Сонце нещадно припікало маківки майбутніх шинобі, які заледве влізли в задушливу аудиторію. Вчитель Ірука намагався домогтися хоч відносної тиші серед знуджених і здивованих учнів. Воно й не дивно що клас аж гув від перешіптувань, не часто два найстарших класа академії збирали разом.
-Вчителю Іруко! – прокричав з натовпу його улюблений і по сумісництву найменш слухняний учень, – а чого це ми тут усі зібрались? Ще й з ними разом… – він кинув задиркуватий погляд на старшокласників.
-Заспокойся Наруто, зараз все дізнаєшся, пан третій сам зробить оголошення, – втомлено відказав Ірука, і додав собі під ніс, – самому цікаво, що в нього за новина.
Наруто явно не задовольнила його відповідь, але крім того щоб чекати, виходу ні в нього, ні в інших у класі просто не було. Нарешті двері скрипнувши відчинилися і в аудиторію зайшов третій хокаґе. Перешіптування миттю припинилося і погляди усіх дітей і втомленого Іруки зосередились на Хірузені. Він же розкинувши руки, немов у бажанні обійняти усіх присутніх вийшов на середину класу.
-Любі учні, ви майбутні шинобі і надія нашого селища. Саме ви нестимете далі Волю Вогню селища Схованого у Листі. – тон хокаґе був надзвичайно серйозний і урочистий, – Настали важкі часи для всіх шинобі, нам приходять тривожні повідомлення з сусідніх селищ. Саме тому ми вирішили прискорити випуск майбутніх шинобі. Я знаю що старший курс мали випускатися з академії лише через пів року, а попередній через півтора, але нами було вирішено набрати 4 команди генінів вже зараз. – захоплений гул дитячих голосів наповнив аудиторію. – Отже, – Хірузену довелось підвищити голос щоб перекричати збуджених учнів, – конкурс буде проведений вже завтра, відкладати немає куди, вам треба ще спрацюватися з вашими сенсеями. Вчителі самі обиратимуть учнів, які їх вразять найбільше. У мене все.
-Що це буде за конкурс? Хто буде сенсеями? Чому лише чотири команди? А можна нам в одну команду? – градом посипалися запитання учнів.
-Все побачите вже завтра, чекатиму вас перед академією на світанку – загадково посміхнувся третій. – А ми побачимо яких результатів вдалося досягти вам. – і до того як діти посипали новими запитаннями хокаґе швидко вийшов з аудиторії.
Відразу ж десятки запитань посипались на бідного Іруку, який досі сам не міг оговтатись від такої новини. Він стояв задумливо, наче не чуючи всі запитання, і вираз його обличчя явно вказував, що ця ідея хокаґе зовсім не викликала в нього захвату. Нарешті він сердито мотнув головою, наче вириваючи себе з невеселих думок, незвично похмуро подивився на своїх учнів і сказав:
-Я сам не знаю нічого про це і я зовсім не думаю, що ви до такого готові. Єдине про що я вас прошу, це будьте обережні і не намагайтеся стрибнути вище голови. Всі ви хочете бути шинобі, але робота ця набагато менш приємна ніж вам може здаватися.
На жаль, його після першої фрази вже ніхто не слухав. Вчитель Ірука сумно схилив голову і пішов з класу, в останнє оглянувшись на щасливих учнів він закрив за собою двері.
***
Задовго до світанку усі учні нетерпляче чекали на ґанку школи. Там вже починали збиратися і люди з селища сподіваючись на цікаве шоу, чутки у селищі шинобі розповсюджувались швидше за вогонь. Коли вже почало світати нарешті з’явився пан третій разом з чотирма майбутніми сенсеями.
-Вітаю учасників змагання та глядачів, – урочисто проказав він, – зараз я розповім як саме проходитиме сьогоднішня подія. Все відбуватиметься в чотири етапи. Спочатку загальні конкурси, які покажуть наскільки вправно ви володієте зброєю і власною чакрою. Після них ми оберемо 12 випусників. Тоді ми визначимо черговість вибору учнів сенсеями, він кивнув на четвірку джонінів за своєю спиною. Потім ми розділимо 12 випускників на дві команди і подивимось на командні битви. І нарешті четвертим етапом буде формування команд. Сподіваюсь все зрозуміло? – він оглянув принишклих учнів. – Ну що ж, раз запитань немає то почали. Відповідальним за перший етап буде ваш вчитель Ірука.
І тоді почались випробування. Спершу перевірялася їх вправність зі зброєю. Учні по черзі кидали кунаї у цілі різного розміру і віддаленості, від найближчих і найбільших до все менших і найдальших, якщо хтось промахувався він мав вийти з черги. На перших цілях на гордість вчителя Іруки всі непогано себе показували, але з кожною ціллю лишалось все меньше і меньше учнів у черзі. Зрештою лишилось лише четверо Нейджі, Саксе, Лі і Тен-Тен. Ще деякий час вони ідеально попадали по цілях і здавалось що ніхто не отримає перевагу, але Лі таки промахнувся, за одну ціль від нього промазала Тен-Тен, в останню ціль кунаї Саске та Нейджі влучили у саму середину.
-Неочікувано, що цей хлопець з молодшого класу дійшов до самого кінця, – прошепотів хтось з натовпу.
-Так це ж Саске Учіха. Останній з славнозвісного клану Учіх, ну якщо звісно не рахувати відступника Ітачі Учіху – відповів йому голосний шепіт.
Саске, який все прекрасно чув, навіть і не глянув у їх сторону. Схоже він звик до подібного.
Наступним випробуванням стала техніка клонування. З нею легко впоралися практично всі. Саске і Нейджі наче намагаючись перевершити одне одного створили по дві копії. Лише розбишака Наруто зміг показати лише жалюгідну напівмертву копію на пару секунд доки вона не зникла, і фіналіст попереднього конкурса Лі не зміг зробити навіть це.
-Оце розчарування, – сказав після невдалої спроби Лі хтось з натовпу, – а я на нього так сподівався після попереднього конкурсу. Як він взагалі збирається бути шинобі якщо не може виконати навіть таку просту техніку.
Лі різко розвернувся до натовпу але не було зрозуміло хто це сказав, тому хлопчик стиснувши кулаки і придушивши набіглі сльози повільно повернувся назад до змагання.
-Я вам покажу на що здатний, – тонким, проте, впевненим голосом проказав він.
На наступному етапі їх ставили у двобої проти чунінів селища. Звісно загартовані у реальних боях чуніни мали велику перевагу проти учнів академії. Більшість не протримались і пару хвилин. Деякі ж змогли показати певну конкуренцію. А були і ті що змогли перемогти своїх супротивників. А саме троє, Нейджі, Саске і абсолютно несподівано Шикамару. Його бойові навички не були такими вражаючими і сильними як у Саске та Нейджі, але цей хлопець явно знав як користуватись головою. Він надзвичайно швидко вичислив слабкість супротивника, а саме те, що йому для використання техніки треба був певний час, близько 15 секунд, і використав цей малий проміжок вразливості щоб підібратись до нього своєю тінню.
-Чудово, дякую усім учасникам, – вийшовши на середину проказав Ірука після останнього бою. Дайте нам декілька хвилин для підрахунку результатів і перейдемо до наступного етапу. – Він відійшов у сторону порадитись з хокаґе та джонінами.
Натовп почав активно обговорювати бої і висловлювати власні припущення про учасників.
-Б’юсь об заклад той малий з клану Х’юга і останній з Учіх пройдуть першими. Ще сенсеї будуть битися за те, щоб взяти їх у свою команду. – голосно продекламував високий чолов’яга з ріденькими вусами
-Це точно, – погодився його приземкуватий сусід, – чого не скажеш про ту іншу дівчину з клана Х’юга, я чув, що вона з основної гілки, хоча як на мене така посередність.
Хіната, а говорили звісно ж про неї, і бровою на це не повела, її погляд був чіпко прикутий до блондинистої потилиці Наруто.
-Якщо чесно єдина куноїчі, яка мене дійсно вразила була Тен-Тен, – відказала вродлива молода жінка, – вона чудово володіє зброєю.
-Я вам скажу, що я дійсно здивована тим як багато досить сильних учнів ми сьогодні побачили, – промовила її рудоволоса подруга, – що ще дивовижніше, що більшість з них з молодшого курса. У нас підростає гідне покоління. Хоча не розумію чому вони пустили на змагання його. – вона скривила носика і прямо вказала пальчиком на Наруто, – хіба він не небезпечний? Тримали б його десь подалі.
Люди далі шепотілися нітрохи не соромлячись того, що діти все чудово чули. Деякі учні ледве стримувались від злості як той же Наруто чи Лі, а інші вдавали що ці плітки їх ніяк не стосуються.
Нарешті Ірука знову вийшов на середину і голосно промовив:
-Отже результати наступні, 12 випускниками академії стають: Нейджі, Саске, Лі, Шикамару, Тен-Тен, Кіба, Чьоджі, Шино, Наруто, Іно, Сакура та Хіната. – незадоволений гул учнів, імена яких не прозвучали наповнив майданчик, – Це остаточне рішення! – твердо проголосив Ірука. – Тепер слово пана третього хокаґе.
-Дякую Іруко, отже, перший етап вже позаду. – він м’яко подивився на переможців етапу, – ви чудово себе показали, ті ж хто не впорався з цим етапом, не сумуйте, – він кивнув головою на засмучених дітей, яким не вдалося пройти у заповідну дванадцятку, – ваш час ще настане. А зараз черга дати слово нашим шановним джонінам, по сумісництву вашим майбутнім сенсеям.
Хокаґе відійшов з центру майданчика і на середину вийшли чотири джоніна, діти почали жадібно розглядати своїх майбутніх учителів. Джонін у дивному зеленому комбінезоні в обтяжку гаряче про щось переконував знудженого джоніна з маскою на обличчі.
-Повторюю тобі, Гай, ми не будемо влаштовувати зараз двобої, я придумав кращий спосіб визначити черговість вибору учнів, – джонін у масці повернувся до інших двох майбутніх учителів, – сподіваюсь ви не будете проти цієї ідеї.
-Розповідай, Какаші, що ти вже придумав, – приязно посміхнувся до нього кремезний брюнет.
-Тільки не кажи, що знову камінь-ножіці-папір! – у розпачі скрикнув зелений джонін, якого раніше назвали Гаєм.
-Ні, краще, ми тягтимемо соломинки, – джонін Какаші показав чотири соломинки різної довжини. – у кого довша соломинка той і першим обиратиме.
-Що ж, все залежить просто від удачі, розумний хід, тоді ні в кого не буде претензій до іншого, – вперше відізвалась вродлива куноїчі серед них.
-Ну от і чудово. Ацума, Гай ви не проти? Ті кивнули у відповідь. Ну то вирішили – спокійно підсумував Какаші. – Тоді давайте не втрачати часу і поїхали. Він змішав соломинки, зрівнявши їх зверху, щоб лише однакові вершечки було видно. І підійшов до джоніна на ім’я Гай.
-Нуудно, – невдоволено протягнув той, – але якщо всі підтримали то виходу немає. Ну тоді я викладусь на максимум у цьому випробуванні! – він азартно почав намотувати кола навколо терплячого Какаші, – якщо я витягну не найдовшу соломинку, то відтискатимусь від підлоги сотню, ні, тисячу разів! А якщо витягну найкоротшу, то відтискатимусь усю ніч!
-Він якийсь божевільний, тобі не здається? – прошепотів повненький Чьоджі на вухо своєму приятелю Шикамару.
-Ох, яким же тягарем буде у нього вчитися, – втомлено відказав той.
Тим часом Гай таки нарешті обрав соломинку і витягнув. Вона була довга, але не найдовша, отже він обиратиме другим. Наступним підійшов той, кого назвали Ацумою, він дістав коротшу соломинку, проте реагував на це значно спокійніше за засмученого Гая. Наступною Какаші підійшов до куноїчі. Та витягла найкоротшу соломинку, отже, вона забере тих учнів, що залишаться. Какаші ж лишився з найдовшою соломинкою і відповідно, обиратиме перший.
-Давайте другий раунд! – азартно запропонував Гай.
-На жаль, у нас не так багато часу, – м’яко зупинив його Хірузен, – чудово, з черговістю ми визначились. Тоді час майбутнім генінам на максимум показати себе. Зараз ви будете розділені на дві команди і буде загальна показова битва. Постарайтесь продемонструвати свої сильні сторони, адже ваші майбутні сенсеї дивляться на вас. Отже в першій команді будуть Саске, Наруто, Нейджі, Хіната, Іно і Сакура. В іншій Лі, Чьоджі, Тен-Тен, Шино, Шикамару і Кіба. За пару хвилин я оголошу про початок бою.
Діти розійшлись у дві сторони і почали свою підготовку. Натовп невдоволено загудів.
-Не розумію, – відізвався вусань, – чому в одну команду поставили двох найсильніших, хіба так цікаво, вони ж їх за хвилину переможуть. Повірте, з того, що я встиг побачити, цей малий Х’юґа і останній Учіха справжні генії!
-Відійди від мене, свинино! – голос малої куноїчі з рожевим волоссям перекричав навіть вусаня коментатора. – Я найстаранніша куноїчі в академії, тому саме я буду в команді з Саске!
-Розмріялась, товстолоба, ти хоч і найбільша зубрила, а жодної неповторної техніки так і не вивчила, Саске буде зі мною в команді! – кричала на неї інша дівчинка з білявим волоссям.
-І чого ви знову через нього сваритесь? Він же самозакоханий придурок! – кричав їм головний розбишака класу Наруто.
-Що ти сказав? – Саске до того повністю ігнорувавши дівчат, різко розвернувся до нього. – Хочеш отримати до поєдинку від мене?
-Я не боюсь тебе! І вже точно не відмовлюся від поєдинку! – хвалькувато вигукнув хлопчик.
-Наруто кун, ти такий сміливий, – у захваті прошепотіла Хіната, яка і на секунду не відводила від Наруто погляду. Нейджі подивився на неї роздратовано, здавалося, що він хотів щось сказати, але зупинив себе, глибоко вдихнув і відійшов від своєї голосної команди трішки в сторону.
Поки перша команда сварилась Шикамару щось активно розповідав принишклій другій команді. Всі уважно слухали лише Кіба в нетерпінні підстрибував на місці, неначе не міг дочекатися початку бою. Маленький песик Акамару голосно і задиркувато гавкав під ногами.
-Ну що ж, немає сенсу затягувати, – вийшов на перед Хірузен, – вставайте по дві сторони майданчика і починаймо!
Перша команда пішла на вказане місце. Саске з Наруто вийшли вперед злегка поштовхуючи один одного. Нейджі став трошки збоку, явно не збираючись хоч якось комунікувати зі своєю занадто вже активною командою, куноїчі безладною купкою стали позаду, їх увага досі була приткнута до хлопців, а не до суперників.
А на суперників варто було глянути, бо вони явно вистроїлись в чіткі продумані лінії. В першій лінії стояли Лі, Чьоджі та Кіба. Тен-Тен, Шино і Шикамару стали в другу лінію. Їх очі чіпко тримали супротивників.
Куноїчі знову почали сваритися між собою, тому Хірузену довелось прокричати на всю міць своїх легенів “Почали!”, щоб всі почули його сигнал.
Не встигла перша команда і зреагувати, як Чьоджі прокричав, “М’ясний танк!” і з неймовірною швидкістю і силою врізався у і так не особливо зібраний стрій першої команди. Більшість розлетілась хто куди від несподіванки. Тікаючи від Чьоджі найбільшу помилку зробила Сакура побігши спиною у сторону інших супротивників, і відразу ж потрапила у гостинно розставлену пастку тіні Шикамару. Вона так і застигла з піднятою ногою. “Техніка тіньового захоплення виконана успішно” – весело прокоментував хлопець.
-Та як ти смієш! – побачивши Сакуру у такому жалюгідному становищі Наруто, не тямлячись від злості, кинувся на допомогу.
-Не так швидко, – на його шляху виник Кіба з Акамару і вони почали трохи безладний, але надзвичайно завзятий двобій.
В цей час Тен-Тен підбігла, до такої ж закам’янілої як Сакура Хінати. Тільки дівчинку стримувала не тінь, а переживання за Наруто, який безстрашно кидався на супротивника. Не даючи собі часу на довгі роздуми Тен-Тен витягла довгу палицю і вдарила Хінату по голові, миттєво її вирубивши і вивівши з поєдинку.
Перша команда ж здається почала розуміти, що далеко не все складається на їх користь.
-Саске! – крикнув йому Нейджі привертаючи увагу, – візьми на себе Лі, він з них найнебезпечніший, – я спробую зупинити Чьоджі і Тен-Тен.
-Зрозумів, – швидко відгукнувся той і кинувся у сторону завзятого хлопчика, що вже підкрадався у метушні бою до Іно. – Я твій супротивник! – голосно крикнув йому Саске, привертаючи увагу.
-О, Саске! – не тямлячись від радості скрикнула Іно і заплескала в долоні, – покажи йому, Саске! – поки увага дівчинки була відвернута на її спині непомітно збиралось все більше жучків, які жадібно сотали її чакру.
Саске та Лі почали двобій, на це дійсно було цікаво глянути, обидва хлопчика були надзвичайно вправні. Шино тим часом підійшов за вказівкою Шикамару до скам’янілої Сакури і зв’язав їй руки, він вивів дівчинку за межі поля, виводячи її з гри, при цьому м’яко приказуючи “А ти потрапила до цієї пастки чому? А це тому, що треба дивитися куди біжиш”. Шикамару, який нарешті зміг звільнити свою техніку, оглянув поле бою. Наруто бився з Кібою, але перевага у майстерності явно була на боці другого, тому він зрозумів, що хлопчик і сам впорається. Тоді він подивився в сторону іншого двобою, а саме Саске і Лі. Вони обоє майстерно володіли тайджицу, і поки не було зрозуміло на чиєму боці перевага. І звісно Нейджі майстерно бився обночасно проти двох супротивників, Чьоджі і Тен-Тен. І на здивування Шикамару перевага при цьому була на боці хлопчика. Іно ж досі стояла і спостерігала за двобоєм Саске, неначе забула, навіщо взагалі сюди прийшла.
-Шино, – швидко відказав Шикамару хлопчику, що підійшов, виведи з гри Іно.
-Добре, не думаю, що буде важко, мої жуки випили майже всю її чакру. Він кинувся до Іно. Дівчинка спробувала застосувати свою техніку, але на її жах їй це не вдалось. На повній швидкості Шино врізався у розгублену куноїчі і поки вона не оговталась приставив їй до шиї кунай, вивівши її з гри.
Шикамару ж підкрався до трійки, що з усіх сил билась. Він не міг не захоплюватися майстерністю Нейджі, яка з силою його Б’якуґана, здається, робила його непереможним. Хоча він і бився з двома одночасно доля цієї битви була вже очевидна, рухи Чьоджі і Тен-Тен ставали все повільнішими. Нейджі ж навпаки виглядав повним сил, він відкинув своїх супротивників двома сильними ударами і випрямився полегшено посміхнувшись. Проте, за секунду його усмішка зникла з обличчя. Адже хлопчик раптом зрозумів, що був знерухомлений. Шикамару вибачливо помахав йому рукою, – “Пробач, Нейджі, можливо підкрадатися було й не дуже благородно, але з тобою проти нас спрацювала б лише ця стратегія”. В цей час Кіба з Акамару закінчували поєдинок з Наруто. Хоч хлопчик і робив все, що міг, але проти такої спрацьованої команди він не вистояв і знесилено впав на землю. Останніми свій поєдинок закінчували Саске і Лі. Якби обидва хлопчики використовували лише тайджицу то невідомо на чий стороні була б перевага, але Саске до того ж чудово володів ніньджицу, тому непомітно зробивши свою копію, він зі спини атакував Лі і цим закінчив їх поєдинок. Проте, бій з Лі його надзвичайно виснажив і коли до нього кинулись Кіба і Шино він не зміг встояти проти обох.
-Стоп! – прокричав Хірузен, – чудово, у цій битві перемогла команда два. Ви всі себе прекрасно показали! Тепер наші ніньдзя медики приведуть вас у тяму і нададуть першу допомогу і нарешті наші сенсеї оберуть собі учнів.
Всі схвильовано зібрались з краю майданчика чекаючи на результати. Сакура з Іно знову про щось сперечались голосним шепотом. Хіната, яку привели до тями різко роззиралася, шукаючи в натовпі Наруто, щоб переконатися, що з ним усе добре.
-Пробач, що я тебе так, – вибачливо промовила до неї Тен-Тен, – ти як почуваєшся?
Проте, дівчинка пройшла мимо Тен-Тен навіть не зрозумівши, що звертались до неї.
Наруто, Нейджі та Саске були засмучені програшом своєї команди. І в команді два явно не всі були максимально собою задоволені, Лі бурчав собі під ніс, що за цей програш ходитиме на руках навколо селища поки не знепритомніє від втоми. Шикамару переконався, що усі добре себе почувають і подякував кожному за гарну роботу. Це їх помітно збадьорило.
Нарешті настав час сенсеям обирати собі команди…
Додати до улюблених