8 ранку, Кроулі ще лежав на ліжку вже не повністю, а майже вкритий ковдрою, навпроти нього не було білого красунчіка із-за чого настрій вже був трохи зіпсований. Але це не було довго, коли Вогник сів на ліжко він побачив на тумбочці білу чашку з крильцями на якій був прикріплений папір з написом “для Кроулі”, в самій чашці було щось по типу какао розбавлений молоком, це доволі мило, наприклад як в фільмах закохані парочки роблять сніданок в ліжко. Кроулі відкинув цю думку і перед тим як посмакувати напій він продивився сповіщення на телефоні.
Вогнику написав Азірафаель з інформацією про те, що він з батьками поїхав за продуктами, бо на носі вже різдво і новий рік, треба закупити все завчасно щоб потім не битися з кимось за останню ковбасу. Вдома були тільки батьки Мірюєль, бо сама кузіна полюбляла ходити кудись зі своїм братом, і її взяли, а Кроулі не будили бо їхали о 7 ранку, просто є режим а нарушувати його комусь вони не хотіли.
Кроулі вирішив вже виходити з кімнати, пройшовши коридором до кухні його мило зустріли родичі, Батька Мірюєль звали Михайло, а мати мала дивне ім’я Даґон.
Кроулі запросили за стіл снідати, там і розговорились. Під час розмови всі мило посміхались, одразу було видно що це родичи Янгола, ті самі щирі усмішки.
Коли всі вже поїли якраз таки прийшов Азірафаель з батьками. Кроулі встав з-за стола і пішов привітатись, хоча вір так і не сказав “Добрий ранок” чи навіть “привіт” а просто обійняв холодного Янгола. Сам Вогник був одягнутий в темну кофту з гуртом KISS, чорні штани і ті самі окуляри.
Азірафаель не відповів на обійми а навпаки, вітовкнув Демона від себе.
–Кроулі ти ж можеш так захворіти!–говорив Янгол
–І тобі добрий ранок–посміхнувся Вогник
–Кроулі, любий, не міг би ти допомогти з кульками?–питає мати Азірафаеля
–Так, звісно, давайте їх сюди–
–Щось ми сьогодні занадто добрі–шепоче йому Азірафаель
–Це тому що я добре поїв, та і мене здивувало какао, ніби мій коханець приніс їжу у ліжко, доречі дякую–теж не голосно говорить Кроулі, вирішивши все ж таки розповісти про думку яка була в нього зранку
Азірафаель трохи почервонів, але продовжив розкладати продукти.
Через десь 20 хвилин Янгол сказав одягатися.
–В сенсі?–
–На вулиці сніг і Мірюєль захотіла покататися на санях, звісно, для нас їх нема, але хтось має її катати, тобі в домі мабуть буде нудно тому обирай–
–А як же розмова про те що я можу захворіти?–
–Ти був майже голий і в мене була холодна одежа, а зараз ти будеш тепло одягнутий тому думай–
–… я з вами–
Азірафаель сказав що поки що буде одягати Міоюєль і вийшов з кімнати, Кроулі також почав одягатися. Звичайна одежа яку він одягав, чорні штани з купою кишень, чорна водолазка і такого ж кольору кофта, як зазвичай все темне, на фоні білої зими він буде виглядати недоречним, але яка різниця? Головне що йому подобається, шапка, великі черевики і велика куртка, все, він готовий.
Азірафаель був протилежністю Кроулі, хоча в цей раз тільки із-за кольору одежи.
Всі діти вийшли на вулицю, Мірюєль ішла впереди і була як навігатор а Кроулі ішов біля Азірафаель ззаду. Янгол катав на старих санях повітря і сніг, Кроулі хотів сісти на це місце і як в дитинстві попросити щоб його катали. Не втримавшись Вогник запитав дозволу у водія, коли отримав дозвіл одразу ж сів на сані.
Янгол рухався як і зазвичай, ніби Кроулі це ще одна сніжинка яка не має великої маси. Демон часто дивився на сильні плечі водія, він був доволі масивним хоча Гавріїл, брат Азірафаеля, називав його повним із-за чого Янгол почав перейматися своїм тілом, ще одна причина чому Кроулі не подобаеться Гавріїл. Було легко уявити як цей Янгол підіймає декількох людей за раз, але поки що є тільки Кроулі.
Мірюєль сказала що вони прибули на місце де можно кататися. Це була невелика горкав кінці якої було багато місця для санчят, тут була приємна атмосфера. Кроулі швидко встав з свого місця і запропонував присісти вже Мірюєль.
–Будеш їхати сама?–запутує у неї Азірафаель
–Так!–весело відповідає Мірюєль
І все ж таки вони чергувалися, один раз їхав з Мірюєль Азі, а другий з Кроулі і Мірюєль задавала багато питань про друга Янгола.
Додати до улюблених