На небесах, землі тим паче в океані мені нема спасіння. Мій дар моя врода також є моїм прокляттям. Я донька титана Медуза готова відати мій так званий «дар» любій смертній яка чого забажає. А охочих багато молитви дівчат про красу як в Афродіти настільки багато що великі боги що милосердні до смертних вже і молитви їх слухати не хочуть. Чоловіки бажають слави та багатства, а жінки вроду та вічне кохання.
Сестро!- і знову моя люба старша сестра прийшла що б показати мені вірний шлях тобто сказати мені про нового багатого залицяльника….. надоїло. Головне що б вона не почала знову пропонувати великого бога морів Посейдона. Вже 3 місяць він намагається зробити мене своєю коханкою, а я відмовляю. Хтось скаже це велика честь для молодшої доньки титана, але мені таке не потрібно я поважаю усіх богів та ніколи не ставила під сумнів їхні вчинки, але те що вони не вірні своїм жінкам мені не подобається. Я не хочу брати участь в зраді навіть як що чого захоче великий бог.
-Що сталося сестро? Навіщо я вам потрібна на цей раз ?-
-До тебе знову гості так і знала ну не могла вона прийти просто побачити молодшу сестру
– і хто ж на цей раз ?-
– бог морів Посейдон знову жалівся над тобою. Прошу сестро, послухай мене на цей раз- вона підійшла до мене дивлячись до мене в очі взявши мої тонкі зап’ястки
– Це не якійсь смертний це великий бог один із трьох ти повинна згодитися його милість не вічна не гнівай його. Не накликай біду на нашу сім’ю – і знову. А коли хтось буде переживати за мене. Вони думають що це так просто лягти під якогось чоловіка якій тобі не подобається. А мої почуття? Коли про них хтось подумає він мені не подобається і ніколи не сподобається. Я не вірю в те що після сексу я поміняю свою думку і буду благати про це як каже моя сестра ми ж не звірі що б благати про щось таке незначне. Благати треба про життя удачу супутника на шляху якій буде прикривати твою спину та підставить міцне плече.
– Ну так що Медуза ?-
-Добре чекай мене. Не можу ж я піти до великого бога в чому – очі сестри загорілися вона сказала що давно чекала ціх слів і вже купила мені красиву сукню зеленого кольору під мої очі. Я звісно не збиралася видавати себе, але також розуміла що терпіння Посейдона не вічне тому поки сестра пішла за сукнею я втекла через вікно та не знаючи де знайти порятунку побігла у святиню єдиної богині яка прийшла мені в той момент на думку. До богині війни та мудрості Афіни.
Добігавши до святині над моєю головою повисла велика тінь птах летів наді мною щось всередині жалося в голові гуділа тривога, але тільки я опинилася в середині перед статуєю Афіни все пройшло.Велика зала с коронами, факели єдине що освічувало приміщення та мені казалось що і сама статуя видавала якесь світло.
Сильний порив вітру збив факели тепер настала темрява. Невелике світло холодного синього відтінку поступово почало заполоняти кімнату як я і думала статуя богині теж видавала світло таке приємне воно заспокоювало наче сама богиня окутує тебе в обійми це було чудово, але тривало це не довго. Зі сторони входу почали доноситися шаги не людські наче велика птаха іде волочя за собою крила. Я знала хто це він прийшов за мною, але це ж святиня Афіни невже він зробить зі мною це тут.
Так це був він Посейдон прийшов у формі птаха і не зважаючи ні на що…. взяв мене силою перед пам’ятником богині він кричав на мене розриваючи мою сукню своїми кігтями. Кричав про те що я сама вина, що повинна була віддатися йому коли він пропонував по доброму тоді б може я б йому надоїла після декілька тисяч років і він повернув би мене до сім’ї, а зараз же я буду страждати за свою поведінку. Моє тіло було понівечене його кігті пройшлися по всьому моєму тілу, а його плоть проникала в мене так грубо і боляче що все що я хотіла це померти. Я благала Афіну врятувати мене як не спати, так хоча б вбити що б я більш ніколи не відчула це потворне відчуття. Вона не допомогла мені, не сказала ні слова поки він не пішов лиш тоді Афіна з’явилася перед моїми очима.
– Як ти посміла осквернити мою святиню?!!- я мовчала лиш в думках перепрошувала та блага про забуття
– І чому ти мовчиш ?- тепер зрозуміло чому вона не приходила. Весь цей час я благала її у своїх думках, бо голос мій пропав від криків думала що богиня почує мої молитви й таким чином, але схоже це не так
– Ти й далі будеш мовчки лежати в мене в храмі?-
– Вря… вряту..й мене – з останніх сил промовила
– Ха… ти хочеш порятунку добре, але якого ж порятунку ти бажаєш? Як що не скажеш то я врятую тебе на своє бачення – мовчання це все на що я здатна та й не має сенсу балакати Афіна настільки розлючена цією ситуацією що її вибір буде вбити мене
– Добре мовчиш тоді ти згодна. Спасіння яке я тоді дарую заберу твою красу ти станеш потворою, а що б не один чоловік не зміг до тебе доторкнутися твій погляд буде робити їх каменем – що це точно спасіння більш схоже на покарання
– Також потрібно дати тобі покарання за очерніння моєї святині. Ти будеш жити на острові посеред океану в храмі в якій не може зайти ніяка жінка – після останніх слів богиня пішла, а я опинилася в повній темряві.
Додати до улюблених