Через 2 дні після роботи хлопці домовились сходити до таро майстра.
Хьонджин був не в захваті від цієї ідеї, та сон дійсно його бентежив і він хотів знайти відповіді на питання які сиділи в нього в голові.
-Проходьте хлопці, мене звуть майстер Сан, я допоможу вам знайти відповіді на ваші запитання.
Хлопці пройшли в середину кімнати в якій зовсім не було денного світла, лише свічки проливали світло на напрямок куди їм потрібно йти. Майстер жестом показала сідати навпроти і подивилась їм в очі.
-Правила прості, називайте чіткі запитання які вас цікавлять, я виложу перед вами карти і допоможу їх прочитати. Також ви можете попросити карти про пораду. Як вас звати?
-Мене звуть Фелікс, а це мій друг Хьонджин
-Я тут лише за компанію, я нічого не хочу знати.
Відрізав Хван
-Шкода, карти раді що ти нарешті прийшов, вони довго чекали тебе.
Майстер розпочала сеанс
-Моє перше запитання буде таке
«Чому я і Хьонджин зустрілись у сні?»
Майстер почала розкладати карти перед Лі.
Жінка виглядала дуже здивована
«Зіркові закохані» я ніколи не могла подумати про те що колись зустріну таких.
Ф: -що це означає?
М:-Зорі обрали вас як пару ще за довго до вашої зустрічі, у вас дуже сильні почуття одине до одного. Ви нагорода один одному в цьому житті.
Ф: -тоді моє наступне запитання
«чому зорі нагородили мене?»
Майстер знов розклала карти.
М: -це карта перемоги, а ця карта змія. Думаю в цьому або минулому житті ти поборов якесь зло тому зірки віддячують тобі.
Х: в мене теж з’явилось запитання
Чому померла моя мама?
Майстер важко вздихнула, декілька хвилин налаштувалась і розклала карти.
М: карти говорять що вона стояла перед якимсь вибором
Давай я ще раз розкладу
«Який вибір стояв перед його матір’ю?»
Майстер розклала карти перед Хваном
Більша частина карт була чорна і негативна.
М: вона віддала своє життя в обмін на життя своєї дитини
Х: це життя моє?
Майстер перетасувала карти.
М: Карти говорять що це життя двох людей. Думаю вона обміняла своє життя щоб ви з сестрою лишились живі, але чорні сили витягли і життя з чоловіка. Вона мала договір з нечистими силами.
Хван подякував і вийшов з будівлі.
Фелікс не виходив ще з пів години
та коли врешті решт покинув будівлю мав винуватий вигляд.
-Вибач, я знаю що це зробило тобі боляче
-Нічого, я просто переконався що мама і тато нас сильно любили. Це означає що моє життя дуже цінне і я мушу його прожити на повну.
-Але всеодно вибач, обіцяю що більше не буду питатись нічого в карт
-ти ж отримав відповідь на свої запитання?
-так, і одне я хочу обговорити з тобою
-Ти хочеш запитатись чи є в мене почуття до тебе?
-угу
Хван дістав свій скетчбук, маленький пенал і велів Феліксу сісти на іншу лавку навпроти нього. Він довго щось малював, та коли завершив роботу вирвав листочок з блокноту і вручив його Лі.
-хочеш знати прочитай. Дай знати коли дізнаєшся.
Фелікс повернувся додому роздивляючись кожну деталь картини
На малюнку було зображене море. Картина була такою теплою, вода зовсім не здавалось холодною, хотілось забігти і залишитись там. Було відчуття ніби приємнішого нічого на світі немає ніж занирнути туди з головою.
-Невже я і є це море для нього?
Фелікс судорожно дістав з кишені і написав повідомлення
Ф: давай зустрінемось
Х: чекаю тебе біля моря
Фелікс визирнув в вікно і з здивуванням помітив що за вікном вже ніч
-невже я так довго думав?
Він накинув джинсовку на себе і вибіг з дому. Терпіння не вистачало йти пішки тому він зірвався на біг. Коли він добіг то точки побачив що Хьонджин там вже сидів. Мабудь він одразу направився сюди коли вони розминулись.
Фелікс спокійно підійшов і сів поруч.
Якийсь час вони просиділи в тиші залишаючи на хвилі. Та через якийсь час Лі встав і протягнув руку, Хван зрозумівши натяк взяв її і встав
Фелікс різко смикнув його за руку і потягнув в море.
-Давай разом втопимось в цьому морі! Давай захлинемся нашими почуттями!
Вони забігли і впали разом в воду.
В цю мить було прекрасно все, Фелікс який весь мокрий піднявся на ноги і так чарівно посміхався, зорі які ярко світили, шум сердець які грали якусь свою мелодію. Хван з велими зусиллями теж піднявся, підійшов до Фелікса і взяв його личко в руки.
-Нарешті я перерахую всі твої веснянки
Він нахилив своє лице і зі всією ніжність поцілував своє море, свою квіточку і своє сонечко. Вони ніжно зминали губи одне одного. Цей поцілунок був солодший меду. Ніхто не міг покинути свій світ де існували тільки вони двоє.
Вийшовши з води Хван ліг на пісок і почав роздивлятись небо. Фелікс ліг слідом на руку Хьонджина і вони разом почали насолоджуватись видом. Десь вдалечіні зорі підморгували їм радіючи що ця пара нарешті відкрила свої почуття одне одному.
Додати до улюблених