Уявімо собі світ, у якому Бруно Буччеллаті народився на десять років пізніше, а Аббакіо не став продажним поліціянтом. Уявили? Що ж, тоді поїхали далі.
Перенесемося у той день, коли злочинці прийшли за Буччеллаті старшим у лікарні, а хлопчик з жахом чекав їхньої появи, ховаючись під ліжком і стискаючи у долоні ніж.
Момент істини настав, зараз або вб’ють батька Бруно, або хлопчик позбавить їх життя раніше. І ось ця юна, відважна душа вже готується вискочити зі свого сховку і нанести кілька смертельних ударів, але тут двері у палату різко відчиняються. Бруно лише більше напружується, бо не може припустити і думки, що це прийшла допомога.
А неочікуваний рятівник тим часом кількома вправними ударами знешкоджує нападаючих і через якісь секунди на зап’ястках обох вже заклацнуті металеві “браслети”. Хлопчик все ще не може повірити своїм очам і продовжує сидіти під ліжком, у стані повного шоку. Аж тут несподівано до нього схиляється чиєсь приємне, молоде обличчя.
– Агов, хлопче, вилазь звідти, боятися вже нема чого. – Спокійно повідомляє поліцейський і протягує хлопчику долоню.
Той в свою чергу окидає незнайомця підозрілим поглядом, але все ж хапається за протягнуту руку і вилазить із-під ліжка. Є щось таке у цьому поліцейському, що викликає непідробне відчуття безпеки і надійності, тому малий Бруно вирішує підкоритися.
Закутих у кайданки гангстерів, виводять із палати колеги світловолосого поліцейського, а той в свою чергу продовжує говорити з хлопчиком, м’яким, заспокійливим тоном:
– Я бачу ти добряче озброївся, – добродушно сміється рятівник, дивлячись на все ще затиснутий у долоні Бруно ніж.
– Я просто хотів захистити свого тата… Я знав, що вони повернуться. – трохи ніяковіє малий Буччеллаті і спішить заховати потенційне знаряддя вбивства.
– Я і не засуджую, – посміхається молодий чоловік і ласкаво куйовдить волосся хлопчика, – але тобі варто було звернутися із цим у поліцію, а не намагатися впоратися своїми силами. Не сумніваюся ти вправний юнак, але двоє озброєних гангстерів – це доволі небезпечно для того, хто не був спеціально підготовлений до таких сутичок.
– Думаєте я не намагався?! Але у відділку мене просто прогнали і сказали поменше фантазувати! Впевнений, що поліцейські вже давно у долі з цими огидними наркоторговцями!
– Ну чому ж так радикально? Ти правий є і серед нас продажні покидьки, але не для усіх справедливость – порожнє місце. І я тобі це доведу: ми знайдемо тих, хто стоїть за спробою вбивства твого батька і прикриємо нелегальне розповсюдження наркотиків хоча б у нашому місті.
Поліцейський говорить так впевнено і рішуче, що Бруно вирішує йому повірити.
– Добре, якщо я можу хочаб чимось допомогти у цій справі тільки скажіть! Я зроблю все можливе!
– Який сміливий юнак, ти мені подобаєшся. Поїхали зі мною, для початку розповіси мені усе, що знаєш, а вже потім вирішимо, що робити далі. За батька не хвилюйся, з ним залишаться мої люди.
Буччеллаті навіть не думає протестувати, він дозволяє рятівникові взяти себе за руку і вивести з палати батька.
Додати до улюблених