Двадцять перше століття. Сполучені Штати Америки. Штат Каліфорнія, Сан – Франциско. 2017 рік.
На вулиці літо. Сонце пекло, люди бігли до пляжу, щоб скупатися у теплій воді. Дівчина лежала на лежаку під парасолькою та пила освіжаючий коктейль. Вона спостерігала за шумним та метушливим життям Сан-Франциско з балкону.
– Пані Луїза, скоро час вечері, вам потрібно підготуватися. Сьогодні у вас зустріч з сім’єю. – Гарно одягнений чоловік вийшов на балкон та нагадав дівчині про плани.
– Ах, так це сьогодні. Ну що ж, пора підібрати мені прикид. Я повинна бути найкращою. – Дівчина піднялась. Вона зав’язувала своє довге волосся в гульку. Деякі рожеві волоски вибирались з зачіски та розвивались на легенькім вітрі. Очі у неї кольору дорогоцінного камню – морганіду.
Вже через кілька годин вона була зібрана. Зробила чудову зачіску, одягла чорний костюм та чорний чокер. Сівшу у машину, дівчина поїхала до ресторану.
– Ласкаво просимо у наш ресторан. Ви забронювали столик?
– Луїза Міллер, – промовила дівчина.
– Ох, ваш столик там, – дівчина показала на столик таки досить далеко від входу. Там вже сиділи люди. Вона тільки видихнула та пішла туди. За столом сиділи восьмеро людей, вона була дев’ятою.
Сім’я Міллерів була великою та щей до нестями багатою. Успіхи у власній компанії голови сім’ї Едварда Міллера принесли прибуток.
Луїза Міллер була четвертою дитиною з семи. Не настільки розбещена як про неї говорять. Вона була розумною та уважною. Робила тільки те, що дійсно приносило їй потрібний результат. Дівчина жила на гроші батька та на власні. Луїзі двадцять два роки і дівчина працює прокурором. Луїза не мала як таких проблем у її житті повному грошей батька. Хоча була одна “невеличка” проблема.
Всі вважали її ідеальною особистістю, але у Луїзи були погані сторони. Вона була до дідька жадібна людина. Тому, живучи у такій великій сім’ї, її переймав тільки спадок від батька. Хоч вона і четверта дитина в сім’ї, є ті, кого Едвард любить більше і, звичайно ж, вони отримають більше, ніж вона.
Старший син Едварда – Джеймс Міллер. Розоволосий чоловік з голубими очима. У правому вусі – срібна сережка. Йому було двадцять сім. Справжній красень так щей розумний. Звісно ж, він унаслідує компанію батька. Це навіть не обговорюється. В двадцять сім років він все ще не знайшов собі дружину. Джеймс вважає, що це дурна трата часу. Найважливіше – прибуток.
Другою дитиною була Вероніка Міллер. Дівчина з коротким синім волоссям та очима. Їй було двадцять шість. Вона завжди носила багато біжутерії. Вероніка була першокласною акторкою. На відміну від старшого брата, дівчина була одружена. Її чоловік також був актором і досить таки популярним. Ніколь Гілл, так звали його, шатен з темно-синіми очима. Після весілля дівчина взяла прізвище чоловіка і тепер вона Вероніка Гілл. Так як у неї був чоловік, батько не бачив великого сенсу залишати їй великий спадок, але все ж їй перепаде не мало.
Третя дитина – Олівія Міллер, довговолоса блондинка з голубими очима. Модель. Їй було двадцять чотири роки і вона не була одружена, але мала коханого. Хлопчина років двадцять п’яти з попелястим волоссям та срібними очима. Марк Мітчелл, син депутата. Хороший вибір. Якщо Олівія вийде заміж, сума грошей їй перепаде менша, батько дасть їй, можливо, якийсь із домів в Європі. Тому, все, що потрібно – заміжжя цієї блондинки.
Четвертою була Луїза, а після неї – Сем Міллер. Світловолосий хлопчина з голубими очима. З правого боку його кілька пасм волосся пофарбовані в синій колір. Йому було дев’ятнадцять і Сем був айдолом. Він носив чорний хрест у правому вусі. Сем був проблемою, адже не мав дівчини чи дружини. Тому йому перейде достатньо грошей та ще деяке майно.
