Осаму завжди любив подратувати та вивести з себе Накахару.
наприклад він завжди мазюкав дурнуваті записки, які підкидав в портфель. в одній з них було написано, що його руде волосся таке ж гаряче як і він, або про те, що в нього мерзотний капелюх, який хлопець носив у сонячні дні.
в неділю ввечері, перед школою Накахара взявся робити домашку. викладаючи книги, і не знайшовши дурнуватої записки від Дазай, Чуя здивувався, але не дуже на цьому зациклився. охайно витягнув усі зошити та книги, а на дні рюкзака дістав сигарети та запальничку.
не рідко на третій перерві, в той самий час, вони виходили на дах школи і разом курили. разом, з одної запальнички,але мовчали, просто дивлячись на небо..
перебираючи пальцями свій капелюх Чуя думав про Дазая, і на мить йому дуже хотілося доторкнутися його закрученого на всі боки каштанового волосся..
викинувши цигарку він вийшов з роздумів, та наразі його непокоїла тільки одна річ, де в біса його лінійка?
наступний день пройшов непогано, навіть добре.
хлопець натішився своїм коханим досхочу, але коли настав вечір знову хотів обійматись з ним,,
в школі він так і не знайшов своєї лінійки, та коли заглянув у рюкзак то дивним чином вона опинилася перед ним.
але лінійка лежала в записці, і Накахара не сумнівався в тому, що її забрав Дазай.
розгорнувши записку він прочитав:
„я взяв твою лінійку щоб поміряти скільки в мене см, а в мене цілих 17!“
Чуя мовчки сидів дивлячись то на лінійку, то на записку
Додати до улюблених