Присвячено ідеї @deynikk з телеграм каналу https://t.me/danmideia
На святкуванні до наших коханців висока увага через їх стосунки. Пей Мін споює Му Ціна і той швидко приходить в себе, але вже встиг за короткий час пізнати свій смуток та бажання, а Фен Сінь стає свідком хизувань Му Ціна членом свого хлопця.
Увага! Текст не відредагований, є одруківки, просторіччя і т.д.
____________________________________
Чергове святкування у Небесній столиці втомлює розум Му Ціна лише згадкою. Чи не купа у них роботи? Чи не горе у людей день від дня, де просто було б насмішкою, якби віруючі дізнались, що замість вирішувати їх біди боги святкують. Але самі віруючі й роблять їм ці святкування, витрачають на них гроші, час і здаються у цей день більш веселими, ніж на передодні, або наступного дня.
Фен Сінь стояв біля храму Му Ціна, очікуючи коли той все ж перестане бурчати і вийде остаточно. Нарешті це сталося і бог війни, що схожий на бога літератури своєю витонченістю і холодною мудрістю на лиці, вийшов до колеги.
Фен Сінь справді задумався чи не змусило життя: злидні дитинства та боротьба за виживання, Му Ціну стати замість вченого генералом. Він напів посміхнувся, хоч і лагідно. Му Цін від цього напружено звів брови і вже знав, що скаже, але Фен Сінь затискає його поцілунком. Це не дало довгого результату: Му Цін відповів, розлабляючи руки і солодко смакуючи губи Фен Сіня, але потім відштовхує його кулаком по лиці.
– Ей!
– Я тобі не дівчисько, що ти мене чекаєш під дверима! І це не побачення, скоріше вимушений вихід. Ти міг просто зайти і…
– Якби я зайшов ми б нікуди не пішли,- цілком серйозно сказав Фен Сінь, потираючи шоку і дивлячись на Му Ціна так, що у того фантомної заболіла спина.
– Це звучить як насилля, а ти не здатен на таке…
– А хто сказав, що я був би ініціатором? Тут лише ти проти йти. – Фен Сінь переможно посміхається, залишаючи носа і виблискуючи зубами.
Му Цін холодно дивиться на Фен Сіня, хоча всередині зароджується бажання справді затягти Фен Сіня у храм і не йти нікуди. Йому стала нестерпна думка, що Фен Сінь правий, тому він гаркнув собі під ніс і не продовжував розмову.
Від святкування не потрібно було очікувати чогось грандіозного, але Фен Сінь та Му Цін не думали, що їм доведеться кожному приділити увагу, бо плітки про їх стосунки розлетілися швидше, ніж навіть про третє вознесіння Сє Ляня.
Вони майже не були поруч один з одним, навіть на цьому святкуванні, яким чином люди бачили зміни у їх стосунках? Му Цін вже підозрював, що це Фен Сінь з його довгим язиком, але той теж був здивований і тільки прошепотів ніяково Му Ціну: “Ну, якби знали троє-п’ятеро свідків біля наших храмів, але ж це вже дійшло до віруючих…”
Тоді Му Цін почав думати на Хва Чена, котрий хотів їм насолити, але той був надто зайнятий Сє Ляньом, своїм коханим, тому Му Цін відрік і це припущення.
І ось, коли оточуючі перестали чіпати цю тему і розмовляли про молитви своїх віруючих та новини світу людей, Му Ціна знов потягли за рукав. Безцеремонно. Бог з поважним виглядом подивився на Пей Міна, котрий тримав у руках келихи з вином і усміхався так чарівно, наче знає щось таке, про що ніхто більше про Му Ціна не знає. Від цього він зашарівся і його очі налилися люті, котру він стримав, зціпивши зуби.
– Му Цін, радий за вас з Фен Сіньом.
– Це ти всім розповів?
– Ні. Я не займаюсь розповсюдженням пліток, але можливо справа у тому, що ви надто голосні інколи і ваша боротьба набула нових тональностей,- Пей Мін показово задумався. Му Цін почервонів і його дихання пришвидшилось.
– Пей Мін…- погрозливо знищив голос Му Цін, але співрозмовник відмахнувся і протягнув йому келих.
– Випий зі мною. Я не сперечатися підійшов.
