Від імені Сайно.
Завдання нарешті виконане. Залишилось лише написати звіт мудрецям і можна відпочити. Ось я вже на Великому ринку. Тут як завжди жваво. Усі веселяться. Ходять сім’ями, парами, з друзями… По мені не скажеш, але я б теж хотів так. Щодо родини не впевнений, але ось із дівчиною. Щоправда, не знайшов ще ту. Може воно і на краще?
Іду стежкою, настрій від таких думок зовсім упав. Але ось чую:
– Хлопче, мені терміново потрібна твоя допомога! Я купила нову помаду і потрібно дізнатися, як вона тримається під час поцілунку. Чи не станеш ти моїм піддослідним? – Сказала дівчина хлопцеві. Той явно не чекав такого і густо почервонів. Дівчина ж з усмішкою стояла і чекала на відповідь. Інші лише проходили повз чи дивно на неї дивилися. Адже яка дівчина почне фліртувати прямо на вулиці у всіх на очах? Але тільки мене це розсмішило. Не щодня бачиш, як дівчина підкочує до хлопців. Причому в такий спосіб. Насилу утримую свій сміх прямую до академії. Як би мені не хотілося подивитись, що буде далі, але робота є робота. Настрій після такого шоу піднявся.
В академії затримався до вечора. Втомлений іду до готелю, адже додому далеко. Ось уже зійшов зі сходів, як чую крик зверху. Піднімаю погляд нагору і встигаю тільки підняти руки, щоб упіймати. Але навіть так я разом з кимось упав, пом’якшив комусь падіння. Щоправда, головою вдарився, довго проходитиме.
– Ой, перепрошую. Ви не забилися? – пролунав голос наді мною. Я розплющив очі і побачив ту дівчину, яка сьогодні намагалася фліртувати з хлопцем. Її небесні очі з неспокоєм дивилися на мене. Мабуть перелякалася.
– Я в повному порядку, – відповів я. – Краще скажіть, як ви примудрилися впасти з…
– З небес? – перебила мене незнайомка. – Все просто. Я загублений янгол, який втратив свої крила та надію на щастя.
Я з останніх сил намагаюся не засміятися. Серйозно, янгол?
– Ну а якщо серйозно, – продовжила вона. – Я була в собі в думках і не помітила, як підійшла до краю. Ну а там мене хтось штовхнув і я полетіла. Ось так ось.
Все це вона розповіла з усмішкою, сміючись. Навіть не скажеш, що хвилину тому вона могла розбитися об землю.
– Так ми і будемо так лежати чи все-таки встанемо? – Запитала вона.
Адже справді. Лежимо тут посеред вулиці. Дівчина все ж таки перша піднялася і мені допомогла.
– Так як все-таки звати вас, ловець янгола? – Раптом запитала вона. Я лише вкотре намагаюся не засміятися. Чому ж мені так хочеться сміятися?
– Сайно. Можна просто Сайно,- відповів я.- А вас?
– Сайно значить. Мене Касикомі звуть, можна просто Касі чи Комі. До речі, а дівчина чи дружина є?
– Ні, – відповів я. Відчуваю, зараз щось буде.
– Як ні?! У такого красеня та коханої немає? Непорядок. Ти терміново маєш стати чиїмось чоловіком. Як щодо моїм? – Запитала Касі граючи бровами. Від цього я не витримав і засміявся.
– Хахахпхахапх! Ти всім першим зустрічним пропонуєш одружитися чи є відбір? – Заспокоївшись, спитав я.
– Звичайно ж ні! – награно поклала руку на серце і надула губки. – Ну і лише самотнім, без дружини та дівчини. А то якось некрасиво. То ти згоден?
– Ще подумаю, – відповів я. Чимось вона мене зачепила. Вона подивилася на мене невірячи. Я встиг сказати щось не те?
– Тобто ти не відмовляєш мені в подальшому спілкуванні з тобою? – Запитала вона.
– А щось заважає ? Для одруження ми мало знайомі як і для пари, тому пропоную почати з дружби, – відповів я.
– Ні, просто… Всі тікали від мене, як я починала розмову, а тут… ще й дружити пропонують. Я прям збентежена до п’ят! – сказала Касі. Її щічки і прямий по червоніли. Це мило виглядає.
-Повір, хто-хто, а бігтимеш ти, як я почну жартувати, – з усмішкою сказав я.
– То ти в нас ще й жартівник. Тоді посперечаємось, чиї жарти розмішать або доведуть людей, з того й побачення, – сказала блакитноока.
– Якось нечесно, у виграші одна ти будеш, – відповів я.
– Повір, не пошкодуєш. Ну так, по руках, кумедний ловець янголів?
– По руках, фліртуючий янгол.
Ну, а що з цього вийде, ніхто не дізнається. Скажу лише, весь Сумеру буде боят
ися цього дуету-жартівників.
Почніть писати…
Додати до улюблених