Клац! І вхідні двері піддатливо відкриваються.
— Їй-бо, веду тебе додому, як кинуте кошеня, – єхидно зривається з твоїх губ, а я перша заходжу в простору квартиру й усміхаюсь.
— Це кошеня погодилось прийти з поблажливості, інакше шукав би ти зараз якийсь дорогий готель, якщо я тобі так потрібна.
В чорно-білій квартирі-студії чисто, навіть трохи порожньо. Недовго роздумуючи, сідаю на барну стійку, закидуючи ногу на ногу.
— То тебе дійсно хвилюють тільки гроші? Не те, щоб я розчарувався — від тебе це цілком очікувано, а мені не бракує.
Захлопуєш за собою двері й простуєш до мене з підступною посмішкою.
— А що ще можна взяти з Рафаеля Неа, який так кичиться своїм талантом? Картини мої твої ні до чого, придбати таку — верх несмаку.
— Ну звісно, твої прекрасні лабутени багато стильніші й цікавіші, ніж всі мої картини разом, — гмикаєш задерикувато, а усмішка все не сходить з тонких губ.
— Більше ніж проткнути твою грудину підборою цих “прекрасних лабутенів” я хочу тільки зняти ці кляті туфлі, — виривається з грудей ледь не риком, а ти підходиш майже впритул, змушуючи поглянути в очі.
— То чого ж не знімаєшся? Боїшся, що будеш замаленькою, аби дати мені ляпаса? — припідніймаєш руками ноги, гладиш гомілку і спускаєшся нижче, м’яким поштовхом скидуючи туфлі на підлогу.
— Дякую за нагадування, — всміхаюсь і, як слід розмахнувшись долонею, б’ю по щоці, грубо хапаю нею ж за щоки й притягую в поцілунок. Прикусуєш мою губу, але це звісно, не так боляче, як зараз тобі. Посміхаюсь в поцілунок, а ти неочікувано піддатливо привідкриваєш губи, піддаючись вперед.
Обвиваєш руками, притискаєш до себе, а я відсторонюють і навіть трохи відштовхую тебе геть.
— Неси вже свої фарби і вино, тепер хочеться прополоскати горло.
В голові вирують думки, а в грудях виплясують бісики, тож все що я роблю: кусаю губи і посміхаюсь. Ти дійсно береш пляшку червоного солодкого й наповнюєш мені келих. Віддаєш і йдеш до майстерні за приладдям. А я спершу куштую вино на смак, а потім залпом випиваю.
Підсип ти мені хоч отруту в вино, я б все ще прийняла його і осушила до дна.
Додати до улюблених