– Я не п’ю. Чому ти підійшов? – Му Цін пальцями торкнувся келиха і відсторонив від себе.
– Але ж одну з обітниць вже порушено. Обов’язкову. Чому ж допустиму не дозволити?
– Пей Мін чого тобі треба? – Му Цін закотив очі і зітхнув, уявляючи що було б чудово вилити це вино візаві на голову.
– Зрозуміло, ти просто п’янієш швидко і не хочеш, щоб коханий потім хвилювався і возився з тобою,- Пей Мін провокував. Му Цін розумів.
Ковток вина був солодким, але пекучим. У грудях потеплішало, але більше нічого не сталося: ні запаморочення, ні якихось інших ознак сп’яніння, тому він глузливо посміхнувся, дивлячись на Пей Міна і вже спокійно розпивав алкоголь під пристальними очима Пей Міна.
– То чому ти підійшов?
– А? Та я просто хотів переконатися чи справді порушена твоя перша обітниця. Я посперечався з Лін Вень. – Він їй показав пальцем уверх і швидко пішов до неї, бо Му Цін вже був схожим на скажену собаку, котрий готовий розірвати суперника, хоч би той якої сили не мав.
Му Цін відкрив рота, щоб прокричати йому щось у спину, але той був вже надто далеко. Бог війни зітхнув, відчуваючи, що йому важко всередині і він потребує… Фен Сіня. Му Цін закрив рукою лице, щоб зняти напруження і закритися від всіх, але це не подіяло. Він не звик навіть після стількох століть бути приниженим і гідно поводитися.
Му Цін йшов у пошуках чоловіка, щоб навіть нагримати на нього, але бути поруч, торкнутися, хоч навіть ударивши. Або ж все ж сказати, що святкування ому не подобається і піти додому.
Шум наче збільшився навколо нього, а сміх став таким заразливим, що він і сам не помітив як почав вливатися у розмови. Він досі тримав келих з вином і навіть не помічав, що йому дружньо доливають. Ну, не видно дна, що з того? Добре ж.
Му Цін сидів знов сам. Співрозмовники розійшлися по своїх групах. Веселість як рукою змело і він почав злитися, що Фен Сінь досі його не знайшов. Бог понуро сидів на стільці, прислухаючись до оточення, щоб зачепити щось, що розвіє його нудьгу.
Незв’язний, п’яний, а від того голосний шепіт долинув до вух Му Ціна:
– Та не вірю я у це! Віруючі просто багато вигадують, їм подобається думати, що…- богиня задумалась, – ось наприклад, що у генерала Наньян великий пеніс. Це ж просто випадкова помилка, а вони досі у це вірять. Він прямо-таки не бог-війни, а бог-сексу.
Група дівчат і декількох чоловіків засміялись.
– Як ми почали про генерала Наньяна, то скажу, що йому просто подобається тішити себе цими плітками, бо він би давно вже розвіяв ці хибні слова.
– Ой сьогодні на святкування тільки і йде мова про те, що Наньян почав стосунки з кимось із… слухайте, та з ким же? Чи то дружина повернулась, чи то…
– Та ні! Ні! Його ворог, чоловік якийсь…
– То Наньян з підрізаним рукавом? А що ж скажуть віруючі? То він більше не буде богом зачаття?
– Та це ж все одно була нісенітниця, тому…
– Замовкніть! Це чиста правда! – Му Цін зірвався із стільця і розвернувся повністю до балакунів. Їх лиця здавалися огидними гримасами, котрі зневажають його і Фен Сіня.
– А точно… з Сюаньдженьом…
– Що? – ліниво запитув один із співрозмовників, повертаючись до жінки.
– Та згадала з ким зустрічається Наньян.
– А… ну так, Сюанджень. Нічого собі, вони ж були непримеримі.
Му Ціну дуже не подобалось, що його згадують у третьому лиці, тому він випростався і повисив голос, наче промовляючи до народу:
– У Фен Сіня справді великий!
На нього витаращились у мовчанні, а потім розсміялись.
– Ви п’яні Сюандженю. Вам досить пити, ох, ми вам віримо-віримо…- якась жінка із дюайливістю забрала з його рук келих, котрий вже не мав вина.
Му Цін схопив її за руку міцно, дозволяючи келиху впасти гучно на підлогу.
