Наша земля ниє від крові,
Поки Росія за санкції говоре.
А вас те не хвилює,
Що помирають люди?
Ви за інтернет боялися більше,
Ніж за те, що ваші солдати
Бабин Яр, землю криваву, стріляли.
Прокляті собаки, горіти вам у пеклі!
Росія стогне у закритому світі,
Поки люди через мовчання вмирають!
А земля України стане пеклом
Для тих, хто не вміє правдою жить.
Мовчання – смертельна кара народу.
І ось платить російський народ,
Що так довго і німо мовчав,
Вбиваючи біля себе людей.
Ой, стогне окупант, що вбиває дітей;
Ой, стогне матір його, бо він про це знав;
Ой, стогне росії народ, бо довго мовчав.
Та хай стогне, ми не проти нього.
Ми проти мовчання і смерті народу,
Що згубив триклятий окупант.
Хай його в степу великому
Поховає кара небесна.
Не шкода нам сліз матерів,
Що породили на цей чистий світ
Вбивць кривавих і жахливих.
Хай плачуть та падають з ними у пекло.
Знають за що покарає наша земля;
Знають для чого треба вмирать.
Вони собаки брехливі,
Паскуди вбили наших дітей.
Хай плачуть теперочки їхні діти і жінки,
Хай гинуть у тій Росії,
А ми рабів мовчазних жаліти не станем.
Закінчилась казка час настав заплатить за усе.
Горіли б пеклі ваші всі жалі,
Коли мовчати вмієте краще.
О, горе, що ваша країна,
То поле німого мовчання.
О, Боже, я молю за Україну,
А Росію хай настигне кара твоя,
Бо ростили вони кривавих окупантів,
Що розстріляли мертвих двічі за два століття.
Бабин Яр – кривава земля наших людей,
Його розстріляли і показали,
Що ви нікчемні тварини,
Що вам тепер нема прощення.
Не говоріть “Ніколи знову” брехливі щури!
Зараз ви зрадники полеглих у тому яру,
Зараз ви вбивці полеглих у тому бою!
Згине ваша слава, прийде забуття,
А ми ніколи не пробачем вам терору!
Тому запам’ятайте, що можете вмирати,
У нас на полі, як бездомні собаки.
Додати до улюблених