та що була зі мною де зараз ти
вже не та дівчинка що писала мені листи
сім довгих років без тебе прожив на кордоні
лише надією жив в твоїх очей полоні
інакше дивишся ти на мене тепер
ти холодна й чужа – не моя Юер
і здається мені
я живу в страшнім сні
гірше ніж у снігах
в чужих диких краях
краще б мені не знати де ти з ким ти
твоє кохання зів’яло як від морозу квіти
одні листи залишились на пам’ять
у нашій схованці у далекім храмі
ти не розкажеш що робиш і як ти
невже моя вірність не була того варта?
зараз інший тебе на ніч обіймає
а я не звикну ніяк що тебе поруч немає
як же сумно мені біль не тоне в вині
минули юності дні наче сніг навесні
втішить влада і трон
а любов – тільки сон
нема шляху назад
почуття вже на спад
з ким щаслива тепер нині хто в твоїм сні
ти сказала мені не вернуть давні дні
втішить влада і трон
а любов – тільки сон