*від лиця головної героїні*
Якщо описувати моє життя одним словом – це хаос. З самого мого народження я не знала спокою. Авжеж, народитись в клані, який ворогує з усіма іншими. Саме моє народження вже було приречене на гибель. Наш клан – Джогу, особливість клану – це очі. Зазвичай сильні маги нашого клану мають силу очей, яка здатна керувати прокляттями різного рівня. Чим сильніший маг, тим вищого рівня прокляття він може взяти під свій контроль. Насправді я не так багато знаю про свій клан. Адже мені було лише 4 коли всіх моїх одноклановців вирізали. Як я врятувалась? Мої батьки попросили допомогу в однієї жінки, щоб вона заховала мене, вона була дуже мудрою і єдиною кому я могла довіритись. Але нещодавно вона померла, тож тепер я дійсно сама. Саме вона мені розповіла про доджутсу клану Джогу- наші очі, які здатні підкорити собі нестерпні прокляття. Декілька раз я користувалась своєю силою, але це дуже виснажує і забирає багато проклятої сили. В ті моменти мої очі зі звичайних перетворювались на червоні зі спіраллю всередині та могла йти кров з очей. Не дуже люблю цей процес, тому частіше справляюсь в рукопашну з прокляттями. Я маю хороший контроль проклятої енергії, файну фізичну форму, через те, що багато тренуюсь та досить непогані здібності в ближньому бою.
Тож моє ім’я Кіра, Кіра Джогу. Але я мушу скривати своє походження заради своєї ж безпеки. Щодо моєї цілі в житті – вижити й помститись за своїх рідних. Зараз мені 17 і я заробляю на життя виконуючи всякі завдання пов’язані з вигнанням проклять. Але інколи я беру роботи, що стосуються людей – це куди легше і, як не дивно, платять куди більше. Щодо смертей людей, мені всеодно як і на прокляття. За своє життя я стикалась з магами не так багато раз, але достатньо, щоб зрозуміти наскільки вони мізерні. Їх ціль захищати дупи людей, які навіть не підозрюють про їх існування. Звісно за гроші це можна робити, але віддавати всього себе і жертвувати своїм життям – ніяк ні. На цей момент я працюю в одиночку, але раніше була в групі найманців, які ловили прокляття. За все своє життя я не мала місце, яке могла б назвати домом. В дитинстві я жила з Даяне, жінка що ростила мене після погибелі клану. Вона була колишнім магом, тож багато чого навчила мене. Але все ж я не вважала місце де жила з нею своїм домом, це був прихисток, який я покинула після її смерті. Потім я скидалась по різним закинутих домівках, а зараз проживаю в не хороших умовах. Для мене головне те, щоб було спальне місце та ванна, щоб відпочити після завдань.
Я намагалась не зближуватись з іншими людьми, через мій спосіб життя та й взагалі вважала що це не потрібно мені. Особливо після всіх втрат, починаючи від сім’ї та закінчуючи колишніми друзями з групи найманців, де крім мене нікого не залишилось в живих.
Додати до улюблених