Світло, що струменіло з ламп під натяжною стелею, засліплювало янгола. Чи біла смуга перед очима виникла не через постійний піднятий вгору погляд? Швидше за все, так. Великі яскраві спалахи в очах були викликані численними пораненнями. Стіни приміщення в білих відтінках теж ніби дотримувалися такої думки. Стогони болю, крики від відчуття нелюдських страждань, звуки агонії. Якби стіни мали вуха – їм захотілося б оглухнути, щоб не чути цього. Біла підлога була заплямована кривавими потоками, що стікали з підлокітників стоматологічного крісла. Місцями кілька яскраво-червоних доріжок зливалися в ціле, формуючи невеликі калюжі. На білій підлозі були видні поодинокі краплі крові – наче від бризків, коли завдають різкого удару мечем.
– Як міг ти допустити те, що трапилося, Кастіелю!? – Наомі вперше підвищила голос. Виглядала розлюченою і грізною, а поглядом могла спопелити. Втім, ця її праведна лють більше нагадувала демонічний раж. – Що означає «вона зникла»?!
Її крики неймовірно гучні. Через них янголові здається, що як тільки вона починає говорити – хтось береться вбивати цвяхи у його череп. Наскільки легше йому стало б, якби Наомі говорила тихіше.
– Ти не повинен був зводити очей з Хізер Сінгер!
Сильний ляпас. Голова янгола метнулася вбік. Так, в очах ясно не через освітлення у приміщенні.
– Я виконував інше твоє доручення, на землі зачіпки шукати мені було наказано.
– Тобі було наказано доповідати про зачіпки, знайдені Вінчестерами! – лезо медичного скальпеля ковзає по грудях янгола. Біла сорочка, хоч і розстібнута, починає вбирати кров. Кастіель шипить, міцно стиснувши щелепи. Його бажання допомогти знову вийшло йому боком. Ні, не Наомі він хотів надати допомогу. Дін попросив його «пошелестіти по земних складах божих артефактів». Відмовити Кас не зміг і, переслідуваний недобрим передчуттям, вирушив на пошуки. З нею ж були Вінчестери. Що могло піти не так?
***
Похмурий день у парку добігає кінця. Людей на вулиці стає все менше, за такої погоди хочеться сидіти вдома з чашкою какао, закутавшись у м’яку ковдру. На одній із лавок під деревом сидить чоловік у плащі. Здається він над чимось дуже замислився. Розставивши ноги на ширині плечей і схрестивши руки в замок, він дивився крізь усе, що є в парку: дерева, клумби, ліхтарі, людей. Коли він різко відсахнувся назад, у небо злетіли голуби, що ходили поруч. В очах ще якийсь час миготіли білі кола. Все тіло огорнула сильна слабкість, млявість та оманливе відчуття болю. По м’язах ніби добре надавали відбійним молотком. Піднявшись з лавки, він мало не впав назад. Голова пішла обертом. Дивно. Янголи з таким стикатися не звикли. Надиво відразу після цього він зміг відстежити де знаходиться Хізер Сінгер. Почекавши поки що незвичні відчуття пройдуть Кастіель зник з парку.
***
Стоячи на терасі, Хізер думала з чого почати серію пояснень Майлі. Вона десь пів години тому повернулася додому не в кращому стані. Русоволоса не стала навіть розмовляти з подругою, попросивши останню вийти з дому. В якому збентежені та спантеличенні знаходилася Сінгер, можна було тільки уявити. Шатенка сердилася, звинувачувала в усьому себе і відчайдушно хотіла все виправити. Почувся скрип кількох старих дощок, що означає, що більше вона тут не одна. Серце на секунду зупинилося, варто було Хізер зрозуміти що позаду неї хтось стоїть. Чомусь вона сподівалася побачити Діна. Бажання знову опинитися в сильних обіймах, про які ніхто з них більше нізащо не згадає, накрило з ніг до голови. Так, це була ще одна їхня маленька вільність, після якої вони будуть вдавати, ніби нічого не сталося, але зараз Хізер просто необхідна підтримка. Навіть якщо вона сама не визнає цього.