Тим часом Фен Сінь шукав Му Ціна, розпитуючи у інших чи хто не бачив його. Як такий конфліктний бог міг так швидко десь засісти? Чи не пішов він додому? Якщо так, то їм варто поговорити про повагу! Але вже четверо із зустрічних богів сказали, що Му Цін десь тут бродить з келихом вина.
“З вином? Щось сталося, що він вирішив випити, чи йому так стало тут добре? Краще б друге, якщо він навчиться горе запивати, то це ще гірше, ніж просто не казати і влаштовувати сцени! Краще вже конфлікти…”- Фен Сінь справді почав схвильовано розглядати кожне лице, думаючи більше, ніж взагалі думає зазвичай. Він ніяк не міг знайти тиші у голові, яка так йому знайома.
Фен Сінь аж стало смішно, що до Му Ціна його привів гамір. Він стояв, тримаючи міцно богиню за кисть, що та аж у жасі стиснулась. Його лице було рум’яним, очі блистіли, а губи були ще більш тонкими, ніж коли він просто хмуриться увечері від втоми.
Фен Сінь не знав кого тут рятувати: дівчину, чи Му Ціна. Він міг би розлютитися на щось по справедливості? Колись Фен Сінь би презирливо сказав би, що ні, але тепер знав, що Му Цін просто сприймає усе набагато чуттєвіше…
– У Фен Сіня великий член! Я сам бачив! Це не просто плітки! Ви пустоголові невігласи, ви проти заздрите!
Деякі сміялись з нього, як з блазня, а хтось шоковано червонів.
– Тобі чи йому нам заздрити? – Вигукнув один з богів літератури, котрий теж не мало випив. Він вже сидів на підлозі і сонливо спостерігав за оточенням.
Му Цін почав далі волати, що вони не праві, відчуваючи це своїм обов’язком.
– Та його член мірка ідеалу для кожного смертного і безсмертного! Ще у часи, коли ми були підлітками і…
Фен Сінь вже був увесь червоний на лиці. Він вирішив, що час зупиняти чоловіка, бо той і не збирався замовкати, трясячи рукою нещасною бранки.
Му Цін відчув міцну, велику і теплу руку, котра лягла ойму на плече. Він відпустив повільно кисть богині, котру навіть ніхто не намагався визволити і подивився спантеличено на лице Фен Сіня. Він був спокійним, ніжним, але трохи розгубленим, а в очах було таке знайоме Му Ціну збудження, що він просто не міг не почати трезвіти. Суперечки закінчились.
Фен Сінь подивився на присутніх і зрозумів, що тут розмова марна: вони п’яні гірше, ніж Му Цін.
– Що вам тут смішно і не зрозуміло? Все правда.
Му Цін прочистив горло кашлем і пішов тихо за Фен Сіньом.
Свіже повітря приводить думки у порядок, але розпалює тіло ще більше. Він так безсоромно кричав про їх статеве життя, що зараз хочеться, щоб того вина не було.
– Я більше пити не буду. Це Пей Мін зі своєю безморомністю…
– А ти був дуже скромний? – Фен Сінь нарешті посміхнувся і обійняв Му Ціна за талію, йдучи поруч. Му Ціну цього не вистачало… він ж заради цього його шукав і випив скоріше не через слова Пей Міна, а тому, що хотів трохи сміливості перед своїми бажаннями та почуттями. От зараз йому не хочеться опиратися чи робити вигляд, що він невдоволений. Напевно, алкоголь все ще є у ньому.
– Я говорив лише правду, вони…
– То ти вважаєш мій член… ідеальною мірою?
Му Цін почервонів і закотив очі.
– Що за…
– Ти сам сказав.
– Ти хочеш з мене теж познущатись?
Фен Сінь задумливо подивився на Му Ціна.
– Тобі було образливе їх ставлення?
Му Цін мовчав. Тоді Фен Сінь взяв його на руки під коліна і поніс до свого храму.
– Негідник! Я додому хочу!
– Ми йдемо додому. Мій дім – твій дім.
– Я не збираюсь з тобою про тих недоумків говорити. – Му Цін говорив так, наче збирався відштовхнути Фен Сіня, але натомість він тримався за нього.
