Підколи конопатого і зустріч з вітерцем

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Рівненько за 20 хвилин, почувся крик, але вже не Ділюка, а Кейї про те, що якщо Венті зараз же не прийде назад, то він відкинеться прямо зараз і від Ділюка зеленоокий дістане по самі вуха.

Швидко поспішивши до стійки, Венті зрозумів, що так і нічого не дізнався про Чжун Лі з Аяксом.

Ну тепер є причина зустрітися ще раз, але вже не в робочий час.

Але за цю маленьку перерву зеленоокий з Сяо набагато більше просунулись у знайомстві.

Обмінялися номерами, зрозуміли, що мають ну дуже вже багато спільних захоплень як для незнайомців, які по чистій раптовості зустрілися та погодились один з одним, який же старший Лі – дід.

Також, на привелике диво для Сяо, домовилися про прогулянку завтра перед виступом Венті.

Чесно кажучи, навіть не зрозуміло, що робили під час дискусій юнців Чжун Лі з рижим, але здається просто мовчали. Старший Лі від здивування тому, що його брат настільки багато говорить, а Аякс просто милувався «парочкою» і мовчав, аби не мішати.

***

-Яким чином ви познайомились..? – запитав Чжун після того, як Венті рванув до стійки з напів мертвим Кейею, оскільки, по якісь невідомій причині під час перерви зеленооокого, величезна маса людей нахлинула в кафе, та Ділюком, який пробував відживити Альберіха якимось коктейлем.

-Ми і не знайомились, він просто на дворі в мене залетів, – коротко відрізав Сяо не бажаючи говорити про Венті, особливо коли під боком знаходився рижий.

-Ох, знаходяться ж на дворі такі люди, правда Чжун Лі? Вот і наш Сявка собі такого знайшов.

-Закрийся, рижий. Діло не твоє.

-Не повіриш, але ми ж як сім‘я тепер, тому діло і моє.

-Не повірю, давно би вже тебе прихлопнув, але Чжун буде проти.

-Як страшененько. Тільки думаю, я би все одно перший же тебе прихлопнув, а не ти мене.

-З якого-..

-А може заспокоїтись треба? – відрізав Чжун Лі, не бажаючи слухати дискусії між Аяксом і Сяо.

-Добре,милий.

-Фу.

-Ой, ти такий сам похожий був, коли з Венті говорив.

-Закрийся, конопатий.

Досить довго сиділа компанія в кафе та до них не раз під‘єднувався Венті, коли не було людей для обслуговування. За що зеленоокий, від того що відлинював від роботи, дуже багато раз получав по голові від Ділюка.

***

Вернувся Сяо пізно.

Не привично пізно.

Він міг би, як завжди, піти додому набагато раніше та залишити ту солодку парочку самих, але бурштиноокого неначе щось тримало до самого закриття. Можливо не щось, а хтось?

«А раптом Аякс правий, можливо я-.. Ні маячня, бути не може» – постійно говорив собі Сяо, причому знаючи що це ніяка не маячня.

***

На наступний день, Лі проснувся ну дуже вже рано.

«Переживання? З чого би це? Ну моживо чуть чуть. Але чому? Через Венті? З якого дива я хвилююсь через прогулянку з Венті? Ми ж навіть не давні друзі, всьо лиш знайомі.. Можливо чуть більше за знайомих. Скучаю за ним? Я ж бачив його бувально вчора. Що це за фігові відчуття?» – приблизно така солянка була у голові бурштиноокого з самого ранку.

Відкривши телефон, Сяо побачив два повідомлення, одне від брата, яке не багато чим привабило, оскільки там маячило тільки «Як ти?», а вот друге вже було від незнайомого номера.

7:46

thewindbard:  

наша прогулянка в силі?

 

Ніякий це не незнайомий номер, а всього лиш Венті.

«Вітровий бард? Співпадіння?», – припустив собі Сяо, подивившись на нік барда.

adeptus:

звісно, де зустрічаємось?

thewindbard:

давай аби довго не пояснювати біля кафешки, а потім вже розберемся куди підемо

adeptus:

ок

***

Чому Сяо так хвилювався, він ще досі не міг зрозуміти.

Але тільки він побачив зеленоокого, неначе всі його переживання раптово полетіли разом із прохолодним вітерцем.

Таке саме відчуття було тоді, почувши Вітерця.. Занадто багато співпадіннь.

***

-Ей, дівчинко не проти познайомитись? – раптово до юнців підійшов якийсь чоловік. Можливо не тверезий, але хто його знає.

-Якби ви не були проти, – відповів Венті, відразу розуміючи до кого це було сказано.

-Чого ж це?

-Ну в крайньому випадку, тому що я не дівчинка, – кепкуючи підморгнув зеленоокий чоловіку.

-Фу, під-р.

-Такий вже є, хех.

-І таких багато? – запитав Сяо, після того, як чоловік зник з поля зору.

-Ну як сказати. Достатньо.

-Стоп, ти сказав такий вже є.. тобто ти..?

-Та, я гей і ,до речі, це дуже вигідно навколишнім.

-В якому боці?

-Ну вот дивись, якщо часом я буду зустрічатись з дівчиною, а мене часто з нею самою путають, то в цієї ж дівчинки можуть бути проблеми з нашим суспільством, бо ж вона ніби то нетрадиційної орієнтації. Але ж якщо я буду зустрічатись з хлопцем, то таких проблем не буде, а навпаки. І суспільство не гризеться, і мені прекрасно. Тільки такі чоловіки, як той, деколи лякають.

-Ну в чомусь є суть, але не набагато. Все одно таких типів треба обходити подалі.. ну або зразу відключати.

-Хах, ну якщо біля мене ти, страшно не буде, хах, – і це були не єдині слова, які вганяли Сяо в ледь помітний, але такий не властивий йому, червоний колір на щоках.

Недовга була проглянка, але під час неї  один про одного багато чого дізнались і вже пообіцяли, що точно нас вина прогулянка відбудеться. Вже підійшовши до кафе, аби точно переконатися, хоча він не думав, що Сяо підманть його, Венті запитав:

-Ти ж прийдеш, правильно?

-Звісно, тільки, можливо, спочатку Ху Тао зустріну.

-До речі про Ху Тао, а ти її звідки знаєш?

-Старі друзі зі школи, так і залишилися по досі.

-Ніколи би собі не подумав, хах.

-І я також, але ще колись вона собі поставила за мету познайомитись зі мною і їй це получилось, сам не знаю як. А ти звідки?

-Ну-у ж вона консультант в магазині музичних інструментів. Заходжу туда я часто, оскільки багато чого гублю і разом з цим став постійним клієнтом, а там і подружились. Ох, я щось взагалі чуть не встигаю. До зустрічі-і, Сявка.

«З якого моменту він мене почав так називати..?»

-До зустрічі, – попрощавшись на найближчу годину з Венті, який влетів в кафе з нереальною швидкістю, оскільки через вікно побачив вже досить не доброго Ділюка, Сяо вирішив все-таки сходити за Ху Тао.

17:47

adeptus:

слухай, може все ж таки разом

підемо?

hutaos:

а чого ти так?

adeptus:

я вже на дворі, а йти додому на годинку не логічно

hutaos:

ти гуляв? чесно я тебе не впізнаю.. а ти сам чи все таки з кимось – .- ?

adeptus:

з Венті

hutaos:

ЩО?! З ВЕНТІ?! ти просто зобов‘язаний мені розказати все.

adeptus:

добре. так я йду до тебе зараз?

hutaos:

окі-докі. тоді йди до бюро, скоро вийду

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.