Це були не останні Голодні ігри.
Багато дітей загинуло, через мовчання дорослих, які колись змирились зі своїм несправедливим існуванням. Проте з кожною новою смертю у суспільстві змінювалися настрої та поширювалось незадоволення. І незадоволених ставало дедалі більше.
Багато років пройшло після моєї смерті, щоб ця кривава традиція нарешті скінчилась.
І я бачила цей момент.
Згори я дивилася на світ, у якому більше не жила.
І я раділа, так.
Світ змінився і став таким, яким його колись описувала мені Енн.
Та це не повернуло життя загиблих. І ніколи не поверне.
Наша загибель – нагадування про щоденні ігри, яке людство веде проти самого себе.
Але ці ігри нажаль нескінченні.
Додати до улюблених