Шостим був Вейн Міллер. Брюнет з чорними очима. Хлопчині було тільки вісімнадцять і він ходив у коледж. Моторошний юнак. Ходить весь у чорному, тай майже нікуди не виходить. Він ще одна повноцінна загроза для Луїзи. Вейн був одним із улюблених дітей Едварда, через це йому перепаде значно більше.
Ну і сьомою була Ешлі Міллер. Розоволоса дівчина з голубими очима. Їй було тільки сімнадцять. Розбещене дівчисько, через надмірну любов батька, яке звикло жити як принцеса серед прислуги. Вона вважає своїх братів та сестер нікчемними, через її противний характер ніхто в сім’ї її не поважає. Хоча у цій сім’ї хороших стосунків між братами і сестра майже не існує. Адже у Едварда було три жінки. Дві коханки та одна законна дружина.
Законною дружиною була мати трьох дітей: Джеймса, Луїзи та Ешлі – Вів’єн Янг. Жінка з рожевим волоссям та рожевими очима. Луїза її повна копія. І саме через це Едвард і не любить Луїзу. Вів’єн видали насильно заміж за Міллера, вона його не любила і після народження Ешлі, наймолодшої дочки, коли їй було тільки два, Вів’єн втекла. До того моменту вона не змогла це зробити, адже кожні п’ять років вона народжувала і їй пришлось виховувати їх. Вона любила своїх дітей, особливо Луїзу. І от після народження Ешлі, Вів’єн Янг втекла та більше не появлялась.
В той час коли Вів’єн була вагітною молодий Едвард Міллер розважався з іншою дівчиною – Сінді Лопес. Молода та красива шатенка з зеленими очима. Вона була музикантом, а точніше піаністкою. Ця коханка Міллера народила йому також трьох дітей: Вероніку, Олівію та Сема. Але після народження останнього захворіла та через три роки померла. Олівія була копією свого батька. Сем мав риси як і батька, так і матері. А Вероніка була копією матері, якщо не брати до уваги колір очей, який дістався їй від батька. Волосся у неї було світло-коричневе, але пізніше вона його пофарбувала в синій.
Ну і ще однією коханкою була екстравагантна жінка – Бетті Нельсон. Вона народила тільки одного сина – Вейна. Він копія своєї матері, ті ж самі чорні пасма волосся, ті ж самі очі. Бетті Нельсон єдина жінка, яка залишилась разом з Едвардом, тому під її впливом Вейн зможе получити більше ніж будь-хто. І це є напроблемнішим.
Всі семеро братів та сестер сиділа за столом, також сидів і батько, і ще батькова коханка – Бетті Нельсон.
– Луїза, тобі потрібно тренувати власну пунктуальність, – промовила Олівія.
– Сестро Олівіє, а тобі б не помішало зрозуміти те, що ти тут ні-чо-гі-чі-нь-ко не означаєш. – Розоволоса дівчина сіла на крісло навпроти Олівії.
– Та як ти смієш, я все ще твоя старша сестра!
– Олівіє, спокійно, – накидаючи на тарілку салат, мовила Вероніка. – І ти, Луїзо, тобі варто проявляти краплю поваги до Олівії, вона твоя старша сестра.
– Гаразд, сестро Вероніко, не маю бажання спорити з тобою, – знизала плечима дівчина та видихнула. Синьоволоса посміхнулась. Вечір проходив як завжди. Нічого нового, все як завжди.
Ближче до десятої години всі почали розходитися. У більшості були свої будинки. Разом з батьком жили тільки Ешлі та Вейн. Всі інші змогли на власні гроші купити дім.
Наступного ранку дівчина вийшла з дому ранком. Біля її дому зупинився автомобіль. Вікно опустилось і там був красивий чоловік. Срібне волосся та фіолетові очі.
– Луї, доброго ранку, – на обличчі хлопчини була посмішка, – сідай хутчіш.
– І тобі доброго, Ітане. – Дівчина сіла та вони поїхали.
– Як тобі спалось?
– Чудово, після вчорашньої вечері, сон найкраще, що може бути. Та Олівія тільки може, що кричати.
– Вона занадто самовпевнена та потребує уваги людей, а коли поводишся з нею, як з нічим – вона дратується.
– Ешлі теж занадто голосна, я думала, що від її голосу я буду блювати. На щастя, того не сталося. Вейн, як завжди, сидить та робить вигляд, що нас не існує. Йому б тільки заритись в ноут і там щось постійно писати.
