Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Моє минуле не просто розкрити..

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

   

Ілона вибігла з ОСА і сівши у чорну машину, поїхала в невідомому напрямку, раптом до неї написав Броменко: 

А: Привіт Ілон, мені Стас вже встиг сказати що ти кудись поїхала, щось сталося, може потрібна моя допомога?

І: Привіт Андрію, ні не треба, зі мною все гаразд, потім я сама все поясню, але не кажи Шугаєву, я не хочу щоб він знав

А: Зрозумів, не буду казати, тільки будь обережною, я хвилююсь за тебе..

І: Дякую, однак ти даремно переймаєшся за мене.. Вибач я вже приїхала туди, побачимось ♡︎ 

А: Чекатиму на тебе, моя ластівко) – дівчина усміхнулася повідомленню Броменка і сховала телефон у сумку, водій сказав лише два слова: 

— Приїхали, виходьте – Ковальська вийшла з автомобілю і була вражена, перед нею був величезний трьохповерховий будинок, вона увійшла в двері оселі і побачила перед собою ту саму секретарку батька: 

І: Доброго дня, пані Мирославо..

М: Доброго Ілоно, не думала що у Віталія Андрійовича така гарна донька, ви проходьте до ліфту і підіймайтесь на третій поверх, він сидить у кабінеті працює

І: Зрозуміло, а де мій брат з сестрою

М: А вони зараз у школі, Богдан у 10 класі вже, а Ксенія у 9 класі, гарно вчаться, думаю вони будуть раді вашому приходу, у обох якраз через 20 хвилин закінчуються уроки, тож я гадаю ті будуть раді що у них є старша сестра 

І: Хто зна, не думаю що ті настільки будуть раді мною, як то кажуть ще поб’ються, бо ж нова спадкоємиця і буде боротися за спадок батька

М: Ви що собі дозволяєте, таке казати про них?!

І: Не треба мені затикати рота, що хочу те і кажу, а це не ваша справа взагалі, тепер дайте мені піти до Віталія Андрійовича – дівчина по ліфту піднялася на третій поверх батькової домівки, вийшовши з ліфта, Ілона знайшла кабінет тата і постукала у двері: 

В: Проходьте

І: Ну привіт тато.. І що ти хочеш сказати мені в очі..

В: Доню яка ж ти красуня, виросла так

І: Я приїхала не заради теплих слів, кажи що тобі потрібно від мене

В: Чого ти така серйозна, я ж шукав тебе всі ці роки і хотів побачити тебе, однак я не знаходив тебе, і от нарешті ми зустрілись

І: Тату я не потребую від тебе цієї брехні, ти не шукав мене всі ці роки і не хотів, де ти був коли я закінчила університет, де ти був коли я стала хакеркою, де ти був коли я прийшла в ОСА, якщо ти хотів побачити моє обличчя і подивитися чи не стала я такою ж алкоголічкою як моя покійна матір, то я тебе розчарую, не шукай мене більше, ти мені не батько! – Ковальська випалила всі ці слова на одному диханні і пішла геть з кабінету свого батька, чоловік звичайно наздогнав свою доньку і промовив:

В: Зачекай, так я покидьок, проте ти можеш дати другий шанс для того, щоб стати хорошим батьком для тебе..

І: Моя відповідь — ні! Ти погана людина.. – на сходах вона випадково штовхнула молодого блондина який був з синцем і царапинами на обличчі: 

Б: Дивись куди йдеш, бо ще закохати у себе можеш..

І: У мене немає часу на вас, юначе! – злісно бурнула та до свого брата і вийшла з будинку свого батька, хлопець здивовано поглянув їй у слід, на Ілону вже чекало таксі, сівши в автомобіль, рука потягнулася за блокнотом і далі все само почало писатися:

“Я ненавиджу брехунів, хоча я сама така є

Роки мук і сліз моїх, молитов і вбивств

Страждання, апатія, депресія, прийняття

Є і помста, однак страва ця є холодною

Він пожалкує що залишив мене, дуже сильно 

Я ще покажу, хто така Ковальська

І те що мною можна пишатися” – після написання їй стало легше, зненацька на телефон подзвонили з невідомого номера і це не було схоже на секретарку, то ж дівчина взяла слухавку: 

І: Алло, хто це?

