Кривий ріг, штаб Провісників
Банда Провісники
— Наша основна ціль – 7 найцінніших прикрас у світі. Перша ціль – Анемо Серце Бога, володіє ним – на данний момент власник – Венті, вся додаткова інформація буде подана в документах. До місії призивається: 8 із Превісників, Сенйора та, в допомогу, 11 із Превісників, Чайлд. Успішного виконання. Збори Фатуї закінчено.
***
6 годин по тому, десь над повітряним простором Польщі
— Оп-оп, Сенйора, а ми виявляється їдемо в твоє рідне місто. Ти рада? – відіравашись від документів, питає рижий 11 із Превісників, Чайлд.
— Закрийся, мудак.
— Що ж так різько? Невже свою Батьківщину побачти не хочеш?
— Другий раз повторювати не буду. Аби ти закрився не шкода, навіть, використати око порчі.
— Серйозна заявочка, але на мене не діє, дякую, – фиркнувши продовжив про інше, – Нюнберг, серйозно? Одна з семи найцінніших прикрас у світі у Нюнберзі.. Думав буде, як мінімум Мюнхен або ж Берлін. Но знаю, у Нюнберзі найкраще пиво в забігайлівках. Виходить наш дорогий Венті – п’янчуга? Венті.. стоп, це ж позивний в Архонтів – Барбатос? Тоді нам повезло, він ж наскілки знаю, найслабший. Але з іншого боку, один з найстарших і самих приближений до Моракса.
— Знову про Моракса. Ще не встиг на його фотки подрочити вночі?
— Дякую за турбуварня, але не получилось. Всю ж ніч їхали, як міг.
Після досить довгого мовчання, Аякс почав:
— Цікаво, банда Адептів вже просікли наші рухи?
— Думаю, так.
— О, давай поспорим хто буде на цей раз за нами ганятись, а?
— Ні.
— Скучна ти. Вот буде цікава місія, якщо відслали Адепта Сявку, хах.
— Ведеш себе, як дитина.
— Ой, ти не Арлекіна. Заткнись.
— То ти заткнись накінець, підор.
— Що є, то є..
***
5 годинами раніше, Гонконг, район Коулун
Банда Адепти
— Чому ми тут? Я все розумію і знаю хто ми такі, але вибрати штаб в самому найнебезпечнішому районі, де на кожному куті гопніки? Ми ж не гопота на районі, а елітний відряд ФБР.. Як ж наша шикарна база в Пекіні?
— Янь Фей, – скромно та тихо промовила блакитноволоса дівчина. – Можливо ми тут по якісь важливій справі, тому і..
— Так, місія дійсно важлива, принаймі виглядає на так, – входить зі словами високий статний чоловік, тим самим перебивши дівчину.
— Просвіти нас, Моракс. Будь таким добрим, – на світло показалась жінка, одна з Просвітлених Адептів, Хранителька Хмар.
— Я просив називати Чжун Лі, будьте милими. Збирайте всіх, через 5 хвилин збори, – промовив чоловік, відвертаючись від невеликої компанії та швидко зник у темноті коридору штабу.
— Він якийсь схвильований виглядає, – так само тихо, як і до того, висловилась Гань Юй.
— Можливо реально важлива місія. А, він сказав всім зібратись. Сяо знаєш де? – не хотячи встала Янь Фей з повністю набитого пилюкою дивана.
— Я знайду його.
— Добре, тоді я за Мадам Пін. Хранителька Хмар, зможете оповістити всіх інших?
— Звісно, не зможете впоратись без мене ж, – з цими словами жінка покинула кімнату.
— Хм. А, Гань Юй, удачі в пошуках, – з усмішкою сказала дівчина із забавним чепчиком на голові та блідно рожевим волоссям, направляючись кудись в середину штабу, прикривши двері.
На побажання в удачі, адептка, яка залишилась одна в кімнаті, тільки неоднозначно кивнула та відправилась одразу ж за Янь Фей, але в напрямку даху приміщення.
«Відчуваю, що він там».
Піднявшись наверх, здогад виявився правильним. На самому краєчку даху сидів Сяо, найкращий з Адептів, єдиний з Якш.
Тихо підійшовши до хлопця, Гань Юй ледь голосно сказала, що було більше схоже на шепіт:
— Сяо, попросили зібратись внизу. Ідеш?
— Дай спокій, Гань Юй, – різько і досить агресивно відрізав хлопець.
— Но..
— Ха, забудь. Вибач, що різько відповів.
— Нічого, таке-…
— Скоро прийду. Дякую, що сповістила, – хоопець відвернувся назад та докурював цигарку.
Не закінчивши майже ніодної фрази, адептка розвернулась та так само тихими кроками почала повертатись до кімнати зборів, надіючись, що Сяо її почув та знову не нирне у свої думки.
«За що мені такий брат..»
***
маленька спроба, чи зайде в такому форматі
далі більше~
тг канал: https://t.me/thewindbard (Вітерець) будемо раді вас бачити!!
Додати до улюблених