– Майбутній програміст, йому це точно до душі. А як там Сем?
– Сем, він просто втік посидівши сорок хвилин. Відмахнувся тим, що у нього скоро важливий концерт і йому варто порепетирувати.
– Джейсон, певно, як завжди, поводиться так наче ви всі ніщо.
– Звичайно ж, горда він людина, але він є один із кращих моїх братів чи сестер. Ну а Нікі, як завжди, посміхалась та не показувала свою ненависть до деяких людей.
– У тебе дивна сімейка. О, ми вже на місці. – Ітан припаркувався та вийшов із машини першим. Він відкрив двері з боку дівчини та допоміг їй вийти. Вони зайшли до кафе. Сидячи за столом, вони зробили замовлення та чекали на нього.
Коли принесли страви, Луїза та Ітан почали вести діалог конкретно по ділу.
– І хто ж перший? – з посмішкою запитав той.
– А як ти гадаєш?
– Хм… можливо, Бетті Нельсон?
– Бінго, – клацнула пальцями Луїза. – Спершу вона. Заноза конкретна.
– І що ти пропонуєш зробити з нею?
– Я знаю, що вона має коханців. Яка іронія. Сама являється коханкою, але сама ж і спить ще з трьома. Цього стає, щоб шантажувати її. Я повинна з нею зустрітися. А далі вже як піде.
– Брешеш, ти її вб’єш в любому випадку.
– Занадто добре ти мене знаєш. Звичайно, я вб’ю її. Якби Сінді Лопес була живою, я б її вбила також. Вони зруйнували життя моєї матері, ще гірше. Батько також поплатиться за це.
Вже наступного дня, Бетті прийшов лист, де було написано про всіх її коханців та прохання про таємну зустріч. Нельсон збиралась піти туди сама, адже адресат не давав їй вибору. Якби вона прийшла з кимось, за долю секунди всі б дізналися про це. Це б сильно вдарило по її репутації. Люди ітак обговорюють її за спиною через те, що вона коханка Едварда.
Бетті прийшла до якогось пабу на кінці міста. Вона сіла та очікувала того адресата.
– Бачу, ти вже прийшла, Бетті. – На обличчі Луїзи була посмішка.
– Луїза? Як ти дізналась про це?!
– Я не відкриваю свої джерела інформації.
– Чого ти бажаєш?
– Куди ми поспішаємо? Що ж ти так нервуєш, от випий вина, розслабся. – Луїза підсунула один келих вина жінці, а сама ковтнула з свого. Жінка вирішила теж випити трохи. – Я хочу щоб ти відмовилась від мого батька. Я знаю, що ти багато вже йому наговорила про спадок. Хочеш щоб він віддав більшу частину Вейну. Хіба так можна? У нього семеро дітей. Він повинен це розділити між всіма порівну.
– Хах, думаєш, що я так і послухаю тебе? Ти така дурепа.
– Хіба? – Дівчина розплилась в кошачій посмішці.
– Що? Чому ти так… – Жінка не змогла поговорити, вона кашлянула кров’ю.
– Розумієш, Бетті, я знала, що ти не відмовишся. Тому і підсипала отруту у вино. А ти настільки наївна, що повірила, що там немає нічого. Вічного тобі сну, сучка. – Коли жінка перестала рухатись, Луїза залилась сміхом. Тут увійшов Ітан.
– На ній закінчено?
– Так, можеш забрати її. Та потурбуйся про докази, милий.
– Звичайно ж, не найдеться тих слідів, яких я не зможу приховати. Як не як, я першокласний адвокат.
– Я поїду перша. Коли покінчимо з усіма моїми родичами, я обов’язково винагороджу тебе.
– Чекатиму цього дня.
Ітан Тернет, син судді та адвокат. Цей хлопчина закоханий у Луїзу та вони зустрічаються. Він повністю підтримує всі дії його коханої,а також допомагає приховувати сліди, сфабрикувати докази та все решту. Після смерті Бетті почали й помирати інші її родичі. Бетті Нельсон пропала безвісти, так оголосила поліція і можна було припустити, що вона просто втекла з сумою грошей. Адже кілька мільйон доларів зник. А ще всі дізнались про її коханців. Тому, Едвард і закрив цю тему, просто підтвердивши те, що вона втекла з одним із коханців, який теж зник, та сумою грошей. Едвард зі злості просто викинув Вейна з його дому. Він, звичайно ж, дав йому деяку суму грошей, адже він його батько. Але після того, що вчинила Бетті, Едвард сказав, щоб Вейн навіть не розраховував на великий спадок. Максимум це один мільйон, але хлопець не хотів грошей батька, тому відмовся навіть від одного мільйона доларів. Це зберегло життя Вейну.
