Ості з Андрієм не поспішаючи йдуть до університету. Андрій весело щось розповідає, активно розмахуючи руками в усі сторони. Позіхаючи Остап сонно піддакує.
– Чувак, ти взагалі мене слухаєш? – Андрієнко ображено схрещує руки на грудях.
– Вибач, Андрюхо, – позіхає, – я трохи не виспався сьогодні, – знову позіхає, підносячи руку до обличчя.
– А це часом не через те, що ти переписувався з кимось пів ночі? Я ж просив вимкнути звук сповіщень! Може вже розкажеш, хто вона.
– Іще чого? Щоб ти почав давати мені поради зі збірки «Як підкотити до дівчини в стилі блокбастер»?
– Ой, та годі тобі. Ти ж так усе життя во френдзоні просидиш. – Ості вже хотів це проігнорувати. Але схоже, що Андрій вже почав генерувати якийсь «геніальний» план, що не могло не лякати. – Слухай, а може, я на вихідні кудись там … А ти запросиш свою таємничу подругу до нас? Як тобі план?
Ості зробив задумливий вигляд.
– Хм, ідея звісно непогана. Нарешті буде привід прибратись в квартирі. Проте я чомусь певен, що ти перед цим встановиш камери, чи заховаєшся на балконі, чи вкрадеш якийсь пристрій у професора Мурштейко, щоб дізнатись, хто вона.
– Ееем, ні… Як ти міг так про мене думати? – Андрій намагався зробити вигляд, що все ок, але було помітно, що він нервував, ховаючи телефон, в якому вже було майже набране повідомлення Лютецію, стосовно сироватки невидимості.
– Коротше, Андрюха, забий. Не збираюсь я її нікуди запрошувати. Особливо до нас додому… – Остап хотів додати щось ще, але раптом позаду роздався до болю знайомий голос.
– Що таке, Чупарський, не можеш запросити дівчину, бо боїшся, що в тебе хуй не встане? – Рома з’явився, як завжди, ніби нізвідки, за спинами друзів. Обидва подивились на нього примруживши очі з явною відразою.
– Твоєї думки спитати забули, Руденко. Якого дідька ти підслуховуєш наші розмови?
– Хахаха, бо ви завжди спілкуєтесь про щось нікчемне. Хто ж знав, що ти, Чупарський, сциш заговорити з дівчиною. Так жалюгідно. – Рудий залився веселим сміхом.
– Пішли швидше, Ості. А то ще підхопимо від нього нікчемність.
***
Була перерва перед останньою парою. Андрій кудись зник і Остап сподівався, що той просто вирішив прогуляти, а не влаштувати ще один армагедон. Поряд йшли Аліса і ББК. Блондинка розповідала про своє останнє побачення з якимсь задротом. Чупарському то було не цікаво, поки вона не згадала, що той задрот поділився з нею сайтами, де можна скачати непогані курсові. Він трохи сповільнив кроки, намагаючись почути назву ресурсу, і настільки сконцентрувався на цьому, що не помітив поріг аудиторії, перечепився за нього і впав.
– Ой, Ості, ти як! Ти не забився? – питає Аліса.
– Та ніби все ок. – Остап присів на підлозі, потираючи забите коліно, перевіряючи, чи дійсно з ним все добре.
– Що, Чупарський, в тебе настільки скрутне становище, що ти вже падаєш до моїх ніг? Можеш не благати, в борг я тобі все одно не дам. Хоча, знаєш, краще таки благай. Хочу це почути. – Виявилось, що хлопець впав акурат біля ніг рудої паскуди, що як раз підбивав якогось бідолаху на спробу зірвати лекцію.
– Йди до біса, Руденко, – він нарешті встав, і одразу пішов на своє місце, якомога далі від Роми, що супроводжував його насмішливим поглядом.
– Який же він мудак, – констатувала ББК.
– І не кажи…, – тяжко зітхнув Ості.
– Тобі ніколи не хотілось помінятись з ним місцями, щоб він зрозумів як це, бути жертвою насмішок і знущань? – на це питання Аліси Ості просто усміхнувся, не кажучи ні слова. Подруги не придали цьому значення.
***
Коли Рома запрошував на свою вечірку за допомогою відеоролику, мало хто звернув увагу на БДСМ підвал, що там показали. Або вирішили, що то така сама замануха як і дракон. Проте мало хто здогадувався, що цей підвал існує та регулярно використовується. Як і цього вечора.
– То ти казав, що я жалюгідний? – удар флогера розсікає повітря, хвости б’ються об шкіру. Здавлений стогін, на спині проявляються червоні полоси. – Кажеш, я сцикло? – Ще один удар та стогін, – То хто з нас тепер жалюгідний, Руденко? – Ще удар і знову стогін.
У приміщені стояла напівтемрява. На стінах та поличках знаходились різноманітні БДСМ девайси: наручники, мотузки, вібратори, затискачі та багато іншого. Руки Роми були прикуті до хреста, він стояв обличчям до стіни, а його спина була червоною від безлічі ударів флогера, які Ості продовжував наносити, із задоволенням спостерігаючи, як рудий вигибається та стогне.
