це був десь початок весни, на диво доволі теплої. Все було відносно спокійно, не тривожно як зазвичай. Весна неймовірна пора року, прилив натхнення серед непроглядної апатії. А хоча може це тільки а нього так? Максим подумав що вже достатьно тепло для його нових речей, які тільки недавно прийшли до нього. Він одягнув спідницю, натянув капронові чулки, одів кофту і пішов до школи. Вчора ввечері він знову посварився з матір’ю, тому стан у нього був трохи подавлений. Всю дорогу він пробув у роздумах про щось своє. Зайшов він у цей злощасний храм науки, пішов до класу, а за його партою вже сидів і чекав його Рома. вони перебували в доволі дружніх відносинах, тільки Рома міг надихати та витягувати з апатії Макса. Він був для нього більшісю якщо не всім. Весь день на уроках він або спав, або загадково дивився у вікно. Думок було багато, цей нескінченний спутаний потік, який міг прирвати лише дзвоник на перерву та слова Роми. Вчителя його не чіпали, всі знали що він знає навіщо мучати дитину,на диво день пролетів швидко. Як завжди Рома мав би проводит Макса до дому, але вони вирішили прогулятися, погода дозволяє. Купити якоїсь дряні і говорити про все, але ні про що. Час підходить до того, що треба розходитися. Максим підходить до дому, тягнеться за ключами, а їх… немає. Матері він дзвонити не став, не хотів, та й на роботі вона, не до нього їй, як і завжди. Тут йому приходить геніальна ідея, та доля дає йому шанс втікти – від реальності, з дому. Але в цю ж мить Рома озвучує його бажання – може до мене зайдем? – ці слова звучали як спасіння. Хлопці пішли до нього додому. Вдома не було нікого. Батьки у відпустці, сестру віддали тимчасово тітці. Звісно, як і завжди вони зайшли в дім помили руки, поїли і давай займатися всіма видами діяльності, але не уроками. Хоча і їх треба було зробити. Ближче до вечора вони сіли за цей триклятий процес здобування знань. Роблять вони алгебру. Максим не дуже розумів тему, яку вони проходили і попросив друга допомогти. Друг допомагає. Але в один момент хлопцю це набридає і він починає говорити і робити доволі непристойні речі. Таке він міг собі дозволити тільки в максимальному комфорті. Поки Рома пояснює тему, максим проводить рукою по його бедру і каже – може займемося чимось цікавішим та приємнішим?Рома був цьому не здивований. Такі підкати максим видавав часто. Але як тільки рука Макса потягнулась до його ширінки та розстібнула її, він впав в ступор. Він не міг собі дозволити робити щось таке, але так сильно хотів. Це виглядало як мрія. Як же він жадав цього. Та ще й з таким прекрасним хлопцем. Макс почав дрочити Ромі, та він почервонів та хотив це зупинити, але дорогі назад вже не було, Ромі ставало все приємніше та приємніше та скоро Рома кінчів Максу прямісенько на лице. Максим на цьому не зупинився, він підняв юбку та ліг на диван, попросів Рому присунути йому. Рома чи то від безвихідності, чи від збуждення послухав Макса. Хлопець розсунув ноги, Рома дуже швидко почав добвибити його в зад, максим кінчів собі пресс, Рома кінчив у макса. З заднього отвору хлопця полилась сперма
Додати до улюблених