Коли за ними заченились двері, Му Цін поцілував Фен Сіня у губи і стиснув його волосся так, наче намагався вирвати його. Фен Сінь відповів на поцілунок і опустив Му Ціна на ноги.
– Ти п’яний?
– Ні. – Му Цін вже не відчував сильної дії вина. Ним вже керувала інша сила. Му Цін облизав губи і знов потягнувся за поцілунком, але Фен Сінь уникнув його, проводячи по тулубу візаві долонями. Він приблизився до його губ, дивлячись то на них, то в очі Му Ціна.
Жар піднявся у тілі Му Ціна, а за нею і образа, що його весь день дражнять.
– Му Цін, чому ж ти такий впевнений у моєму розмірі, якщо ти ніколи не дивишся у низ?
Генерал Сюанджень знову почервонів і подивився на Фен Сіня так, що між ними стало надто мало повітря. Він опустив очі, хоч це було не навмисно і сенсу зараз у цьому не було. Фен Сінь поцілував його у губи і знову прошепотів:
– Му Ціне, у твоїх очах я такий самий як вони всі?
Му Цін закотив очі і потупився кудись у бік, тільки б не на Фен Сіня. Наньян завжди поєднував інтимні моменти фізичні з більш… психологічними. Йому точно потрібно було вияснити це питання зараз. Але у цьому він був правий, бо інакше Му Цін просто його уникне. А у таких ситуаціях, йому хочеться Фен Сіня більше, ніж уникати себе. Він знає, що чим скоріше вони дійдуть до відповідей, тим скоріше отримають один одного.
– Авжеж, ні.
Фен Сінь помовчав, дивлячись на Му Ціна, а руками скидаючи з його плечей одежу. Він губами припав до його блідої шкіри і почав ніжно водити по ній поцілунками, зволожувати язиком, і посмоктувати шкіру до почервоніння.
Му Цін обожнював те як поводить себе у постілі Фен Сінь.
Він витягнув шию і обійняв руками свого хлопця. Йому не вистачало, хотілось ще більше відчувати Фен Сіня – і Му Цін притиснувся до нього всім тілом.
Фен Сінь повільно відводив Му Ціна до ліжка. Він бережно поклав його, тримаючи руки на лопатках і поясниці. Губи перемогли в обох, вони впиваються знов один в одного і Му Цін повністю забуває, що його сьогодні турбувало. Біль біля серця сходить, наляканий надійними руками, котрі блукають його тілом, дихання стало вільнішим, бо Фен Сінь тепер вдихає у нього свіже життя.
Фен Сінь куштує солодкого Му Ціна, він відчуває як він в’ється під ним, намагаючись знайти дотиків, але водночас страшиться їх.
Фен Сінь розуміє, що йому страшно через думки, котрі не припиняються у голові Му Ціна навіть зараз. Наньян стискає стегно Сюандженя і той перестає борстатися, натомість намагаючись тепер зірвати одежу з Фен Сіня.
Вони голі. Їх міцні тіла гарячі від збудження, шкіра електризована і кожен волосок тягнеться під дією збудження. Фен Сінь ніжно проводить рукою по волоссю Му Ціна і ніжно на нього дивиться.
– Я не ображу тебе, Му Ціне. Ти мені віриш?
Му Цін закочує очі, але киває і цілує вену на шиї Фен Сіня.
– Дурень ти. Вірю, авжеж.
Фен Сінь турботливо, трепетно цілує його тіло, помічає кожне напруження, накриває своїм тілом і сканує міру розслабленості Му Ціна. А генерал Сюаньджень мліє, закриваючи очі і відчуваючи надмірну кількість слини у роті.
Му Цін не вміє стогнати, але його важке дихання завжди солодке, а дивні звуки, котрі він видає у задоволенні, незабутні. Фен Сінь знає як звучить його ковзний, коли йому приємно, а коли ні, він знає наскільки приємно Му Ціну. Фен Сінь це приносить не менше задоволення. Він цілує та торкається його, наче прохолодну воду. Робить ковтки, омивається у спекотну днину.
Фен Сінь облизує його всього, бо йому хочеться розсмааувати його шкіру, шрами, лінії торсу. Він любить спостерігати як м’язи коханого рухаються, як тіло під ним дихає схвильовано, нетерпляче.
Му Цін крутить непомітно стегнами. Йому здається, що непомітно.
Фен Сінь проводить язиком вздовж всієї його ноги. Му Цін закушує губу, дивлячись на Фен Сіня з його хижим поглядом і засмаглою шкірою, котра здається зараз медом. Але таким далеким зараз. Він хоче його!
Му Цін сковтає і стискає долоні.
– Фен Сінь…- Му Цін хоче торкнутися його шкіри, яка різниця де і якої?- Я можу виміряти твій розмір.
– М? Навіщо?
Му Цін дратується від цієї тупості Фен Сіня. Він привстає і натискає на плечі Фен Сіня кладучи на ліжко замість себе. Му Цін обхоплює його сосок і Фен Сінь тихо видихає.
– Му Цін, я хочу сам…
– Горлом, Фен Сінь. – Крізь зуби каже Му Цін і вже хотів потягтись у низ, але його зупиняють руки Фен Сіня на його підборідді. Він дивиться суворо. Надто суворо як для такої ситуації.
– Ти ж не хотів цього? Ми з тобою домовлялись і ти був проти. А ще ти навіть не дивився на нього. Тільки у той раз, про який ти згадував, колись там у юності.
Фен Сінь пом’якшив свій погляд і обійняв Му Ціна, рукою ковзаючи до його стегон та погладжуючи їх.
– Я не дам тобі цього зробити сьогодні. – Він схопив його вухо губами і Му Цін скорився. Це так йому не притаманно, але не у ліжку. – Хочеш я тобі це зроблю?
Фен Сінь ніжно пропонує це у вушко і тим часом вже гладить його між сідниць, торкаючись ніжної шкіри.
Му Цін вигинається у спині тільки, що зняти трохи збудження. Він видихає у щоку Фен Сіня і розуміє дещо важливе:
– Не сьогодні. Я хочу відчувати тебе всім тілом. А розмір я знав і не дивлячись на нього…- Му Цін треться членом об член Фен Сіня. – Мій теж не малий… хоч і… твій…
– Я зрозумів~ головне, щоб він тебе задовільняв, тоді від розміру буде користь.
“Він ідеальний для мене”,- думає Му Цін, але не говорить у голос. Сьогодні сказано і так надто багато про його член.
Фен Сінь розтягує Му Ціна так само терпляче, як і розслабляв. Збудження не можливо позбутися, коли твої пальці оточує гаряче, пульсуюче тіло коханого, який раз у раз намагається отримати більше і хрипить під вухо, цілуючи у підборіддя і шию, щоб заспокоїти свої бажання і моменти болю від тріння. Фен Сінь не шкодує масла і ніжності. Він цілує коханого і говорить з ним з посмішкою. Його очі наповненні коханням і бажанням, таким сильним, що він ледь стримується.
Їх члени торкалися один одного, ніжна шкіра розпалювалась, віддавала імпульсами, муразами до голови і кожної частини тіла. Навіть холодні пальці ніг стискалися від напруження.
Фен Сінь знов змінив їх позиції, вкладаючи Му Ціна на спину і нависаючи над ним. Він остаточно витягнув пальці і тіло під ним видало протяжне незадоволення.
Му Цін опустив очі на член Фен Сіня і сковтнув. Він посміхнувся, дивлячись збуджено на все, що відбувається. Але Фен Сінь не дав йому довго перейматися цим: він підняв його лице до себе і знов поцілував, сплітаючи їх у солодкому забутті.
Фен Сінь ввійшов повільно, Му Цінове тіло приймало його з довірою, з розпеченим бажанням. Він відчував наскільки той далеко, як той пульсує у ньому, який він за рельєфом, розміром і твердістю.
Фен Сінь провів рукою по його животу з якого випирав горбик. Му Цін почервонів, доки Фен Сінь безсоромно, але так хрипляче низько та збуджено сказав:
– Ось звідки ти був таким впевненим. Скільки ти пропонуєш см?
– Що? Ти дурень? Зараз не час.
Фен Сінь грайливо посміхнувся і Му Цін відчув, як він зробив перший рух: одразу сміливий, виходячи майже на половину і входячи майстерно плавно. Му Цін затремтів, він відчув, що йому мало, з нього знову дражняться. Він схопився за плечі Фен Сіня і стиснув його м’язи, намагаючись впитися у плоть пальцями міцніше.
