Почніть пЯ сподівалась ваш погляд
На собі зловити.
Він намагався мене там вбити.
Ви дивились карими очима,
Ми сиділи темними ночима..
Я хотів вас тоді любити,
Але не знали ми, як це зробити.
Ми хотіли кохання, ми хотіли любов.
Та не сказавши жодних промов
Вбитий був я тої ночі,
Коли шепотіли урочі.
Коли проміння правди розкрило,
Всі тайни й покаяння ті ваші.
Життя мене озорило..
Тоді я всю дійсність побачив,
Тоді я відчула цю біль,
Що знайома мені звідусіль.
Тоді прочитала портрети,
І дістала з душі ті багнети.
Взяла тоді ніж ваш уміло
Та порізала я своє тіло.
Сказали ви: “– Зрозуміло.”.
Чому не покинули моє тіло?
Чому залишились поруч,
Поки дзвонив хтось ліворуч?
Чому лишила я волі, життя свого й почуття.
Чому збрехали тоді мені зорі?
Та ж не брехали мені почуття..
Я ж знав, не могли ви.
Не покинули б..
Залишили б життя,
Якщо
б не пішла я сама в небуття.
исати…
Додати до улюблених