Чупарський закидає свою іграшку на плече, ледь торкаючись проводить пальцями по червоній від подразнення спині хлопця, що тяжко дихає. Від цієї дії по усьому тілу ніби проходить розряд струму, змушуючи вигибатися і мілко здригатися. Рука обережно опускається нижче по хребту аж до самої пройми між сідниць. Рома шумно видихає, відчуваючи як з нього обережно витягують добре змащену анальну пробку, а потім настільки ж повільно і обережно заштовхують назад. Це повторюється декілька разів. Пальці вільної руки шатен вплітає в густе полум’яне волосся, тягне на себе, дивиться в очі, в яких немає ні краплі каяття. Цілує вигнуті в грайливій усмішці губи. Рудий підставляє зад, намагається стогнати в чужі губи не надто відверто, поки його повільно дражнять.
– Ну й хто з нас кого має благати, га? – Ості прибрав руки від пробки, лишивши її всередині. Знов взявся за флогер, наніс кілька ударів по сідницям, від чого Руденко скрикнув. Задоволений такою реакцією, Чупарський відчепив наручники від хреста, застібаючи тепер їх за Роминою спиною.
– Тепер твоя черга стояти переді мною на колінах, – Остап шепче на вухо, не сильно прикушуючи його, допомагаючи Ромі розвернутися й опуститись до низу, – Так що, готовий благати мене?
– Йди до дупи, Чупарський, – з посмішки Руденка було видно, що ця гра йому подобається, але підігрувати він не збирався.
– Обов’язково, проте з початку, твій поганий рот нарешті зробить щось приємне, – Ості розстібнув ширинку, та приспустив свої джинси та білизну. Сорочку і футболку він зняв ще на початку їх розваги.
Остап проводить головкою члена по губах рудого, той не квапиться відкривати рота, але коли нарешті робить це, то бере глибоко, майже до кінця. Ритмічно рухає головою, зрідка поглядаючи вгору, на очі, що поїдали його поглядом, та на закушену в насолоді губу. Ості отримував неймовірне задоволення. Він серйозно вважав, що до книги рекордів Гіннеса України можна було б занести одразу 2 речі: токсичність Роми і, однозначно те, як він робить мінет. Язик вправно пестить прутень, в той час як губи щільно охоплюють його, рухаючись назад та вперед.
Від таких маніпуляцій можна кінчити в будь який момент, але Чупарський не планує закінчувати цей вечір так скоро. Переборюючи відчуття блаженної насолоди, він таки відтаскує голову Роми від свого паху, дивиться, як той хижо облизує вологі губи. Не втримується. Також опускається на коліна і цілує рудого пристрасно та гаряче. Руденко намагається прижатись до шатена, потертись стояком, що давно не дає спокою, об стегно партнера, стогне у поцілунок.
Сил терпіти вже немає (ці пекельні борошна). Ості допомагає Ромі підвестися, веде його до столу, змушує лягти на нього груддю. Пробка покидає тіло Руденка в супроводі гучного зітхання. Чупарському складно було вирішити, взяти хлопця повільно й обережно, чи різко і нещадно. Вийшло щось середнє. Не грубо, але й не витрачаючи час на зайві ніжності.
В приміщені ставало все спекотніше. Гучні стони та тяжке дихання заповнили весь простір разом з іншими відвертими звуками. Ості насолоджувався кожною секундою в податливому тілі, рухався швидко, знав як принести задоволення їм обом. Вони робили це далеко не в перше. Але все одно було замало. Хотілось дивитись в ці знахабнілі очі, бачити обличчя, по якому в день хочеться проїхатись кулаком.
Трохи розвернувши Рому, Чупарський вкладає одне його стегно на стіл, а другу ногу закидає на своє плече, так щоб рудий не лежав на скованих руках.
– Що, Чупарський, не вистояв перед спокусою узріти моє неперевершене обличчя? – Ості вже пошкодував про рішення змінити позу (їдких коментарів йому вистачало і в день), як раптом згадав, що на гачку під столом мав висіти кляп. Здогадка виявилась вірною.
– Ти мене спокушаєш більше, коли мовчиш, – вигляд Руденка будоражив кров: кляп у роті, зв’язані руки, стоячий колом прутень та член в анусі. Для повного образу не вистачало хіба що затискачів на сосках, але зараз не було бажання їх шукати. Хотілось брати, слухати приглушені стони, дивитись в затуманені очі, відчувати наближення солодкого моменту розрядки.
Кінчити хотілось, але варто було подумати і про задоволення партнера. Ості надрочує член Роми, чиї стони стали гучніше, перед тим як усе тіло пробило тремтіння від оргазму. Відчуваючи як скорочуються м’язи навколо члені, Остап витягає його, щоб насолодитись тим як краплі власної сперми прикрасять груди, що здимаються в тяжкому диханні, зливаючись з краплями чужої сперми.
Видохнувши, Ості все ж таки зняв кляп та наручники з рудого.
– Треба буде придумати ,як ще позлити тебе в універі наступного тижня. Ти неймовірно збуджуюче виглядаєш, коли роздратований, Чупарський, – посміхається Рома, потираючи втомлені руки.
– Руденко, ти не… – договорити йому не дали, притягуючи до себе для довгого глибокого поцілунку.

 

2 коментаря

Залишити відповідь