– Пропонуй.
Фен Сінь не відступав. Здається, йому дуже сподобалась вистава Му Ціна годину тому. Він знов зробив такий самий рух: відвертий, знайомий, але тягучий, дразнячий. Наньян більше не входив до свого кінця і Му Цін, знаючи його справжню можливість, був цим розчарований. Він хотів відчувати його до самого кінця, як любив.
– Ну, 20? 26?
Фен Сінь й сам не знав, не міряв. Було й так зрозуміло, що більше середньостатистичного, навіщо ще й бавитися вимірями, наче хлопчиська у пубертатний період? Але з Му Ціном було інакше. Йому сподобалось почути такі варіанти і він почав рухатися швидше, але досі не до кінця, зате виходячи майже повністю.
Фен Сінь хрипів і спостерігав за Му Ціном, котрий не менше за нього насолоджувався і страждав. Сюаньджень відчував як Фен Сінь тисне, ковзає біля його чуттєвого місця, котре зароджує щось невиразне у грудях і від чого збудження стає таким приємним, але дратівливим, що він й сам починає рухатися бедрами.
Му Цін стискав зуби, наче борячись сам із собою, він заливався слиною і потом, вони рухалися так рвучко, що у повітрі залишався лише жар і їх приривчастий подих.
– Н…
Фен Сінь віддавався Му Цінові повністю, хотів бачити його щирість у цей момент, те який він насправді люблячий і потребуючий уваги та кохання. Він і сам потребував кохання Му Ціна. Поцілувати зараз було не можливо через темп і те, як коханий кидає головою назад і захлинається у їх любощах, котрі змушують навіть пекуче тріння всередині здаватися приємною ласкою.
Фен Сінь обхопив його член і почав великою долонею водити по ньому, охоплюючи пальцями і вириваючи з Му Ціна нові зітхання. Наньян відчував, що їм варто вже закінчувати, але Му Ціна це не дуже хвилювало: він остаточно розслабився, закрив очі і повністю розм’як у процесі, рухаючи бедрами і віддаючись Фен Сіню. Це такі рідкі моменти довіри і щирості, котрі він безмежно цінував.
– Кохаю тебе, Му Ціне.
Му Цін привідкрив очі. Він був збентежений і дивився на Фен Сіня як скорене звіря.
– Мг…я тебе теж,- вимовляє ледь губами Му Цін.
Після зізнань Фен Сінь дає Му Ціну те, що вони обоє хочуть: він входить до самого кінця і їх тіла тепер ще гучніше ляскаються одне об одне. Кожен такий удар вибиває із Му Ціна дихання. Він бачить як виблискує шкіра Наньяна від поту. Му Цін ловить на собі турботливий хтивий погляд Фен Сіня.
У голові потемніло і замерехтіло. Свідомість щезла у тілі і Му Цін скрикнув протяжно, стискаючи всередині себе Фен Сіня, котрий теж розм’як і вилився у нього… Му Цін ненавидів це, бо очищатися було неприємно, а інколи соромно, бо Фен Сінь примусово допомагав, вважаючи це своєю провиною. От і сьогодні…
Фен Сінь винувато подивився на Му Ціна, але замість люті він побачив покору. Як слово “покора” взагалі може стояти в одному реченні з Му Ціном?
Сюаньджень тягнеться руками і обіймає Фен Сіня, котрий невпевнено обійняв коханого.
– Все добре Му Ціне?
– Угу…
Він втомлено сопів на вухо Фен Сіня і другий вже думав, що бог спить, але Му Цін копнув коханця у ногу і невдоволено подивився з-під лоба.
– Телепню, чому ти досі з мене не вийшов?
Фен Сінь розгублено на нього подивився, а потім посміхнувся і знову навис зверху.
– А ти втомився?
Тепер Му Цінові очі округлилися і він закотив очі.
– Ненажерливий.
– Це я то? – Фен Сінь подивився у низ, натякаючи на те, що у Му Ціна знову встав.
Му Цін просто не зміг спокійно дивитися на розпатланого, гарячого Фен Сіня після сексу спокійно.
Фен Сінь ляснув його по сідниці і стиснув одну з накачених грудей. Му Цін від цього розпалися, але не хотів зізнаватися у цьому.
