Ось і пройшов рік часу від тоді, як Намі та Віві бачились востаннє. Хоча Намі й удавала, що забула Віві, ходила по клубах, заводила нові знайомства на одну ніч, але вона досі не могла забути принцесу Алабасти.
Та ось на них чекав новий острів і вони сміливо йшли до нього на зустріч.
– Намі, нам ще довго ?- нетерпляче запитав Луффі.
– Приблизно пів години, тому не скигли.
– Сподіваюсь там буде багато м’яса, – сказав Луффі й у нього потекла слина з роту.
Намі вирішила проігнорувати це і пішла у каюту відпочити. Вона прилягала на ліжко та одразу заснула, адже минула ніч була дуже тяжкою.
– Ну що, вона заснула ?- спитав Санджі.
– Здається, так,- відповів Усопп.
– Ну тоді дзвони нашій принцесі та кажи, що ми вже близько, – сказав Санджі.
– Добре !
Про план зустрічі Намі та Віві знали уся команда Муґівар, окрім Намі та Луффі.
Та ось вони вже приплили до острова і Луффі радісно вибіг, бо побачив недалеко корабель піратів серця.
Команда планувала план зустрічі Намі й Віві близько місяця, вони навіть підговорили Трафальґара, щоб він відвернув увагу Луффі на деякий час. Ло трішки побурчав, але все-таки погодився.
– Пані Віві, ви впевнені, що ви хочете зустрітися з ними, адже за нами слідкує уряд і це принеси неприємності ?
– Я буду акуратною тому не переживай, усе під контролем,- сказавши це дівчина попрямувала до корабля.
Вона пройшла на борт привіталася з усіма і попрямувала до каюти Намі. Коли Віві зайшла, Намі ще спала. Вона присіла біля неї та поцілувала дівчину в губи, від цієї несподіванки Намі проснулась і вдарила Віві по щоці.
– Що це ти таке робиш ?,- запитала дівчина ще досі сонна.
– Вибач, я просто так давно тебе не бачила, що не стрималась.
Тільки тоді Намі зрозуміла з ким розмовляє і з її очей потекли сльози.
– Віві !,- крикнула Намі тапочала обіймати принцесу.- Як же давно я тебе не бачила, я так сумувала.
– Я теж за тобою сумувала, але зараз ми разом і це найголовніше.
– Я думала, я тебе ніколи не побачу, – казала Намі ридаючи.
– Ну, ну,- гладила її по голові Віві,- все добре не плач.
А тоді піратка поцілувала її. Віві спочатку зніяковіла, але продовжила поцілунок. Це поцілунок тривав для них обох ніби вічність, але ось принцеса відсторонилась і сказала:
– Давай погуляємо по острові, тут сьогодні проводиться фестиваль феєрверків.
– Але ж тебе впізнають і у тебе будуть проблеми.
– За це не переживай, я маю одяг, щоб замаскуватись. Почекай трішки, я переодягнусь і підемо.
Дівчина швиденько переодягнулась.
– Ну що пішли ?,- весело сказала Віві та взяла Намі за руку.
Вони попрямували до центру острова.
– Феєрверки заплановані на шосту вечора, а зараз подивимось що є ?,- запитала Віві.
-Давай,- сказала Намі.
Спочатку дівчата купили поїсти смажену рибку, а потім пішли купувати сувеніри. Їм було настільки весело і комфортно разом, що вони навіть не зразу помітили феєрверки.
– Ой, Намі, дивись, там феєрверки!, – весело сказала принцеса і підбігла ближче.- Вау, вони неймовірні !
Але піратка не могла дивитися на феєрверки, бо єдине, що вона вважала неймовірним, це щасливе обличчя Віві.
– Віві, я неймовірно сильно кохаю тебе !,- сказала Намі пошепки.
– Я теж неймовірно сильно тебе кохаю,- сказала Віві усміхаючись.
– Як ти це почула ?
– Я почую будь-що, що ти скажеш, навіть якщо це буде у твоїй голові
– Віві !
Намі почала плакати та обіймати Віві, а принцеса лише погладжувала її по голові. А потім вона підняла її обличчя та поцілувала. Але цей поцілунок тривав не довго, бо до дівчат вже біг капітан команди солом’яних капелюхів – Муґівара Луффі.
– Намі, нам потрібно йти, сюди прямує морська варта, – сказав Луффі, а потім він побачив Віві.- Віві ? Це ти ? Що ти тут робиш ? Чому мені ніхто нічого не казав ? Як же я радий тебе бачити, – сказав Луффі й обійняв Віві.- Ой, вибачте, що я вас відриваю, але нам потрібно відпливати.
– Я розумію, – сказала Віві зв сльозами на очах,- але ми ж ще побачимось ?
– Звісно, обов’язково. Коли Луффі стане королем піратів, я одружуся з тобою, тільки зачекай трішки. Я повернусь,- сказала піратка та поцілувала дівчину.
Додати до улюблених