Коли Кенма прийшов у готель, настрій був краще нікуди. Зайшовши в номер, він зняв шкари, кинув їх десь у прихожій, впав на ліжко і просто бездумно посміхався в подушку. Це побачення було просто прекрасним. Що ж то в лісі здохло, що Кенмі посміхнулася така удача? Бачив би це Куроо, сказав би, що Кенмушка перетворюється у ванільну хрінь. Сказав би, якби сам не був такою ж ванільною хрінню, від розмови з якою на зубах починає скрипіти цукор.
Все ще відчуваючи на вустах усмішку, він увімкнув свою гру і поставив її на запис. Напівблондин продовжував проходити новомодну гру, а думка про те, що Шойо дивиться його стріми мотивувало на ще одне відео раніше обіцяного фанатам.
— Стомився, — зітхнув Кенма через кілька годин.
Вже було дуууже темно і Кенма вирішив, що Куроо все-так не з’явиться, щоб розповісти про те, як пройшло побачення і наскільки солодкими були поцілунки з коханим. Боже, якого милого в голові Кенми такі думки?
Про вовка промовка, як то кажуть.
Кенма, звичайно, знав цю приказку, а також знав рівень свого везіння, який він так і не зміг прокачати за свої 20 років від слова зовсім. Тому він просидів в тій самій позі ще кілька хвилин, очікуючи, що як тільки він все таки збереться лягати, в кімнату влетить Куроо.
Не влетів. Про всяк випадок він посидів в повній моральній готовності вислуховувати рожеву пургу ще кілька хвилин. І знову Куроо навіть не дунув в його бік.
Кенма полегшено видихнув, нарешті переодягнувся і ліг у ліжко. І саме в той момент двері ледь не зійшли з петель від сильного поштовху, а світ ледь не постраждав від величезного смерчу, який з легкістю міг з’явитися від швидкості, з якою Куроо полетів в сторону Кенми. Ця ходяча катастрофа смикнула на себе ковдру, дістала Кенму за шкірку як шкодливе кошеня і відтягла його в сусідній номер, що належав Бокуто та Акааші, які уже чекали їх з кількома банками содової. І ні, Куроо не забігав до них перед тим як влетіти до Кенми, вони просто почули гуркіт і самі все зрозуміли. Точніше зрозумів. Акааші.
— Ну що бро? Як там побачення? Скільки разів ти його поцілував, бро? — відразу ж почав Котаро, світячись чи то від цікавості, чи то від підозрілого складу содової.
В наступну секунду, уявний смерч повністю розбудив сплячий мозок Кенми, начисто зносячи всі так складно вистроєні думки:
— Ніяк. Все було просто жахливо! Він тепер точно мене терпіти не може! — викрикнув Куроо в той час як його очі наповнювалися відчаєм як словарний запас школярів за гаражами.
Не те щоб Кенма не припускав, що Куроо наломає дров, але ж Цукішимі він також подобається…
Були б обтавини хоч трішечки кращими, Кенма, звичайно, сказав би, що Цукішима терпіти ненавидів Куроо ще до їх знайомства, але зараз-то як він може плюнути в святу воду почуттів Куроо?
— Як так?
— Наперекосяк! — красномовно повідав Куроо перед тим як почати: — Все пішло по сраці з самого початку! Я втаранився в нього і ми разом полетіли у сугроб. Потім, щоб залагодити провину, я купив йому каву, але виявилося, що він ненавидить лате, а після чого, що терпіти не може капучино та еклери! Він любить солодке, але я якось зміг напоротися саме на той десерт, який він ненавидить! Потім я послизнувся і знову впав на нього, ще й так, що довелося їхати до травмпункту! А в кінці, що сталося?! Я подарував йому квіти, на які в нього алергія! Я думав так тільки в серіалах буває! — мало не плакав Куроо.
Всі разом вони, звичайно, почали заспокоювати бідного закоханого по вуха Куроо і говорити, що взагалі-то все нормально і він може ще виправитися і не виглядати в очах Цукі як кретин до кінця життя. Але він не вівся ні на які аргументи до того моменту, доки Кенмі це не набридло і він не виговорив цьому горю все в обличчя.
Шокова терапія вдалася на славу. Куроо заспокоївся. Бокуто сказав, що завтра Куроо спробує ще раз, але вже без планів, тому що це явно не його сильна сторона. Куроо образився, але погодився.
Лежачи нарешті у ліжку, Кенма дістав свій телефон, поставив на зарядку і зібрався спати (так, спати! І зовсім точно не грати в мобільну версію гри, яка захопила весь Твітер!), як його чуткий слух уловив пронизливий звук сповіщення. Йому написав Шойо!
За всім цим переполохом з Куроо, Цукішимою, квітами і травмпунктом Кенма зовсім забув, що вони обмінялися номерами!
[Шойо]
Спиш?
[Я]
Ні
Я теж!
Як там у тебе справи?
Добре
Ти щось хотів?
Ми бачилися кілька годин тому
Та ні
Просто не можу заснути
Якщо я заважаю
То можу не писати
Ні
Все добре
Ми можемо поговорити
Доки твоє безсоння не мине
Круто!
Про що хочеш поговорити?
Ммм
Навіть не знаю
О
Сьогодні наш головний сноб
Бякішима
Повернувся в номер дуже пізно
Ще й із шишкою на лобі
Сміх та й годі
Таким дивним був
Дивним?
Так!
Дуже!
Щось бормотів про кота
Ну у нас і дивні
хлопці в групі
У мене дивних
друзів також вистачає
Ти про Куроо-сана?
Так
Він сьогодні також
повернувся пізно?
Так
Оце так співпадіння!
Це не співпадіння
???
Куроо підбиває
клинці до Цукішими
ШО??????
ПРАВДА?!!!!
Так
Тільки нікому не кажи
Я могила!
Так вони проговорили до глибокої ночі і Кенма вже знає стільки про групу Шойо, скільки не знає про свою. Шойо і в переписці залишився милим і щирим. Іноді він робив помилки і часто писав капсом, замість одного цілісного повідомлення присилав багато по кілька слів. А ще він кидав йому багато мемів і смайликів. Закінчили вони коли вже починало світати, коли Шойо, залишаючись у мережі, перестав відповідати, а через кілька хвилин взагалі висвітилося, що він офлайн. Кенма з посмішкою побажав йому спокійної ночі, а сам сильніше закутався у ковдру.
Додати до улюблених