В давніх українських лісах, за старою, високою горою знаходиться неповторно гарний ліс. А господар в цьому лісі – Лань Січень. Був він господарем і захисником усього живого та природного. І був в нього молодший брат – Лань Ванцзи. Були вони повними протилежностями. Пан Лань Січень був добрий і люблячий. Хто б що не сказав, з якою бідою не пожалував, Січень завжди допоможе і пожаліє. Молодший Лань був іншим – завжди відсторонений, не посягаємо гарний. Робить все тільки добре подумавши. Але ці двоє завжди любили один одного. Змалечку трималися разом. Був у лісі мир і спокій.
Але якось до чарівного лісу навідалася людина. Це була молода жінка з дитиною на руках. Вона блага про допомогу в господаря, благала, щоб її дитина вижила. Лань Січень не зміг їй відмовити. Ласкавим голосом він заговорив до неї:
– Людино, твій син буде жити. Я дам тобі чарівну росу. Додай її до води й хай твій син вип’є. Через день він знов буде сміятися й веселитися.
Лань Ванцзи застерігав брата, що це буде мати жахливі наслідки. Духи Лісу змалечку вчили їх що люди злі й лицемірні. Але Господар не звертав увагу, говорив що все буде добре.
Сталося як і говорив Молодший Пан. Через неділю почалася страшна війна. Люди прийшли за чарівною росою. Гинули всі: і люди, і жителі лісу. Вони хоробро боролися за Ліс і те що живить усі ліса в Україні. Через довгі 20 років лісові істоти перемогли. Люди пішли звідти й почали розпускати плітки, що за горою живе два диявола в білому. Брати Лані вирішили завалити прохід звідки йшли люди.
***
Початок весни – це приємний час для усіх лісових істот. У цей час настає робота Молодшого Пана Лань. Коли він прокинувся одразу пішов будити водяницю, лісовика, свого улюбленого братика та інших духів і тварин. Там де ступала нога Лань Ванцзи розквітали квіти, швидше танув сніг. Лісовик допомагав Пану Лань будити лісових мешканців. На своїй гарній лелеці він пролітав над усім лісом який здавався нескінченним і гучно кричав:
– З добрим ранком лісові мешканці! Настав час прокидатися!
Коли всі прокинулися, а Лань Ванцзи пішов будити Господаря звіри під командуванням Лісовика почали відштовхувати камінь тим самим відкриваючи джерело річки що побігла бурхливим потоком.
***
В темній печері спав Господар Темного Лісу.
– Доброго ранку брате – порушив тишу печери Молодший Пан.
Пан Лань Січень потягнувшись відгукнувся ласкавим:
– І тобі доброго братику. Ти гарно спав? Що тобі снилося?
Пан Лань Ванцзи пониклим голосом сказав:
– Зміни.
Додати до улюблених
Початок цікивий, під час прочитання я немов поринула у атмосферу справжньої казки. З нетерпінням чекатиму на продовження, дякую вам!