— Мама, де ти там, я чекаю на тебе біля школи

І: Яка ще мама, ви помилилися номером

— Ти як завжди, от як з батьком то все нормально, а зі мною ніби я з дитбудинку

І: Я дійсно не знаю вас, і я не можу бути вашою матір’ю

— А от і тато йде, хоч він не забув про мене

І: Дай йому слухавку 

— Зараз даю.. – далі почав говорити Шугаєв, у Ковальської ледь не випала щелепа, Стас її чоловік, можливо це були галюцинації або марення подумала вона, проте ні, це було цілком серйозно: 

С: Привіт сонечко, ти де там, робота застала

І: Так, потрібно купа чого зробити, скажи що я не скоро буду

С: Добре, але ти ж знаєш її підлітковий вік, їй потрібна підтримка і допомога

І: Що би там не було, все буде добре 

С: Чекаю на тебе, дівчино, дівчино – хакерка отямилася від того, що водій ледь не кричав їй у вухо, вона злякано поглянула на чоловіка і промовила: 

І: То це був лише сон? 

— Який ще сон, ви почали по дорозі задихатися і я почав вам надавати першу медичну допомогу

І: Дякую, решти не треба – дівчина швидко дістала п’ятисотову купюру з сумки і побігла до ОСА, той крикнув їй услід: 

— Гей заберіть здачу хоч, ай ну як хочете – Ковальська прибігла до кабінету там де вже був Шугаєв і Броменко які працювали собі, вони не помітили її приходу і швидкого дихання, тому Ілона вирішила їх трохи налякати, зробивши копію голосу Косач, та почала казати злим тоном: 

І: Чого ви не помічаєте Ковальську, це ж ваша колега і вона вже тут – хлопці ошелешено повернулись до неї і накинулись на неї з теплими обіймами:

С: Господи нарешті ти приїхала, я вже боявся що з тобою щось трапилося

А: Та ми тут вже думали спецназ викликати

І: Воу, воу, хлопці не треба так зустрічати мене це раз, а по-друге я ж писала Броменку що я просто їду до батька на зустріч, я не люблю обійми, тим більше дружні, ми з вами тільки друзі, і Стас у мене є важлива розмова, тож Андрію залиш нас будь ласка

А: Гаразд, я вже йду – він залишив їх наодинці, Ілона ледь дивилася йому в очі, зібравшись з думками колега почала говорити: 

І: Перед тим як я все розповім, то я хочу сказати не думай що я божевільна і таке інше

С: Ти що? Я сприйму твої слова всерйоз

І: Мені побачилося видіння про те що у мене є дитина і її батько ти..

С: Нічого собі, з чого би так?

І: Не знаю, але пообіцяй мені що ти у мене не закохаєшся

С: Обіцяю, проте у мене зустрічне питання, чому ти боїшся щоб я у тебе закохався

І: Є на те свої особисті причини, я би не хотіла цим ділитися з тобою, адже я не знаю ще тебе добре і я не довіряю тобі на жаль..

С: Пробач, я не хотів тебе зачепити..

І: Все гаразд, це минуле от і все

С: Тоді я би хотів запропонувати тобі одну послугу..

І: Слухаю тебе уважно.

С: Знайди мені дівчину під ім’ям Вікторія Онегальд, я колись у в’язниці з нею переписувався, є чутки що її вбили, проте я не вірю у це, розумієш я кохаю цю людину і досі, якби побачив її, я б цілував її і був з нею поруч кожну мить, вже як рік не можу знайти її з моменту виходу з в’язниці, я кожен день дивлюся на її фотографію і думаю, чому вона зникла, як її стан зараз, я буду вдячний якщо ти її знайдеш, це важливо для мене

І: А ти можеш показати її фотографію, я спробую пробити її біографію

С: Дякую тобі

І: Поки нема за що дякувати, Стасе

С: Ось Віка, ця фотографія ніби мій оберіг

І: Коли втрачаєш коханих людей, то здається що життя губить свій сенс..

С: У тебе теж була людина поруч?..

