Частина перша

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Частина 1

Світ розділився на три частини, підземелля, піднебесся, поверхня. Коли зверху справи йшли нормально, то у підземеллі жив один біомусор.

Дітей перед сном лякали цим місцем, і не зря.

Туди попадали бомжі, ті хто був не достатньо багатий, або ті хто там же народився, але це не всі біди. Вампіри дуже любили ці місця, так вони могли вижити на сонці, але воно в рази зменшувало їх сили. Часто міста закривали через це на карантин, або взагалі професіональні маги робили повний геноцид против тутешніх жителів, але це було велика рідкість. Тільки вот недавно сталась повна трагедія. На північному сході їх розвелось чи мало, все дойшло до того що вони могли чинити повноцінний опір. Команда кращих магів, на чолі із самою Юкарі Якумо, яка керувала всіма межами в цьому, та у інших власно створених світах рушила на бій. Про неї ходили легенди, вона могла видалити межу між днем і ночю, створювати власні душі, залізти в голову людини і заставити її пережити найгірші моменти свого життя, вона могла буквально все. Тоді в цій частині підземелля було справжнє місиво, всі хто їм попадався на очі падав під гарачю руку, а всі хто зміг уникнути розправи страждали страшним голодом. В підземеллі як і монстри, так і люди почали пожирати один одного, особливу небезпеку становили монстри.     Хоть у людей були сильніші душі, ну тіла на однаковому рівні вони нічого не тямили в магії, їх її ніхто ніколи не вчив, та й давалась вона людям значно складніше, коли в монстрів при голоді включаються звірячі інстинкти, і користуватись своїми можливостями вони можуть навіть цього не знаючи, тому це була велика проблема. Почали створюватись групки осіб, що б вони мали и більше шансів вижити. Туди як раз і попав наш головний герой. Людський хлопцик 5 років лежав у калабані власної ж крові. Ліва частина черепа була пробита здоровезним списом, проходячи гострою стороною через праве око. Його серце уже не билось, але слабка душа наповнена рішучостю не хотіла помирати. І вот, хтось уже збирається підняти його тушку, і він тут же падає без свідомості. Хлопчик відкрив ліве око, в якому була повна темрява, тільки великий червоний зрачок дав знати що він живи. Каштанове волосся закривала травму, а сам він в агонії старався встати. Він більше не відчував ні голоду, ні емоцій, тільки ехом біль розливалась в його голові. Шкіра поміняла коріл замість блідого на світло жовтуватий, а сам він помало встав. Таке відчуття ніби він тільки що помер, можливо так і є. Він відчував що у його тілі є невідома сила, яка напевно його і оживила, тільки жаль що він не може її контролювати. Проходили дні, хлопець ходив по підземеллі, і чомусь він взагалі не відчував голоду. Группи помітили це, тому вирішили його взяти до себе. В ранньому віці він навчився вбивати. Йому було це боляче, але він наївно думав що так треба, що він так рятує життя свої товаришів, як же він помилявся. Один із них здобув ядро, за допомогою можна створювати магічну їжу. Проблема в тому що для цього потрібна достатньо сильна душа, така сама як у хлопця по імені Фріск(головний герой).        Вони разом жорстоко побили його, але через зраду він сам того не розуміючи вбив їх, для них він був готовий на все, а вони… Тоді Фріск, хлопець із жовтуватою шкірою, каштановим волоссям почав свій шлях до вищого мага в історії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

4 Коментарі на “Частина перша

  1. Не зря, а дарма. Знову ж таки, помилок дуже багато. Сюжету ще поки немає, або він був, але проскочив… Принаймні ситуація зі зрадою це передісторія, так? Отже, не коментуватиму це. Фанфік, гм, має куди рости, тому бажаю вам гарного розвитку)

     
    1. Недоліки звичайно є і будуть. У мене маленьке село, в школі якого всього навсього 60 дітей, з яких 70% дівчат, якщо чесно я в класі єдиний хлопець. А зі всіма решту хлопців я не розмовляю тому що в нас абсолютно різні інтереси. І в школі в мене оцінки з української мови 7 – 8, тому що я її особливо не вчу. Велика частина інтернету також російськомовна, тому з віку 7 років я нею вже вільно володів.
      Врятувало ситуацію тільки те що я прочитав дуже багато книжок.

       

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: