Пролог

Алексіс Айві біжить по великому темному літньому лісу. Гілки дерев б’ють по обличчю та тілу дівчини. Голі руки та ноги вже давно розцарапані, місцями кровлять. У її волоссі заплутані уламки гілок. Вона тікає від свого батька. Очима юначка паралельно шукає схованку, щоб на якийсь час затаїтися від нього, але Алі відчуває, що чоловік все ближче наближається до неї та вже “дихає” їй в спину:

— Зупинися, будь ласка, я нічого тобі поганого не зроблю! – кричить їй батько.

Але Алексіс розуміє, що це все брехня і не зупиняється бігти. Вона все далі й далі біжить в саме серце лісу і вже не дивиться, куди ступають її ноги.

— Зупинися, негайно, інакше буде гірше!

*годиною раніше*

На телефон Алексіс прийшло сповіщення. Розблокувавши гаджет, вона побачила два повідомлення: одне від університету, в який вступала Айві, а друге – від батька дівчини, з яким вона ніколи не була в хороших стосунках, тому повідомлення та дзвінки від нього в Алі завжди викликали відчуття тривоги. Лист від навчального закладу був для юначки важливіший, тому першим вона відкрила його. Пробігшись по ньому очима, у дівчини перехопило дух, тому що вміст повідомлення свідчив про те, що Алексіс вступила на бюджет та ще й має право на проживання в гуртожитку. Відійшовши від нападу щастя, Алі, зібравшись з силами, відкрила меседж від батька, від повідомлення якого вона отримала вже негативні емоції: виявляється, що чоловік якимось чином дізнався про те, що Айві вступила до ВНЗ, хоча юначка зі всіх сил приховувала свої майбутні плани, бо знала, наскільки жахливою буде реакція батька на це. Далі від «татуся» надійшов наступний лист, в якому йшлося про те, що у нього є знайомі з того університету, які розповіли йому про вступ дочки, чоловік був дуже не задоволений вчинком кровинки і хотів, щоб вона залишилася вдома. Алі була шокована, що у батька є такі «зв’язки», але дівчина не збиралася зіступати зі свого омріяного шляху і хотіла досягти своєї мети, тому вона написала батькові: «Я не збираюся грати під твою дудку і далі, моє рішення є остаточним, тому ти мене більше ніколи не побачиш». Дівчина нарешті змогла заблокувати його номер та раз і назавжди викинула його зі свого життя.

Особистих речей в Айві було небагато, тому за декілька хвилин юначка вже була готова вирушати до гуртожитку. Дівчину нìкому було проводжати, тому що через славнозвісну репутацію її батька у неї не було друзів. Дорога до нового місця проживання займала доволі багато часу, так як будівля, у якій жили студенти, знаходилася за містом. Одягнувши навушники, Алі поринула у свої думки про майбутнє і дорога до гуртожитку пройшла швидко та непомітно.

Будівля студентського житла була доволі стара, стіни в деяких місцях обшарпались, тому виглядали доволі моторошно. Навколо всю будівлю обплітали лози винограду, що додавало нотку шарму. Захід сонця покривав споруду красивим червоно-рожевим відтінком. Цю неприємну атмосферу розряджав лише сміх щасливих студентів, який доносився з вікон. Також біля будівлі розміщався дикий густозаселений різноманітними рослинами ліс, ходили чутки, що там живе багато небезпечних тварин, через це мало хто з людей наважувався до нього ходити. Незважаючи на моторошну атмосферу, у Алі чомусь виникало бажання прогулятися по лісу, її ніби тягнуло туди.

Алі вже підходила до вхідних дверей гуртожитку, як тут її телефон задзвонив. На екрані висвітився невідомий номер, взявши трубку, дівчина почула голос батька:

— Обернися.

*наш час*

Сили Алексіс від тривалого бігу вже вичерпалися, але вона не зупиняється бігти, бо розуміє, що має знайти схованку від батька.

Вдалині вона бачить повалене дерево і, зібравшись з силами, дівчина робить останній ривок і якнайшвидше біжить до нього. Голос батька починає віддалятися. До знайденої схованки залишалося всього декілька кроків. Проте через адреналін, який великою дозою прилинув до її мозку, та неуважність, дівчина перечепилася через корінь дерева та впала, але замість того, щоб відчути холодну землю, Алі здалося, що вона невагомо падає кудись униз.

/о, ні, це була кроляча нора, дивіться, дітки, під ноги, коли гуляєте вечірнім лісом)/

Додати до улюблених