Наступною жертвою стала Ешлі. Високомірне дівчисько. То був звичайний день в школі. Ешлі та її подруги знущались з однієї дівчинки. Вони це робили на даху школи. Коли подруги Ешлі спустились за деякими речами, з’явилась Луїза.
– І що це ти коїш, Ешлі? – спитала дівчина, яка моментом опинилась ззаду сестри. Та від переляку підскочила.
– Л.луїза?! Якого дідька ти тут?!
– Твій улюблений батько про це знає, – дівчина підходила до Ешлі, а та
відступала.
– Збираєшся мені погрожувати?! – Було помітно, що Ешлі хвилювалась. І от вони вже підійшла до самого краю даху.
– Знаєш, ти мені ніколи не подобалась, хоч у нас не тільки батько спілий, а щей мати. Ти завжди мені була огидна. Так щей така велика проблема через тебе, мила Ешлі. Ну що ж, бувай – бувай, тупе дівчисько. Зустрінемось у пеклі, – з цими словами Луїза штовхнула сестру з даху. А через лічені секунди зникла.
Ешлі впала, все було в крові. І це здійняло великий галас. Та дівчинка, над якою знущались стала основною підозрюваною. У неї були мотиви вбити Ешлі, яка постійно знущалась з цього. Вона намагалась довести всім, що то була не вона, а старша сестра Ешлі, але з цього нічого не вийшло. Адже у Луїзи виявили залізне алібі. Тому, то дівчисько засудили.
Наступним став Сем. Зверхній айдол. Який помер на власному концерті. Він помер на сцені і це повважали нещасним випадком. З цим проблем не було взагалі.
І так кандидатів на спадок батька залишилось чотири, а якщо включити Вейна то п’ять. Але він відмовився, тому Луїза залишила Вейна. Сказала, що він може жити. Тільки якщо впхається в це знову, тоді він і помре.
Ото ж, залишається чотири людини: Джейсон, Вероніка, Олівія та Луїза.
Коли Сем, Ешлі померли, Вейн відмовився від спадку, а Бетті “зникла”, Едвард Міллер щось запідозрив. Він міг припустити, що хтось із цих чотирьох може бути вбивцею і найбільше сумнівів було до Луїзи, адже слова тієї дівчинки, яку звинуватили у вбивстві Ешлі могли бути правдиві.
Але ці підозри розвіялись швидко. Тому, що Олівія та Луїза були отруєні. Ці двоє вирішили зустрітись в ресторані та пообідати. Діло було у тім, що хлопець Олівії, Марк, попав у досить скрутне становище і та вирішила попросити її сестру допомогти в цьому. Хоч це досить сильно вдарило по гордості Олівії, адже вона та Луїза не були у хороших стосунках. Так щей у Луїзи хлопець адвокат, що міг також подомогти. Вони отруїлись вином. Олівія Міллер, відома модель, померла у лікарні. А Луїзу, на щастя, змогли врятувати.
Марку Мітчеллу ніхто так і не допоміг тому, його посадили у в’язницю.
Відбувся третій похорон за місяць. Третій похорон у сім’ї Міллер. Луїза, одягнена у свій улюблений чорний костюм, прийшла з білою розою у руках. З нею прийшов й Ітан Тернер.
Тепер залишилось всього три: Джеймс Міллер, прямий спадкоємець сімейного бізнесу, Вероніка Гілл, старша донька Едварда, яка вже одружена, але спадок получить, та Луїза Міллер, третя дочка, прокурор, і поза заповітом залишається Вейн, третій син Едварда Міллера, який просто пішов геть та повністю зник з сімейного реєстру сім’ї Міллерів. Тільки три дитини та досить великий заповіт.