І: Ні, просто з твоєї розповіді я зробила висновок

С: Зрозуміло, щось наша розмова затягнулася чи не так

І: Ох, прохання звичайно доволі відповідальне але я спробую знайти кохання твого життя

С: Гаразд, нумо по справі тобі розповім дещо, Гайворон допитав Зінченка, версія твоя не підтвердилася і у нього залізне алібі, на момент вбивства Мельника він був на іншому кінці міста

І: Скільки ж мої версії будуть розпадатись..

С: Не переймайся, я думаю що ти обов’язково побудуєш правильну версію

І: Дякую за підтримку, правда дякую Стас – хлопець непомітно усміхнувся, тоді Ковальська вирішила ретельно покопатися у біографії Мельника і промовила до Шугаєва наступне: 

І: Слухай а ти не проти, якщо я спробую відшукати щось по Мельнику ретельно 

С: Та ні, сподіваюся ти щось знайдеш – з хитрим поглядом сказав хакер

І: Якщо ця версія виправдає себе, з тебе книга любого жанру і бажано така про яку не здогадаюся, а якщо ні то ти загадуєш любе бажання, можна навіть пристрасне, однак це вже за тобою

С: Окей, домовилися – Ілона прийнялася за пошук інформації, дівчина намагалася дивитися уважно на всі деталі, через півгодини вона застигла на місці: 

С: Ти чого? Щось знайшла..

І: Там порнографічне відео є, схоже він любив ґвалтувати дівчат і знімати це на відео..

С: Та ну, ану я погляну – Шугаєв відкрив файл, там дійсно було відео доволі інтимного характеру: 

І: Який ж він збоченець.. Стоп почекай, постав відео на декілька секунд назад – і до неї дійшло що то був добре спланований монтаж: 

С: Ти щось помітила? 

І: Це хороший монтаж, бачиш там не обличчя Мельника

С: Я навіть не помітив, от же монтажери

І: Все таки я уважна до деталей ніж ти

С: Визнаю, ти краща спеціалістка

І: Хах, ну за це дякую, доречі батько зґвалтованої дівчини це Олексій Гарань, колега Мельника

С: Ого, а це вже цікаво, а доньку як звати?

І: Ганна Гарань, працівниця косметичного салону і вона є його родичкою..

С: А як це так?

І: Батько Ганни є двоюрідним братом Мельника, а вона є його двоюрідною племінницею, от так 

С: Як ти це знайшла, ось це мене дивує

І: Ну не знаю навіть, то не до мене

С: Якщо вже так, то вони могли змонтувати це відео і звинуватити його у цьому, а Олег про все дізнався почав шантажувати їх, от і все

І: Можливо він не знав, а той колега вирішив добити його так скажімо

С: Чому добити?

І: Колись у студентські часи в них була давня суперечка через жінку, її звали Жанна Бойко, Гарань підкорив тоді дівчину, а Мельник з цим не змирився, тому ось відповідь на твоє питання

С: Цікаво, де ти таку інформацію знайшла

І: Ти не знаєш просто яка я хакерка і людина, можливо чимось схожа на твою Вікторію

С: Для чого ти це питаєш, чи ви знайомі?

І: Мені стало цікаво, нічого більше

С: Так, ви з нею схожі, зовнішність, характер, професії, можливо це не просто збіг

І: Тобі здається, Стасе.. Якби я була Вікторією то зараз ми би не розмовляли тут..

С: Пробач, Віка заполонила мої думки, це був мій наркотик, однак вона безслідно зникла як Мері Поппінс з парасолькою у руках..

І: Не переймайся, все добре, краще нумо докладати інфу Ользі Сергіївній 

С: Я помилявся в тобі, Ілоно

І: Недооцінювати дівчину хакерку не потрібно, а взагалі дякую

С: Почекай, перед тим як підемо до Косач, сходимо на coffee break 

І: Я не проти, тим більше ми обоє заслуговуємо насолодитися смаком запашної кави – до них раптом приходить Панчук, у доволі гарному настрої, а Ілона була трохи спантеличена, адже з нею та не знайома, Стас по погляду зрозумів що ситуацію треба виправляти, тому почав їх знайомити, Ковальська вперше не була ображена на Шугаєва, якби вона могла сказала б, що насправді Вікторія зовсім поруч…

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь