Ранкове тепле повітря наповнювалось ароматними запахами квітів, що так буйно цвіли у саду. У цей час господиня разом із подругами сиділа на веранді, щоб як завжди попліткувати за чашкою кави. Їх дзвінкі голоси чулись зі здаля, молоді, як квіти, вони повні енергії та краси.
—… кажуть, щоб схуднути, вона наказала слугам бігти заді неї з собаками!
Трійка дівчат залились дзвінким сміхом.
— Уявляю цю сцену — вона рухається зі швидкістю черепахи, собаки в цей час повинні хіба що повзти, — розповідала блондинка, активно жестикулюючи.
Господиня прикрила рукою посмішку, а її довге темно-синє волосся спадало на обличчя. Проте вже за секунду вона сказала:
— Вона мені хвалилась, що за місяць схудла на кілограм.
Цю інформацію підхопила коротко стрижена Сакура з очікуваним рожевим волоссям, прокоментувавши:
— Можу поспорити це слуги перекрутили терези!
Допивши каву, Сакура поспішила покинути дім Хінати через важливі справи.
— А тепер поговоримо серйозно, — сказала світловолоса Іно, — Я твоя краща подруга і бажаю тобі лише найкращого. Хіната, тобі терміново потрібен коханець!
— Іно, я не готова, — відповіла господиня рясно червоніючи.
— Що значить не готова? 16 річні уже гареми влаштовують, а тобі у 24 одного коханця важко завести? Я тобі позичу одного зі своїх… Ммм, напевне тобі більше підійде Шикамару — високий, розумний, брутальний. Чи Хінаті більше подобаються романтики? – сказала блондинка, підморгуючи, а тоді продовжила: – я взагалі не розумію, що ти весь цей час робила?!
— Дякую, що хвилюєшся за моє сексуальне життя, але не це зараз у мене в пріоритеті, — відповіла Хіната.
— Звичайно, в тебе завжди в пріоритеті книги… Хмм. Спробуй хоча б, у тебе ж багато симпатичних слуг. Наприклад, Кіба — сильний брюнет з чорними очима, ммм…
— Іно-о, спокійно! Він для мене як брат.
Блондинка демонстративно закотила очі, а тоді сказала:
— Ти просто нестерпна, як можна мати гени сім’ї Хюґа і бути такою… нестерпною. Пробач, я не хотіла!
— Знаю. — відповіла похмуро Хіната.
Ця тема була болюча для господині. Її сім’я — Хюґа одна з найстаріших і найвпливовіших у країні, є синонімом сили, могутності та краси. Проте характер дівчини зовсім не вписується у критерії володарювання чи очолення династії. М’якість та ранимість приходиться ховати за маскою чудової акторської гри й лиш близьке оточення знає правду про дівчину з білосніжними очима — характерною рисою Хюґа.
— Я планую зараз відвідати свій магазин, як матимеш час заїжджай, завжди рада тебе бачити! І подумай над моєю пропозицією, я не жадна на коханців.
Подруга попрощалась, залишивши Хінату в роздумах.
— Джирая! Джирая! Куди ти занапастився? Джирая!
— Вибачте за спізнення, пані Хіната, що побажаєте? — відповів чоловік з сивою шевелюрою та щирою посмішкою.
— Для початку хочу дізнатись чому до будинку ти знову повернувся під ранок, а по-друге, набери гарячу ванну та запали ароматичні свічки. У мене поганий настрій.
— Шановна пані, цього більше не повториться і ніяк не вплине на мою роботу. А ванна уже за 5 хв буде готова з гарячим какао і класичною музикою. — відповів чоловік середніх років.
Хіната чудово знала характер і слабкості Джираї (який дуже полюбляв жінок і розваги), бо він прислуговував їй з дитинства, тому розуміла, що чоловік далеко не перший та не останній раз пропадає. Проте слуга вмів догодити Хінаті, що вона дуже цінувала.
День минув швидко за прочитанням книг і катанням на конях, уже починало сутеніти як Джирая приніс звістку, що Сакура Харуно влаштовує невелику вечірку для своїх. Бажання кудись у Хінати не було, але знайома передала, що відмови не приймаються, а мати конфлікт з цією емоційно запальною дамою не хотілось. Віддавши накази слугам, світлоока почала готуватись до події.
Як завжди, гулянка в Харуно була вишукана. Вона любила бути в центрі обговорень еліти, тому завжди усі її діяння були близькі до ідеалу. Хоч статус її сім’ї не є найвищим, енергійність і сильний характер вивів образ рожевоволосої дівчини на елітний щабель.
Тут присутні жінки сім’ї Узумакі та її червоноволоса хазяйка Карін (Хіната завжди її уникала через нестійкий характер, в момент вона може стати агресивною і жорстокою, часто дуже кокетлива), була і Яманака — подруга Іно, відвідала цю вечірку Тентен — посол сусідньої держави, розумна та допитлива шатенка заслужила довіру в усіх господинь своєю відкритістю і добротою та інші.
Хіната не любила шумні вечори, проте Харуно усе облаштувала відповідно до вподобань кожного гостя, на великому приглушеному балконі музиканти грали класичну музику. Саме там гостя провела більшість часу. Коли надворі уже похолодало Хіната вирішила відправитись додому, але її увагу привернув шум у холі. Обминаючи дівчат вона наблизилася до епіцентру події.
—….ти будеш гнити у підземеллі решту свого життя! – ненависно кричала Сакура, — як ти посмів тут з’явитись?! Нікчема, покидьок!
Господиня домівки була у гніві, вона гострим каблуком била захаращеного слугу, що зовсім не висувався в ідеальний вечір, який вона влаштувала.
— Це твоя вдячність за те, що я тебе тут тримаю? Від тебе лише одні проблеми! Нікчема, твоє життя нічого не варте!
Сакура на мить зупинилась, важко дихаючи.
— Вже завтра ти уже будеш на острові смерті. – холоднокровно сказала господиня.
Чоловік увесь час не рухався, його лахміття в деяких місцях продірявилось та випускало плями крові. Обличчя було закрите капюшоном, а шлейф нестерпного смороду встиг охопити частину холу. Він неспішно піднявся на коліна, низько тримаючи голову, і був готовий покинути приміщення. Але невідомо звідки перед Сакурою з’явився Джирая, що майже завив, стаючи на коліна:
— Благаю вас, великодушна пані! Ваш слуга не розуміє, що робить. Прошу вас! Він сирота і ніхто не зможе викупити його…. Благаю!
Сивоволосий низько вклонився перед ногами Сакури.
— Я своє рішення не зміню, — холодно відповіла господиня дому.
Ця вся вистава розважала гостей, не завжди побачиш як слугу відправляють на вірну смерть.
— Віддай мені його, — голос Хінати звучав впевнено, але з байдужим тоном. (Її гра варта оскару)
— Що? Навіщо тобі… – відповіла спантеличена Сакура.
— Ти казала, що його життя нічого не варте.
Після невеликої паузи вона продовжила:
— Хто як не Хюґа напоумить слуг, а якщо я не побачу послухання, то смертна кара в нашій сім’ї звичне діло…
Хіната самовпевнено посміхалась, споглядаючи на Сакуру, в якої загорівся погляд.
— Гаразд, ти мене переконала! Дарую! – а тоді звернулась до слуги: – Що б я тебе, невдячна собака, не бачила. Геть!
Джирая допоміг піднятися слузі та разом зі Хінатою направились до будинку Хюґа.
Додати до улюблених