Рожеве проміння торкалося заспаного небосхилу. Сузір’я меркли перед світлом нового дня, над виднокраєм маячили вітрила легких хмарок. Сходило перше світило Лінфеї. На підвіконнях поволі оживали різноманітні квіти після нічного заціпеніння, розкриваючи суцвіття різноманітних кольорів та форм, простягнувши листя до світла. Взагалі весь будинок скидався на оранжерею, тоді як прилегла теориторія– на ботанічний сад.
Дарсі нехотя розплющила одне око й крутнулася на інший бік, спиною до вікна, відчуваючи, як приємно струменить по тілу шовкова сорочка. У кімнаті пахло свіжістю і водночас чимось солодким. Дівчина замружилася, знаючи, що знову заснути вже не вийде. Через деякий час вона сіла на ліжку, зауваживши порожнє місце поруч. Відьма невдоволено скривилася: не любила, коли її дівчина перебувала поза полем зору. Надягнувши елегантні окуляри, вона попленталася до дзеркала, купаючись у золотавих променях Ближньої Зірки. Дарсі пронизливим поглядом інспектувала своє відображення, доводячи зачіску до ладу. Звісно, за допомогою магії можна зробити світ кращим, але набагато вигіднішим є покращення власного життя. Ідеальна зовнішність, вирішення проблем клацанням пальців, виправлення недоліків кількома магічними словами– кого б це не спокусило? Дівчина перевдяглася в сливовий комбінезон, роздивляючись кожен сантиметр світлої шкіри. Вона любила себе, милувалася своїм тілом, особливо у вранішніх променях. Відірвавшись від дзеркала, промовила кілька слів закляття. Кімнатою промайнув ліловий спалах: замість зім’ятої постільної білизни постав ідеальний порядок. Відьма задоволено гмикнула, плавною ходою залишаючи приміщення.
Дарсі попрямувала на кухню, відчуваючи легкий подих протягу. Десь точно відчинені вікна. Темний паркет контрастував з кремовими стінами так само як характери жителів будинку.
Прихилившись до одвірку, вона спостерігала, як Флора готує сніданок, ще не зауваживши чужої присутності. Дві прості коси прикрашали голову феї та хиталися в такт з кожним її рухом.
–Гей, можливо, обміняєш плиту на ранкові пестощі зі мною? Можна замовити доставку.
Дівчина зойкнула, ледь не впустивши тарілку. На сковорідці припікалися пухкі сирники з родзинками.
–Тобі немає рівних у маскуванні та підкраданні, проте обачності очевидно недостатньо.
Тонкі ліани однієї із зачарованих рослин міцно зв’язали руки відьми за спиною. В очах Флори блиснули хитрі іскри– те, що з самого початку закохало Дарсі в неї. Дівчата в рожевих сукнях з квіточками у волоссі також можуть бути небезпечними. Навіть занадто. Фея залишила сніданок на столі, вимкнувши плитку клацанням пальців.
–Тобі ж подобається, як я готую, хіба ні?– вона наблизилась до відьми, провівши доріжку з поцілунків від щоки до губ.
Ліани розслаблялися в такт до поглиблення цілунку, доки не відпустили руки дівчини повністю. Тепер вона могла нахабно притиснути Флору до себе за талію.
Золотогарячий промінь досягнув круглого дзеркала, відбився в кришталевих намистинах на люстрі й розсипався вогняними бризками по всій кімнаті.
–Мені вже час.– фея випурхнула з обіймів, захопивши наплічну сумку, на порозі відправила повітряний поцілунок і зникла за дверима.
–Дідько.– розчаровано прошипіла Дарсі, мимоволі згадавши часи навчання, коли побачення аж ніяк не вписувались у графік.
Спогади підкинули у свідомість картинки минулого: безглузді змагання між студентами різних шкіл, скандали з “сестрами” і зрештою клуб Вінкс, який добряче попсував усім нерви. За останнім спогадом вона невдоволено цмокнула губами, зробивши перший ковток ожинового вина. З першого погляду на лідерку клубу було зрозуміло, що він приречений. Самолюбством та егоїзмом Блум випалювала особистості найкращих подружок, залишаючи місце лише для себе й своїх проблем. Покрутивши модний кухлик у руці, Дарсі задумалася, якою б стала Флора, якби вона не донесла про їхні стосунки. Звісно, лінфійку звинуватили у зраді галактичного масштабу, дівчатка ображено надули губи, дізнавшись, що хтось має відмінну від їхньої думку. Фея природи знизала плечима, вона ніколи не претендувала на спасительку всесвіту, тож їй за щастя було перебратися на Лінфею, проводити час із сестрою та навчатися практикам зцілення. Звісно, між усіма клопотами почесне місце займала сама Дарсі, отримуючи вдосталь піклування й тепла. Мабуть, їй заздрили навіть найулюбленіші рослини Флори. Для себе відьма знайшла улюблену справу навіть у сонячно-зелено-квітучому куточку. Ворожінням та темною магією часто цікавились істоти з нижчим магічним потенціалом. Проте колода таро не була єдиним її заробітком. Коли траплялася особливо цікава справа, вона зустрічалася з рештою Трікс задля незвичайної розваги. Навіть у магічному всесвіті наймані вбивці користуються неабияким попитом: багаті вельможі ніколи не бруднили руки й репутацію, а платили щедро, хоч і без гарантій безпеки.
Смакуючи аж надто солодкий сирник, Дарсі переглядала нещодавні листи. Серед пожовтілого пергаменту особливо вирізнявся аркуш з сріблястими блискітками. Дівчина недобро посміхнулася. Невідомий пропонував добрячу платню за відірвані крильця принцеси Солярії.
Додати до улюблених