— Ну що, знову на Маслопиво, Рем? Я приніс, — поглянув на друга Сіріус.
— А про іншого друзяку забули, пройдисвіти — залунав голос Джеймса
— Згадаємо ще. Лунатік, не мовчи!
— Що? Та добре, робіть, як хочете… — відгукнувся Ремус і далі продовжив читати книжку.
Радісний Сіріус усміхнувся та дістав з під низу стола велику пляшку “Маслопива” та поставив на середину стола.
Пітер, який не приєднувався до розмови, тим часом уважно тасував колоду карт.
— Ну що там Піт? Давай, роздавай! — заохотив Пітера Джеймс.
— Зараз, одну хвилиночку!
З дивану навпроти за ними спостерігала рудоволоса Лілі.
— Знову ви за своє…граєте тільки за пиво, невже не можете просто так?
— Ой, Лілі, ти не розумієш, як нам важко без нього — артистично промовив Блек та удав, ніби зомліває.
А Лілі лиш подивилась на їхню компанію і зітхнула…
Додати до улюблених