Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Море хвилюється

Ще на підході до потрібної кімнати я почула цей балаган – гупання музики перемішане з голосами та гучним сміхом. Пункт нашого призначення знаходився на третьому поверсі – на два поверхи нижче, ніж наша кімната, тому дорогою я встигла трохи заспокоїтися та розслабитися. Та варто було моїм вухам вловити перші ноти какофонії, лунаючої з кінця коридору, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Не принцеса

У дзеркалі виднілось сіре і втомлене обличчя. Руслана тяжко зітхнула і узяла до рук чергову косметичну банку.   «Ну, давай, масочко, давай, зроби з мене принцесу!»   Обмазавши всю фізіономію чимось желеподібним, дівчина вирушила до кімнати. Зіпнулась об щось, почувся дзвін скла.   «Трясця твоїй матері! Щоб вас пропасниця здибала!» — подумала про себе Руслана […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Акліматизація

– Аня, зачекай! – Йди до біса! Я не хочу тебе бачити! Кров у венах бурлить, пульсує в голові, заглушуючи всі звуки навколо. Всі. Окрім його голосу. Я була б рада аби все було навпаки – що завгодно, тільки б не чути як він промовляє моє ім’я. Я неслася мене сходами все нижче, хоча й […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Страшні сни

Уривок з історії про Василя і Мішу Сни – страшні речі! Вони страшні… Їхні губи зіткнулись зі шаленою пристрастю, пальці зімкнулись твердою силою на м’ягкій подушці Василя. Як блискавка вони рухалися і як водоспад стікав їх троядновий піт. Мішині душевні стогни поглинали сердце Василя і ехом відбивалися від його брудних стін. Вони дуже добре приймали […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

правда чи дія?

У рік той я дурним був хлопчиною, ніде правди діти. Я слідував за ним, як собачка, нехай цього і не було видно з боку, але я був закоханим по самі вуха і волів завжди бути поруч. Всюди. Мої карі очі щораз швиденько знаходили його чорняву голівоньку серед решти студентів. Іноді я споглядав, як він їсть […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Цінуй те, що маєш

Опубліковано на сайті “Світ Фентезі”, однак, тамтешній розділ з творами читачів давно відійшов у світ небуття. Цей уривок не є ні початком, ні кінцем – просто частина з історії. Невелике містечко, звичайні люди і давні легенди, що стали реальністю. За вікном стояла злива. Велику залу трактиру, раз-по-разу перебиваючи слабке сяйво свічок та лампадок, освітлювало спалахами […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Одна ніч на Івана

Дар’я збиралась до лісу. Сьогодні, на Івана, всі традиційно збирались на березі Дністра, але дівчині там робити нічого було. Певна річ вона вже була біля багаття, ще не вистачало, щоб її звинуватили у відьмацтві. Мати б не пережила, вони і так посваритись встигли, бо донька навідріз відмовилась плести вінки. Ще чого не вистачало, майбутнє заміжжя […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Коли я вперше побачила його

Коли я вперше побачила його, то провалилась у гольфстрім. Не знаю, чи можна провалитися у течію —… у мене вийшло. Стало гаряче, мене нудило. Він часто змінював інтонації поряд зі мною, і акценти, які нашивав на мене. Ярлики — кололи шкіру.   Мабуть, я була обмежена тоді, два роки тому, і не розуміла. Я б […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вечір, що змінив життя

«Тихі, що ваблять до себе хвилі розбиваються об берег, легкий вітерець огортає тебе своєю свіжістю, небо повне зірок, ніби розсипаний чарівний пилок фей, і місяць, сяє так само яскраво, як твої надії і мрії. Як твоє бажання прокинутися завтра і зійти на корабель, і плисти, плисти, і плисти, тихим, грізним, холодним океаном. Бути вбитим або […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1

От скоро і настане цей день…22 квітня-моє 16 день народження, і настане цей день завтра! Я Вікторія Гопс, і живу я у дивному світі. Тут людина не має права обирати серцем, партнерів за нас обирає…за нас обирає якась потойбічна сила, типу “Долі”. Коли людині виповниться 16 років тоді на якійсь частині її тіла з’являється фраза-фраза, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених