На добраніч.
  • На добраніч.

Закохані сховалися під мантією-невидимкою і встигли уникнути неприємностей від Снейпа, що саме бродив по коридорі із міс Норріс.

Кожного вечора закохані виходили із замку під мантією-невидимкою, милувалися зоряним небом, а Гаррі грав на скрипці концерти, симфонії та етюди, які сплелися у дивовижну симфонію кохання.

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь