Переклад виконано командою “В народі Юсей”
https://t.me/KATARNOVEL
Розділ 4: Перетвори силу, щоб боротися з людьми так само легко, як малювати пензлем. Зміни свій мозок, щоб не боятися зброї.
Озеро Тяньцзінь у південній провінції було величезним і глибоким. Воно було понад 10 кілометрів і з’єднувалося з річкою Ян на півночі.
На заході була гора Байхе, а навколо озера росла трава.
Персикові верби та вишневі дерева були скрізь у численних кількостях разом із секвоями і деревами гінкго.
З таким прекрасним краєвидом, ця місцевість набула популярності, як наймальовничіше місце в провінції “Х”. А на південь від озера, була червона стіна заввишки з вісім-десять метрів, оточена деревами.
Район озера Тяньцзінь був найбільшим житловим районом у провінції.
У цьому районі, було дуже багато вілл із власними електричними воротами, системами сигналізації та камерами спостереження, і навіть цілодобовим патрулюванням.
Була навіть спеціалізована лікарня, супермаркет і навіть окреме відділення банку Китаю, всі і все містилось тут задля комфорту мешканців.
Ходили чутки, що іноземні інвестори вклали кілька мільярдів доларів, щоб побудувати цю територію. Мало того, що кожна вілла була просторою всередині, там були навіть сади, спеціально створені, щоб нагадувати природу Нідерландів.
Такий тип проживання та середовища могла мати лише заможна людина. Тан Дзичен їхала по дорозі на власному сріблястому велосипеді. Вона проїхала повз автоматичні ворота, поряд яких стояли четверо охоронців. Проспект, по якому вона їхала, був розлогий, і, незважаючи на те, що нещодавно був сильний снігопад, не було видно жодної кучугури снігу чи краплі дощу, навіть багнюки на дорозі.
Після кількох хвилин катання на велосипеді, дівчина нарешті зупинилась біля вілли з трьома будівлями.
Середня чотириповерхова, а будівлі по обидва боки, очевидно, являли собою гараж і житлові приміщення для прислуги. Три будівлі мали єдиний великий газон, який був огороджений одним білим пофарбованим парканом, а сам газон був пострижений у формі середньовічного європейського годинника.
За допомогою дистанційного керування, шлюзові ворота гаража почали відкриватися, щоб вона могла увійти.
Раптом із непроглядної темряви зсередини можна було побачити світло.
«А?» Тан Дзичен затримтіла: «Ви, троє! Виходьте!»
Плеск! Плеск! Плеск! Раптом пролунали оплески, нарешті, лампа повністю освічувала гараж.
Неподалік від Тан Дзичен, стояв юнак у чорній мантії з прямим носом і чорним волоссям, його очі були світло-блакитними, що вказувало на те, що він був метисом.
Хлопець був досить гарним і легковажно посміхався. Такий тип, міг отримати будь-яку дівчину, яку він тільки бажав, без будь-яких труднощів.
Красень плескав у долоні, в одній з його рук було видно револьвер.
«Жорстокий Ведмідь, Злий Вовк, виходьте. Вона нас помітила», – сказав юнак, бавившись револьвером.
Водночас, вийшли два великих чоловіка, перекриваючи вихід.
Тан Дзичен зайшла трішки далі, щоб побачити обличчя чоловіків.
Один із них був афроамериканцем зростом близько двох метрів, м’язи якого виглядали з сорочки. Біля нього можна було відчути, як виділяється його сильна аура.
Інший був кавказцем у камуфляжі. Хоч він не виглядав так моторошно, як двометровий, він все ще був накачаним велетнем, і на одній із штанин, була нашивка з чорним кинджалом.
“Боже мій, яке диво. Хто б міг подумати, що інструктор, який навчив незліченну кількість машин для вбивств для коаліцій “Чорна мамба”, “Гримуча змія”, “Отруйний скорпіон”, BBN і китайські дракони, буде такою гарною дівчиною? Пані Тан, пані Тан Дзичен!» Метис знизав плечима, свиснувши, звертаючись до дівчини “Дозвольте відрекомендуватися, моє кодове ім’я – Фантомний лис”. Мої друзі в світі боїв, дали мені інше ім’я, “Куля женця”. Це тому, що щоразу, коли я стріляю зі свого револьвера, він забирає душу іншого. ”
“Моє справжнє ім’я Джон, Джон Малівейнський. Але оскільки ми в Китаї, мені доведеться використовувати китайське ім’я. Тож я придумав Ян Їнмін. Вам подобається? Пані Тан Дзичен, чи не добре ім’я?»
Ян Їнмін був надзвичайно витонченим, ніби запрошував дівчину потанцювати на середньовічному балі.
«Афроамериканець – Жорстокий Ведмідь. У минулому він використав карате, щоб зламати шию Білому Ведмедю. На підземному ринку Нью-Йорка, він побив велику шайку боксерів і навіть убив тридцять із них, кожному із убитих, він зламав шию. Кавказець має позивний Злий Вовк. Він спеціалізується на тихих вбивствах за допомогою свого ножа, хлопчина перерізає горлянки без жодного звуку!»
«Ви з ЦРУ?» – запитала Тан Дзичен.
“Ні-ні-ні…” Брюнет похитав головою, та посміхнувся:
“Ми з іншої організації. Але ЦРУ дійсно заплатили великі бабки за нас, і це все, тільки для того, щоб ми приїхали до Китаю. Організація пані Тан порушила плани США в Африці, і оскільки пані Тан є високопоставленою чиновницею у своїй організації, ми, природно, дуже зацікавилися вами. Чи можливо, що щось відбувається у Китаї? Згідно з нашими даними, організація пані Тан не мала жодного стосунку до Китаю”.
“Так як щодо цього? Пані Тан, чому б вам не поїхати з нами? Ми таємно перевеземо вас на узбережжя, а потім відправимо до персоналу ЦРУ. Пані Тан не повинна суперечити нам, я… Я досить вправний стрілець.
Мені не хотілося б забруднити вашу гарну одежу кров’ю».
«Лисе, балакай по-менше, поспіши і зроби це», – кавказець заговорив англійською.
Він нетерпляче поводився та кружляв навколо дівчини і метиса, разом із афроамериканцем.
Раптом Тан Дзичен здригнулась.
Злий Вовк і Жорстокий Ведмідь були ветеранами сотень битв і кожен з них мав незліченні вбивства за плечима. Будь-який крок, що зробить Тан Дзичен, вони помітять.
Злий Вовк був вірним своєму імені, тому раптово вискочив до сестри Тан і одним різким рухом уже був біля її шиї, та притискав ніж до її сонної артерії.
Злегка нахиливши своє тіло, Тан Дзичен дозволила ножу встромитися їй у плече.
Однак Злий Вовк спеціалізувався на тому, щоб убивати. Сила в його руці була неймовірною, і навіть якщо б він устромив ніж їй у плече, точно б відрізав руку.
Але ампутація руки, не входила в плани Тан Дзичен.
Вона провернула плече.
“Приховане Ядро, активувати!”
Раптом на обличчі Злого Вовка з’явився вираз болю. Усе його тіло, здавалося, на ту секунду паралізувало.
Скориставшись цією можливістю, пані Тан, ступила вперед і махнула рукою вбік. Це був рух із Таїчі «Крок уперед, відхил, парирування та удар». Руки дівчини ширяли в повітрі, створюючи іскри, та звук схожий на тріск!
Це «Крок уперед, відхил, парирування та удар» виглядало так, ніби палицею вдарили по грудях Злого Вовка.
100-кілограмове тіло Злого Вовка злетіло в повітря, як куля, а потім вдарилося об стіну гаража. Він прилип неї на добрі дві секунди, а потім повільно впав на землю.
Коли він упав, його очі були широко розплющені, бо крапля чогось вирвалася з його відкритого рота, коли він намагався вдихнути.
«Ха!» У ту мить, коли Злий Вовк втратив всю свою бойову силу, Жорстокий Ведмідь миттєво накинувся. Не кліпаючи, Жорстокий Ведмідь пирхнув через ніс, та простягнув руки, щоб захопити в свої руки Тан Дзичен.
Він був готовий використати всю свою силу, щоб змусити Тан Дзичен програти. Його тіло виглядало моторошно-сильним.
Будь-який звичайний напад на нього, був би схожий на укус комара, а в минулому він переломив кістки в п’яти різних людей за одне захоплення. Пані Тан присіла і повернула талію. Розмахнувши всім тілом, обидві її руки раптово розкинулися, коли вона використала «Обертальна долоня тіла» зі стилю Багуа, щоб замахнутися на нього.
Раптом тіло Жорстокого Ведмедя впало на землю, наче він був не людиною, а лялькою.
Бах, бах, бах, бах! Відразу почулись приглушені звуки стрілянини, Тан Дзичен притиснула ноги до землі, наче була на ковзанках.
Але її зачепило. Виднілася кров, яка стікала по її білому костюмі.
Ян Їнмін вистрілив. Хоч Тан Дзичен ухилилася від трьох куль, вона все одно була поранена.
«Ти б’єшся так, наче малюєш картину!» Коли метис краєм ока побачив, як Злий Вовк притиснувся до стіни, він негайно вистрілив із револьвера.
Побачивши, що куля влучила в Тан Дзичен, він миттєво розслабився.
“Якщо подумати, що твоє бойове мистецтво вже досягло стадії Трансформації Ядра. Ти давно пройшла стадію Ясного Ядра та Прихованого Ядра, якщо змогла ухилитись від стількох моїх вистрілів “. Стрільба Ян Їнміна пройшла настільки спеціалізований режим навчання, що його можна було визнати снайпером вищого класу, але Тан Дзичен якимось чином вдалося ухилитися від трьох його пострілів.
Навіть після влучення вираз обличчя Тан Дзичен не змінився.
Стиснувши плече, просочена кров’ю куля вилетіла з її м’язів із лезгом.
Куля повинна була ввійти в її тіло настільки глибоко, щоб витягти її могли тільки професіональні хірурги. Але дівчина зуміла витягнути її так само легко, як схопити муху в повітрі. Рана навіть перестала кровоточити. Кульове поранення на неї зовсім не вплинуло.
Вона притиснула землю своєю ногою зі значною силою.
У наступну мить усе її тіло летіло, наче змія плететься крізь траву.
«Змія, що плететься крізь траву», була однією із позицій гілки Синьї Цюань. Це було те, над чим Тан Дзичен мала повну майстерність.
Побачивши, як куля з тіла дівчини вилетіла, обличчя метиса змінилося на дуже лячний вираз:
«Т-твої досягнення у боях навіть вплинули твій організм?!»
Після того, як слова злетіли з його вуст, Тан Дзичен уже впритул стояла біля нього. Але Ян Їнмін теж був майстерним у боях.
Його права нога вилетіла з-за іншої, після чого пролунав чіткий звук.
Не вагаючись, Тан Дзичен зігнула своє тіло, подібно до змії, і дозволила удару пронестися біля обличчя.
Побачивши, що він промахнувся, хлопець зумів відступити перед тим, як дістати свій револьвер, але пані Тан не давала йому жодного шансу.
Присісти і схопити, це був рух «Мавпа, що краде персик», якого Тан Дзичен навчила Ван Чао.
Реакція Ян Їнміна була надто швидкою, тому дівчині не вдалось вхопитись за нього.
Ззаду він відчув щось холодне, коли зрозумів, що вже притиснутий до стіни, і не має жодного шансу до відступу.
За мить між життям і смертю хлопець також присів.
Зіп’явши ноги разом і захищаючи руки, він схопив Тан Дзичен.
Рука, яка була піднята до землі, раптом вдарилася об землю, як хвіст пітона. На підлозі гаража відразу ж з’явилося кілька нових тріщин під тим місцем, де вдарила її рука.
Присідай та хапай пісок, але піску не було.
Завдяки Прихованому Ядру Тан Дзичен миттю зробила пісок із землі.
Хапаючи уламки тераццо, дівчина піднялась у повітря і кинула каміння, ніби стріли, встромляючи їх у обличчя метиса.
Ян Їнмін хотів закрити очі, але завдяки своїм інстинктам бойового мистецтва він чинив опір.
Після ще одного руху, «Підняття голови Дракона», її рука, що була витягнута для захоплення, миттєво стиснулася в кулак, а потім підлетіла, щоб вдарити Ян Їнміна в підборіддя.
Почувши свист, хлопець інстинктивно підняв голову.
