Сокджин хвилювався за Юнгі. Ні, хвилювався – то занадто слабке слово. Панікував? Помирав?
У нього родина велика: батьки, дідусі, братів четверо: троє альф і молодший омега. А він сім’єю тільки Юнгі і вважає. Альфа з обличчям омеги. Четвертий у родині. На стількох альф ніякого багатства не вистачить. Він тільки з Юнгі дізнався, як це, коли ти потрібен.
Коли тебе чекають пообідати. Коли разом вчать заклинання. Коли на мітлах разом. Коли гуляти до ночі, вислизнувши з дому. Коли чекати чужих результатів екзаменів, як своїх. Коли ділитися всім. Навіть одяг одне одному позичати на гін і тічку, бо стали одне для одного домом.
Тільки Юнгі бачив, як плаче недолюблений неприйнятий альфа Джинні.
А тепер Юнгі міг збожеволіти. Міг померти. Джин дав йому слово.
Джин пам’ятав альфу, якого сватали Юнгі його батьки. Старший на сімнадцять років, холодний, лицемірний. Багатий партнер батьковому бізнесу. Він Юнгі відразу не сподобався. Але Юнгі терплячий і добрий. Він вирішив, що стерпиться і злюбиться. А той трахав усіх омег навколо, а Юнгі сказав, що він повинен знати своє місце. Місце омеги – ліжко. А поки той ще не в ліжку, то хай не виставляє претензій.
Джин хотів його вбити. Але Хосок зупинив. Сказав, що добре, що той Юнгі не трахнув. Якби трахнув, слід було б убити.
Прокляття було темне, на крові. Джин попошукав у родинній бібліотеці, як його накласти. У шістнадцять років таке провернути – то було сильно. Джин пишався собою. Правда, більше тим, що захистив Юнгі.
А альфа лишився голий, босий, упосліджений. Навряд йому дасть якийсь омега.
А потім був альфа, у якого Юнгі закохався. Той ще мудак. Він клявся Юнгі в коханні. А тоді Намджун почув, що він патякав своїм дружкам. Про омегу, який поводиться, як альфа. Який, здається, сам може його трахнути. Він навіть не певний, чи встане на такого омегу. Але треба спробувати, це ж такий виклик.
Джин не став нічого говорити Хосоку й Джуну. Вони б його стримали. А він не хотів стримуватися. Він хотів, щоб Юнгі ніхто не ображав. А Юнгі плакав, йому боляче було. Джин був злий. Божевільний.
Того мудака ніхто не знайшов до сих пір. Його ніхто й не знайде.
Сокджин подумав тоді, що з ним щось не так. Йому не було ні страшно, ні гидко, ні боляче. Його не мучили нічні жахи.
Юнгі здогадувався, мовчав й обіймав. Тому що Юнгі його єдина сім’я.
І тому Джин насміхається з Юнгі, щоб не розплакатися.
І тому Джин…
– Ах ти зараза! – вереснув Хосок, коли Намджунове закляття врізало його в груди.
– Будь терплячим, програвати теж треба вміти, гейський ти гей, – зблиснув зубами Джун.
Юнгі зареготав.
Хосок трохи почервонів.
– Юнгі, твого полку прибуло, – Джин зафиркав.
– Не зайобуй, – добродушно буркнув Юнгі.
Джин йому відсалютував: зрештою, жартувати, що Юнгі гомосексуал, легше, аніж що він не цікавить жодного альфу.
Викладач, вічно хмурий альфа під п’ятдесят, навіть не пробував їм зробити зауваження. Але він робив зауваження альфі, який стояв у парі з омегою Хосоком.
– Чангюне, будь терплячий, не можна нападати, коли ваш опонент упав. Це ж не дуель, а навчання. Просто відпрацювання заклинання.
– Пане професор, але ж у бою… – спробував виправдатися студент. Викладач підніс руку догори й захитав заперечно головою.
– Ні, ні й ще раз ні, Чангюне. Я пояснював правила. Та й омегу треба пожаліти, він не може бути таким же сильним і швидким, як альфа. Узагалі традиція підготовки омег-аврорів не така й давня, та й не думаю, що правильна…
Хосок піднімався з підлоги. У грудях, куди вдарило заклинання, тиснуло так, що дихати було важко. Щоки горіли немилосердно.
Сокджин бачив, як напружився Юнгі. Той завжди реагував дуже гостро, коли про омег говорили так. ТАК. Навколо зашепотіли одногрупники, уже передчуваючи видовище.
– Блядські альфи, – прошипів Юнгі й кинув Сокджину: – Забери омегу собі в пару.
Сам же пішов до професора й Чангюна. Холодно посміхнувся альфам, оголивши короткі гострі ікла.
– Може, спробуєш зі мною, у дуелі? – Юнгі облизнув спокусливо губи. Чангюн теж, але то було від переляку. Дуель із Міном Юнгі – узагалі ідея погана, то знали всі.
– А ви, професоре, подивитеся, як омега порається з альфою.
Професор знітився. Та на нього Юнгі не дивився. Він став у бойову стійку, вишкірився на свого супротивника. Юнгі був суттєво нижчим і просто дрібнішим за статурою, він був омегою врешті. Тільки Чангюн був наляканий.
Сокджин взяв Хосока за руку й відвів трохи вбік. Щоб зручніше було дивитися, як Юнгі нищить его ще одного альфи.
Нехай, якщо йому це допомагає.
Додати до улюблених