Дівчина обернулася. За спиною опинився знатно пом’ятий янгол, який ледь не хитався.
– Кастіелю? – голос звучить із нотками розчарування. – Як ти знайшов мене?
– Вловив унікальну частоту енергетики людської душі та…
Янгол обірвав сам себе, бачачи як дівчина обшукує кишені шорт та жилети.
– Вінчестер, – крізь зуби цідить вона, здогадуючись хто витяг з задньої кишені шорт відьомський мішечок. – От засранець!
Ніжність до Діна відступила на дальній план. Хвилина слабкості коштувала їй масу даремно витрачених зусиль. І якщо до цього їх з Вінчестерами шляхи ще могли якийсь розійтися, то тепер це унеможливлювалося як мінімум через янгола на хвості.
– Касе? – поки його брат спалював відьомський мішечок на задньому дворі, Сем прийшов поговорити з Хізер. Застати на місці Кастіеля було несподіванкою.
– Семе? Ви з Діном також тут? – янгол задумливо і схвильовано глянув на всі боки. – Чи не означає це, що щось негаразд трапилося?
– Все вже гаразд: демон мертвий, Хізер жива.
– Тут був демон? Значить, тобі небезпечно залишатися в цьому місці.
– Треба ж таке, ти сказав це раніше за когось із Вінчестерів. Здивував.
– Він правий, Хізер. Тобі тут не можна залишатися. Занадто ризиковано.
– Поки Майлі в такому стані, я і кроку звідси не зроблю. З моєї вини її мучив і мало не вбив демон. Пропонуєш залишити все як є і звалити?
– У лікарні я поговорив з нею і пояснив…
– Мені начхати що ти їй наговорив і напояснював. Вона моя сім’я, тож можеш втирати про небезпеку скільки влізе: цього разу не пройде.
– Не зовсім розумію про кого ви кажете, але може я зможу їй допомогти?
***
– Тобто Кас запропонував зцілити її подругу і стерти їй спогади про пригоду з демоном? – перепитав Дін, вислухавши розповідь молодшого брата. Сам він копався у багажнику, шукаючи заготовлені на випадок магазини куль із сіллю.
– Так. Саме так.
Незважаючи на повний спокій старшого мисливця, Семюель виглядав стривоженим.
– І що Хізер? – з одного боку, Діну було навіть цікаво, який вибір зробить дівчина.
– Не знаю. Вона думає. Попросила мене піти, – Сем дивився на брата в очікуванні чогось.
– Ну і чудово. Сподіваюся, вона в курсі, що час підганяє, і будь-якої миті сюди може з’явитися армія чорнооких виродків?
Напевно йому потрібна була відповідь у стилі «я впевнений, вона не буде вирішувати все замість Майлі, адже вона їй майже сестра», а не ця.
– Це неправильно, Діне.
Так, точно. Правильного з можливих варіантів рішення тут немає.
– Ти про що?
– Про Майлі. Вона має право знати, що відбувається. Незнання може і принесе спокій, але реальність через це не змінюється. Не думаєш, що правильніше спочатку спитати у Майлі, чи хоче вона забути все?
З іншого боку – Дін знав підсумок роздумів Хізер. Іноді доводиться приймати нелегкі рішення, такі як втягнути в неприємності рідну людину, змусивши її щомиті боятися за своє життя або забрати ці переживання, щоб убезпечити її життя. Як щодо нього, так вибір тут очевидний.
– Що робити вирішувати Хізер, – Закривши багажник Дін простягнув Сему рушницю. – Нам краще бути напоготові, на випадок візиту демонів.
***
На виході з тераси стоїть янгол. Він розглядає вазон із квітами, проводячи пальцями по фіолетових пелюстках рослин. Поява Хізер змусило його відірватися від свого заняття.
– Думаю, з відповіддю обдуманою ти повернулася?
– Так. Зроби це. Зітри їй усі спогади про надприродне.
– Добре. Я все зроблю.