Рухи Тан Дзичен миттєво змінилися, коли її «Підняття голови Дракона» перетворилася на «Близнюки-дракони, що борються за Перлину», з кулака вона висунула два пальці, щоб тицьнути в очі Ян Їнміна.
Очні яблука миттєво вилізли з очних западин, коли кров потекла по обличчю хлопця.
Усе його тіло впало на землю, коли він почав вити в повітря
«Ти… в тебе летіли кулі.. як… як могло….чому… як ти ухилялась!!??»
Тан Дзичен байдуже подивилася на свою рану:
“Мої бойові мистецтва навіть змінили мій кістковий мозок. Твій постріл – це те саме, що очищення шкірки з фрукта. Мені навіть не потрібен бинт”.
«Ґо… Ґо Юньшен… сказав, що… Ушу мав три.. три етапи… Чисте Ядро… Приховане Ядро… і Трансформоване Ядро… потім були… три навички… Зміна кісток… Зміна м’язів… і… Кістки… Зміна кісткового мозку… ти досягла такого… такого рівня?
С-скажи мені… як ти досягла… такого рівня?…»
Розуміючи, що хлопець просто живий мертвець, вона відповіла:
«Після стадії Прихованого Ядра ти використовуєш звук, щоб вібрувати в кістковий мозок».
Тіло Ян Їнміна застигло від конвульсій, коли він скрипів від болю:
«Що… який звук?…»
Тан Дзичен сказала лише два слова:
«Грім тигра».
“Значить…це правдою? Убий мене… зараз…”
“З якої ти організації? Як ти дізнався, що я прибула до Китаю?”- запитала дівчина.
«Вибач… але це…. справа… не твоя…»
«Твій метод ударів ногами та захисна стійка є стандартним стилем, але ти використовуєш їх у манері Він Чун, що в тебе за вчитель?»
«Твій… бокс… вже перевершив Лі… Лі Лонена… Дун Хай Чуаня… і навіть Ян Лучаня…Чен Тінхва… загинув від куль… але моя власна куля… тобі навіть не зашкодила… мій учитель… точно не був би… противником… тобі… Ах… тож це… ось що таке смерть…»
“На жаль, тебе був лише один пістолет. Під час смерті Чен Тінхва на нього було націлено 24 пістолети.”
В очах Тан Дзичен потьмарилося, коли вона вдарила ножем у серце Ян Їнміна.
З останньою конвульсією Ян Їнмін помер.
«Тепер ти можеш здохнути!»
Гігантська тінь налетіла на неї ззаду. Жорстокий Ведмідь, якого Тан Дзичен приспала, зумів підвестися, щоб отримати можливість убити дівчину.
Йому вдалося вихопити ніж у Злого Вовка і накинутися на неї, як леопард, що бореться з антилопою.
Навіть не повернувши голови, Тан Дзичен підвелася і зайняла стійку!
«Удар кидком тіла», удар ліктем! Підйом долоні Їнь!
На грудях Жорстокого Ведмедя було видно вм’ятину, оскільки його ребра були розтрощені!
Навіть його яєчка перетворилися на спотворену червоно-білу плоть, коли їх відірвали від тіла й вони впали на землю за метр від нього.
Тим часом, хоча Злий Вовк втратив здатність битися, він все ще був живий і здатний думати. Побачивши, як Тан Дзичен підходить ближче до нього, він почав намагатися рухатись.
Рука Тан Дзичен торкнулася грудей Злого Вовка, і, чоловік раптом знову почав спокійно дихати. Сестра Тан використала Приховане Ядро, щоб увійти крізь пори Злого Вовка та запустити в його нерви якусь форму штучного кардіостимулятора.
“Скажи. Яка твоя організація? Яка твоя мета з ЦРУ, чому тебе направили до Китаю? ”
Тан Дзичен схопила Злого Вовка за горло, перш ніж підняти його з землі. Слова пані Тан були сказані вільною англійською.
Злий Вовк заплющив очі, він знав, що проти такої величезної сили опір марний. Легко зітхнувши, Тан Дзичен міцно стиснула руку. З тріском вона розтрощила горло Злого Вовка й кинула його на землю.
https://t.me/KATARNOVEL
Додати до улюблених