– Тобі ж треба досвід, щоб ти міг перед іншими хизуватися своїми досягненнями у постілі?~
– Це звучить огидно. Навіть Пей Мін би так…- Му Цін замовк, бо згадувати когось під час сексу не дуже доречно. Фен Сінь справді на мить нахмурився від неприємного відчуття, що хтось увірвався у їх інтимну близькість. – Пробач…
Фен Сінь рідко чує від нього таке слово, тому його серце просто не може не розтопитись. Після початку їх стосунків він став лагіднішим і терпливішим до Му Цін, а Му Цін поступливішим.
– А взагалі ти у мене кінчив! Тому злізь з мене!
Фен Сінь посміхнувся і вийшов. Му Цін вже хотів почати знов щось казати, але коханий не дав цього зробити, перевернувши його на живіт.
– Знаєш, кажуть, що так можна входити ще глибше. Хочеш перевірити?
– Чому сьогодні все вертиться навколо твого члена?
– Бо ти його так солодко п’яно згадував.
– Придурок.
Фен Сінь помовчав і Му Цін вже напружився, думаючи що його дупа у небезпеці ще більше від таких провокацій, але натомість Фен Сінь вмостився на спині між його бедрами. Це була дивна поза і Му Цін опустив на нього здивований погляд, припіднімаючи таз, щоб не торкнутися чимось Фен Сіня.
– Що ти там робиш?
Му Цін вже почав вставати, але Фен Сінь схопив його за сідниці і не дав цьому статися, гарячим ротом обпалюючи шкіру його проміжності.
– Фен Сінь, що ти робиш?
Вони ні разу такого не робили. За стільки часу були для цього надто горді і не знали чи взагалі припустиме таке збочення, але сьогодні Фен Сінь вирішив то зупиняти його у цьому, то сам втілювати.
Фен Сінь облизав його зморшкувату шкіру, гарячу голівку і пограв з кожним сантиметром, зволожуючий в’язкою слинею. Му Цін закусив губу і спостерігав, хоч це було майже не можливо для психіки.
– Доводжу, що тут тема не лише у моєму членові.
Фен Сінь злизує одразу сперму, котра нещодавно з нього вийшла і ретельно вилизує уретру від чого у Му Ціна почало блискати перед очима.
Пальці Фен Сіня знов входять у ще широкий та гарячий отвір, котрий прийняв його пальці із охотою. Він знову нащупав всередині бугорок і почав його ласкати, тиснути, терти. Му Цін закотив очі від пестощів Фен Сіня, котрий сьогодні був особливо збуджений. Він взяв у рота член Му Ціна, посмоктував, брав за щоку, у горло, стискав, облизував, водив язиком і вивчав свої можливості. А у нього вони були чудовими, бо Му Цін не знав скільки ще зможе протриматися. Він вже не міг триматися на руках і лише двигався то у бік пальців, то у рот Фен Сіня. Му Цін був у такому блаженстві, що не помітив як пік насолоди до нього підійшов зненацька.
Фен Сінь відсторонився лише, коли його рот заповнився спермою. Му Цін від цього почервонів і хотів ляснути Фен Сіня, але на все, що був здатен це впасти тазом на ліжко, як тільки коханець звідти забереться. Фен Сінь дивився на те, як знедолено, розпалено лежить Му Цін з обм’яклим від оргазмів тілом.
– Я просто вимірював твій розмір горлом, як ти пропонував. І тепер ми квити, бо ти теж у мене кінчив.
Фен Сінь почав витирати себе і Му Ціна вологою ганчіркою. Сюаньджень лежав, дозволяючи потурбуватися про себе.
– Ну, і що вимірив?
– Твій член, як чудовий меч, а моє горло для нього чудові піхви,- Фен Сінь накрив його тіло своїм, шепочучи це.
Му Цін не мав сили його вдарити, тому закотив знов очі і вщепнув його за стегно.
– Краще б не питав.
– Отож бо,- Фен Сінь обійняв коханого, розчесуючи його пасма пальцями. – Трохи полежимо і підемо митися, згода?
Му Цін тихо погодився, притискаючись до Фен Сіня, щоб ще трохи побути у цій атмосфері.
Додати до улюблених