Розвернувшись, янгол хотів увійти в будинок, проте голос шатенки, що долинув до нього з-за спини, змусив спинитися.
– Тільки… – затнулась вона. – Майлі нічого не повинна говорити про те, що було. Ніяких промахів і нерозділених питань. Зрозуміло?
Її слова були сповнені жалю та смутку. Вона знала, що робити так егоїстично, але продовжувала твердо наполягати на прозоро-оманливому «так буде правильно».
– Звісно.
Злегка усміхнувшись дівчині, Кастіель із приглушеним стуком зачинив за собою двері. Хізер відвернулася вбік, зігнувши руки в ліктях і часто-часто заморгала. На терасі стало чутно глибокі вдихи. Кусаючи губи, шатенка намагалася опанувати себе. Так правильно. Майлі не буде ні про що знати, її життя залишиться, як і раніше, нормальним і розміреним. А Хізер… А що Хізер? Хізер бісова егоїстка, бо робить це для того, щоб не мучитися самій. Ні, не заради Майлі та її нормального життя, а заради спокою совісті, щоб їй не довелося потім страждати. Сльози на очах розходяться, і Сінгер дивиться у бік дороги, де стоїть чорна Імпала. Біля неї вона бачить Каса і розуміє, що все пройшло вдало. Янгол киває їй і шатенка підходить до дверей. Вагається кілька секунд і все-таки наважується постукати. Через дві нескінченні хвилини очікування двері відчиняє дещо здивована Майлі. Від радісних обіймів подруги, обома цілими руками, дівчина на секунду розгубилася, перш ніж обійняти її у відповідь.
– Як я рада тебе бачити. – каже Майлі, послабивши обійми.
– Так, я також, – звільнившись з чіпких обіймашок, видавлює з себе усмішку Хізер.
– Вирішила повернутися? – З надією питає русява.
– Не зовсім. Треба було забрати деякі речі, – на ходу бреше Хізер.
– Оу. Зрозуміло, – радість на обличчі молодшої дівчини помітно згасає. На жаль, Хізер не передумала. А якщо така справа, то Майлі точно не проґавить можливість попрощатися з подругою. – Зайдеш?
– Із задоволенням.
Нехай вона й не любителька довгих прощань, ридань та обіймашок, Хізер погоджується на це заради Майлі. Можливо, вони бачаться востаннє.
***
Дін стояв поряд з машиною, спершись на капот і не зводив погляд з будинку, звідки повинна була виходити одна бестія. Терасу висвітлило світло передпокою, що пробивалося через відчинені вхідні двері.
– Бувай дорогенька.
– Щасти тобі. І не забувай телефонувати.
– Звичайно, як без цього?
Дівчата обнялися. Поправивши жилетку, Хізер попрямувала до дороги, швидко крокуючи садовою доріжкою. Опинившись за межами двору брюнетка помітила Імпалу на протилежному боці вулиці і Діна, що насуплено дивився на неї, зі схрещеними на грудях руками. Сенсу намагатися звалити не було, як і можливості та продуманого плану. Поправивши шкільну сумку на здоровому плечі, Хізер спокійно підійшла до машини. З моменту, коли вона виявилася досить близько, щоб встановити зоровий контакт, Дін жодного разу не глянув на шатенку, тільки відкрив і зачинив перед дівчиною дверцята. Мовчки сівши на заднє сидіння вона заглибилася у свої думки. Машина рушила з місця.
***
Вечоріє. За майже дев’ять годин їзди Дін і Хізер не промовили одне одному ні слова, тільки іноді перетинаючись поглядом у дзеркалі заднього виду. Сем, звичайно, намагався розпочати розмову, але їм обом було дещо не до розмов. Діну треба охолонути, щоб не переборщити з промовою про нерозсудливість дівчини, а Хізер фактично втратила останню рідну людину. Наразі Вінчестер-старший постукує пальцями по керму, а шатенка мирно спить. Нехай поки що все залишається, як є.
– Зупини тут, – киває на невелику парковку навпроти п’ятиповерхової будівлі Сем.
