На тій вечірці було людно,жарко, темно, в очі раз по раз світили яскраво рожеві ліхтарі , які крутилися десь біля сцени. В її крові бушував алкоголь, найпотаємніші бажання( звучіть як у дешевих жіночих романах блять) починали випливати на поверхні, а розум спав десь на задвірках свідомості. Вона бачила Амелі біля сцени. Та танцювала ,рухаючи в такт музики своїми худими бедрами, її шорти сповзли трохи нижче талії, а кожного разу, коли вона здіймала руки у рухливому танці ,її блуза задиралася, окреслюючі форми грудей. Ця дівчина була висока і мала темне волосся трохи нижче плечей. Її карі очі грайливо поблискували у світлі різнокольорових прожекторів. Скоріш за все вона теж вже випила неприпустиму їй норму спиртного. Але це був новий рік , найбільше свято у році, на якому пити було обов’язково заведено геть усім і завжди(найкращі спогади з дитинства) Каміла (нарешті придумала їй ім’я) п’яною ходою пішла до сцени(бачу ціль не бачу перешкод) .
— Як ви? Гарно розважаєтесь? — запитала вона в Амелі і у її подруги( на яку їй було пасрать і мені тоже бо це другорядна персонажка) ,посміхнувшись до них.
— Непогано! Хочеш з нами піти закурити?— Амелі часто курила, що дадовало їй незмінного шарму в очах каміль( да у мене фетиш на цигарки,проте сама я не курю )
Каміла , звичайно що погодилась, і вони втрьох вийшли через запасний вихід клубної зали(сільського дк:-D)
Нічне повітря пахло солодко , холодний вітер роздував зелену листву на деревах, на якій уже починали збиратись краплі вранішньої роси. Цей нічний вітерець ніжно торкав довге ,хвилясте волосся каміли ,розчиняючи у ньому сигаретний дим з вуст амелі .(романтизую цигарки як можу да) Губи амелі здавались камілі солодкими,а сигаретний дим до біса гірким , її довгі пальці,з яскраво вираженими кістяками(бооожее як я люблююютакі руки ) стискали цигарку. Вона обернулася до каміли і подарувала їй привітну, розслаблену посмішку (багато тексту мало діла). Їхня подруга сиділа поруч закурюючи свою другу цигарку, коли до неї підійшов п’яненький хлопець і вони почали радісно щебетатися. Щоки подружки зарожевілися, вона голосно сміялася, постійно вдивляючись в очі того парубка. Він все потирав потилицю,розповідаючи якусь нісенітницю дівчині, яка , здається і так його страшенно обожнювала.Вона повернулась до тих двох і радісно , трохи соромлячись при цьому, сповістила ,що буде вже йти.( Спровадили третього лишнього) Після кількох прощань дівчата залишились вдвох ,і Каміла не могла натішитись складу обставин. Тиха напруга давила на мізки обом,тож треба було або діяти, або тікати. Каміла торкнулась її руки. Вона провела своїми холодними пальцями трохи вгору, ледве не до ходячи плеча. Та здригнулась від цього миттєвого , неочікуваного,обпікаючого холодом дотику (сутінки 2.0 шучу, не дай бог). Вона перевела свій задумливий погляд з неба на обличчя каміли. Одну довгу мить вони дивились одна на одну , намагаючись зрозуміти всі почуття і обставини. Каміла відчувала навколо себе холод, який душив,але всередині неї бушував жар бажання, її очі видавали усе й одразу ,так як вона була зовсім не в тому стані аби грати свою звичну маску. А амелі при цьому була достатньо розумна аби все в одну мить зрозуміти. Вона зітхнула і сперлась об стіну. На її обличчі з’явилась розслаблена усмішка і вона знову грайливо глянула на каміль.
— іди сюди— сказала амелі і простягнула до каміли свої елегантні, тонкі руки.
Не розуміючи свого щастя Каміла всілася до неї прямо на коліна. Руки амелі обійняли її. Вона почала ніжно поглажувати спину каміль, яка з пристрастю поцілувала її губи , вчепившись руками у її волосся. Амелі відповіла на поцілунок, покриваючи її губи своїми і запускаючи їй у рот свій язик. Каміла хрипко простогнала. Це збудило амелі ще сильніше, її руки , які вже давно опинились під футболкою дівчини, були готові зняти її нафіг, коли недалеко від них почулися голоси та приглушений сміх. Із запасного входу в клуб посипалися нові бажаючі закурити. Потрібно було швидко вшиватися. Негайно. Каміла ,не зовсім розуміючи, чому таке прекрасне дійство так швидко закінчилося , сумно бігла сходами на другий поверх місцевого палацу культури,у якому на першому поверсі сьогодні проводилася вечірка. Попереду неї бігла розпашіла амелі. Вона враз застигла ,приклавши вказівний палець до губ . Настав час скрадатися навшпиньки. Холодні пусті коридори, пахнучі сирістю, старою ,дешевою фарбою яка скоріш за все була коричневого кольору ,як і у всіх таких установах. Усі двері великі, дерев’яні , старі. Пахло школою старого типу південної України, що і по сей день обходились лиш косметичним ремонтом. Адже грошей на це ніколи ні у кого не було.
Місцями в закутках стояли бідолашні кімнатні рослини, які майже ніколи не бачили денного світла, а тому й виживали єдиною окрасою цього приміщення. Попереду знову почулися кроки. То був старий, п’яний сторож, якого змусили працювати у свято ,доплативши якихось п’ятсот гривень до місячної зарплатні. Не бажаючі опинитися у пахнучій перегаром, не надто приємній компанії , амелі міцно схопила Камілу за руку і потягнула у протилежному напрямку коридору. Намацавши перші ліпші, якогось фіга, не замкнені старі двері, вони прослизнули в середину кімнати архіву. Зрозуміти, що це саме архів їм допоміг запах старих, престарих книжок і ,як не дивно, плісняви. Амелі наскільки могла тихо зачинила за собою двері, а Каміла ввімкнувши телефонний фонарик освітила найближчі полички. Вона пройшлася вздовш одного з рядів, проводячи по ребрам книжок пальцями, намагаючись при цьому сплести літери у своєму п’яному розумі. Раптово приміщенням пройшовся її нестримний сміх, вона присіла зігнувшись і затуливши рота руками, аби не привернути нічию увагу до їх незаконного проникнення.
— що за хрінь ти твориш?— просичала амелі, яка зовсім не хотіла бути знайденою
Каміла, заспокоївши свій раптовий припадок веселощів , повільно, сатирично підійшла до дівчини . Вона встала на вшпиньки , обійнявши її за шию і спокусливим голосом заспівала їй на вухо:
— Краще місце для хорошого сексу -бібліотеееека, бібліотееека — її знову пронзив дзвінкий, але на цей раз тихий сміх.
— бо знаєш що? Сеекціяя української клаасики….
- —о боже— на цей раз сміялась вже амелі, але не довго, так як Каміла затягла її у свій пристрастний поцілунок, і вони точно не відривались одна від одної до світанку.
Додати до улюблених