І ось, коли настав листопад, Едвард Міллер, один із найбагатших та найуспішніших підприємців, помер у віці п’ятдесят два роки. Чи було це вбивство, чи нещасний випадок так ніхто і не розібрався. Едвард помер у автокатастрофі, коли повертався додому з зустрічі.
Зовсім скоро всі отримали своє. Джеймс став керівником компанії батька та всю суму грошей з бюджету сім’ї, яка не дісталась його сестрам і ще основний будинок, декілька автомобілів. Вероніка отримала два будинки у Європі: один у Іспанії, а другий в Німеччині, також отримала кілька автомобілів, галерею в Брюсселі, яхту та шістнадцять мільйонів доларів.
Луїза – курортний будинок в Швейцарії, круїзний лайнер, автомобіль, кілька картин з галереї і вісімнадцять мільйонів доларів.
З самого початку Луїза купалась в грошах, але пізніше їй набридло ними бавитись і вона зажадала більше. Їй стало їх мало, а ще їй було мало вбивств. Вона хотіла ще крові. Все більше та більше.
Одного дня, Луїза зустрілась з Джеймсом. Вона були на одному із улюблених місць дівчини. Це була весна, квітень, день її народження.
– Здається, Вероніка запізнюється, – мовила дівчина.
– Певно, щось сталось, – знизав плечима чоловік.
– Я дуже рада, що мій улюблений братик зумів прийти на мій день народження. – Луїза посміхалась, вона була рада. Раділа тому, що от-от проллється кров. Так як у Джеймса не було дітей, все перейде до інших дітей батька. – Сьогодні такий красивий захід сонця.
– Дійсно, ти права, Луї. – Дівчина стояла ззаду чоловіка і дістала пістолет. Запобіжник у зброї клацнув.
– Хаха, прощай мій любий брате, – з маніакальною посмішкою на обличчі дівчина вже майже натиснула на спусковий гачок, але пістолет із її рук вибили. То була Вероніка.
– Я завжди гадав, хто ж то вбив Бетті, Сема, Ешлі та Олівію, батька, хто пригрозив Вейну відмовитись від спадку і так точно підказав, що зробити, – почав говорити Джеймс. – Вероніка чи ти, Луїза. Я спершу сумнівався, але потім я поговорив з Веронікою, яка тоді підозрювала мене. Після нашого діалогу з Веронікою все стало зрозуміло. Вбивцею була ти, Луї. – Чоловік повернув голову. Луїза почала сміятись.
– Так значить, ви вже все знали, – видихнула вона, – я дійсно хотіла просто вбити вас обох та получити все решту.
– Луї, ти програла, – мовила Вероніка. – У нас є достатньо доказів, що ти вбила Бетті, Ешлі, Олівію та батька точно. Жаль, що на рахунок Сема ми нічого так і не знайшли.
– Багато ви викопали. – Луїза нервувала. Як вони зуміли дістати стільки доказів? Ітан же про це потурбувався. Тут зайшли поліцейські та наділи наручники. – Що за дідько?! Трясться! Відпустіть мене! Вам ітак не вдасться мене засудити!
– Тут ти помиляєшся, твій коханий, Ітан Тернет ще від сьогоднішнього обіду вже сидить за ґратами, – сказала сестра.
– Щ.що?! Чому?! Як він взагалі міг попастися! Він ідеально замітав сліди. Чорт!
– Він був хорошою лялькою в твоїх руках чи не так, Луї? – брат підійшов до дівчини та дивився в її очі. – Я не хотів в це вірити, але факти залишаються фактами. Ти копія матері, тому я вважав, що будеш такою ж як і вона, але ти стала зовсім не такою.
– Вони всі повинні були померти! Батько зраджував матері, а Бетті постійно знущалася з неї. Вони зруйнували життя нашій мамі!
– Але потрібно було мститись правильно. Але тобою керувала не тільки помста, тобою керувала твоя жадоба.
Луїза Міллер була засуджена до пожиттєвого ув’язнення. Ітан Тернет за співпрацю з нею також був засуджений, таке саме покарання спіткало цих обох. Вони повинні поплатитись за власні гріхи.
Луїза Міллер залишилась без нічого, зовсім сама у вузькій кімнаті з білими стінами. Більше у неї не було нічого. У тій в’язниці вона померла. Луїза жадала грошей, а залишилась ні з чим.
Вона завжди буде представляти гріх жадоби, який бажав грошей та вбивств.
Додати до улюблених