На подив Дін погодився їхати спочатку в Твін-Фоллс до знайомого Боббі, який не раз допомагав Сінгеру з перекладом неперекладного, а значить, і з пророцтвом їм повинен допомогти, потім пройти шлях у Каспер, далі Рапід, Мітчелл і нарешті Су-Фолс. Цей маршрут було складено заради Зака Кімендрена. Зупинившись, мисливець дочекався, поки Семмі покине салон і знову завів мотор.
– Я в мотель. Адресу надішлю пізніше.
– Без питань.
На такій ноті брати розділилися, а у Діна з’явилася можливість поговорити з Хізер без втручання молодшого братика з усією його правильністю. Через кілька хвилин тиші, проїжджаючи одне з центральних перехресть міста, Дін почав діалог.
– Не гориш бажанням пояснити, що за витівка із втечею це була?
Уважно стежачи за дорогою, уважніше, ніж зазвичай, мисливець був як і раніше напружений і певною мірою злий.
– Тому що я страшенно хочу почути, що такого відбувалося в твоїй голові, щоб ти пішла на зустріч власній смерті.
Мовчання Хізер тільки підігріває його бажання висловитися про легковажність дівчини. Різкості слів протистоїть і водночас надає той поцілунок. Чим вона взагалі думала?! Він божеволів від здогадів про те, що з нею могло статися! Хізер ще пощастило відмазатися одним демоном і пощастить двічі, якщо чорноокий працював справді сам.
– Ти усвідомлюєш скільки нечисті хоче прикінчити тебе? – довелося зупинитися, бо на світлофорі горів червоний. – І що, вистачило розуму кинутися монстрам прямо в лапи?
Хізер все ще мовчки слухає нотації хлопця, який, їй богу, готовий вже почати рахувати машини, що проїжджають, щоб заспокоїтися і не зірватися на дівчину.
– Чи думаєш відьомський мішечок міг би захистити тебе від усього? – підвищив голос Вінчестер. – Їм досить просто побачити тебе та все! Каюк! Слід вони взяли і коли уб’ють тебе – за годину чи дві – лише питання часу!
Все. Достатньо. Йому треба заткнутись інакше потім буде пізно. Відвівши голову до вікна Дін кілька разів стиснув кермо, розглядаючи людей, що йшли тротуаром. Трохи охолонувши він глянув у дзеркало заднього виду на дівчину, в очікуванні почути від неї хоч якусь відповідь. Шатенкв все ще була непритомна, чому хлопець насторожився.
– Хізер? – Сінгер навіть не ворухнулася. Тоді Дін обернувся до неї і вже наполегливіше гукнув. – Хізер!
Зрозумівши, що вона ніяк не реагує, мисливець вийшов з машини. Відкривши задні дверцята позаду сидіння водія він побачив перед собою несвідомо схилившу голову на бік дівчину. Він хотів потрясти її за плече, але варто було Діну торкнутися дівочого передпліччя і на обличчі розвіялася тривожність. Шкіра Хізер буквально горіла. Хлопець перемістив руку на щоку та чоло брюнетки. У неї сильний жар.
– Агов, Хізер, – він узяв дівчину обома руками за плечі, намагаючись привести до тями. – Хізер! – Вже голосніше. Не виходить. Хізер не реагує. – Чорт!
Дін лається, сідає назад за кермо і замість мотелю їде до найближчої лікарні.
***
На лікарняному ресепшені хлопцю з несвідомою дівчиною на руках допомогу надали без стандартного «Доброго дня. Чим ми можемо вам допомогти?». Тільки після того, як Хізер направили у відділення реанімації, Дін помітив, що його права долоня та рукав куртки вимазані кров’ю. Згадалося захисне татуювання на спині дівчини. Цей факт зіставлявся з тим, що в неї зміг уселитися демон. Стоячи біля стійки реєстрації, Дін дивився вглиб коридору, куди хвилиною раніше відвезли шатенку. Сінгер на повному серйозі пішла на це і після цього нікому нічого не сказала. Такими темпами вона вб’є себе швидше за будь-яких монстрів.
Додати до улюблених