– Ти сумував за мною? – промовив Алківіад. – Тільки чесно.
– Думаю ти знаєш відповідь… – Алексіос підійшов впритул до свого коханця і впився в губи Алківіада.
– Безумовно я правий! – вхопивши ковток повітря, промовив Алківіад.
– Тссс! – я тут хочу зосередитися. А ти мішаєш.
Алексіос трохи повозився з застібкою на туніці Алківіада, але сильним рухом розламав її і туніка спала до долу землі, залишивши коханця повністю голим. Алківіад потягнув Алексіоса на себе… Алексіос ще був у своїй броні і тому Алківіад зміг лише швидко намацати геніталії Алексіоса і стискати їх в своїй руці. Алексіос напружився і швирнув Алківіада на приготовлене заздалегідь ложе.
– Надіюсь, нас не застане твоя дружина. – усміхнуся Алексіос.
– Її зараз немає. Знімай уже свої обладунки. – розставляючи ноги Алківіад вперся головою об узголів’я.
Алексіос миттю намагався стягнути з себе лати і відчути тепло Алківіадового тіла. Звільнившись від усього лишнього Алексіос накинувся на свого коханого з пристрастю лева. Він обцілував, мабуть, кожен клаптик тіла Алківіада, підготовлючи його до “марафону”.
– Ти сьогодні не поспиш. – тримаючи член Алківіада міцно в руці.
– Я тут не заради сну… – Алківіад, помагаючи Алексіосу увів його член у свій анус і судоржно затрясся у передчутті екстазу.
Алексіос спершу повільно, а потім швидше рухався в анусі Алківіада, при цьому їх язики перепліталися у глибокому поцілунку, що переростав у ніжний і навпаки.
– Бачу ти сильно за мною сумував. – перебираючи бусинки у волоссі Алексіоса промовив спітнілий і стомлений Алківіад.
– Після, того як ти розбив мені серце, одружившись… Я думав, що зможу забути тебе, але я зустрів Гермеса… Він був схожий на тебе…такий же доброзичливий і красивий, хотів зі мною дружити як і я, але, знову, жінка посварила нас.
– Бачу тобі, і, справді було боляче… Вибач… В майбутньому я постараюсь загладити свою вину.. – Алківіад опустив свою голову на міцне плече Алексіоса.
– Хотів би я, щоб ця мить була непорушна навік… – Алексіос обняв Алківіада.
Додати до улюблених