Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

розділ 1. Шлях який веде додому

Перше березня. Машина вже звернула з траси та прямувала у села. Як я помітила то більшість дітей та підлітків не люблять села, я ж навпаки люблю села, а саме своє єдине. Кеікоку. Саме таку назву отримало селище яке розташувалося на ярах. Назва дивна та стала дуже рідною. За вікном почали з’являтися перші будиночки, та якщо […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Не збудуєш майбутнє щасливе…

Не збудуєш майбутнє щасливе, Як минулого не знатимеш геть. Я не людина: розправлю крила, як птиця, Над прірвою часу вознесусь, наче світло. А часу не має, його вкотре гублю, Немов крізь пір’я піском розтіка. Я жити справді, справді люблю, А чи люблять інші це так само, як я? Чи смакує їм також повітря, Солодкою пристрастю […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Плакать чи сміятись?

У двері постукали. Увійшла Міода. -“Чого тобі?”-Гмикнув Кеннеді-“Мені зараз якось не до тебе” -“Просто… Я уявляю, ні, навіть знаю як тобі зараз… Я хотіла тебе трохи втішити…”-Кеннеді трохи повернув голову в її бік. -“Втішити?”-Міода кивнула. Вона трохи ніяково посміхнулась і взялась руками за низ футболки і почала повільно її піднімати. Коли Кеннеді збагнув що діється […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вона заплатить за своє кохання

Міода прокинулась вночі. Вона зазвичай спить на спині, і це зіграло з нею злий жарт. Вона не могла поворухнутись. Шафа була привідчинена, і з неї наче виглядав якийсь монстр. Міоді було дуже лячно, вона намагалась заплющити очі, але марно. Монстр виліз із шафи. Він був високий, а всю його спину вкривали шипи. Очі були жовті, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пролог

[Селена] Навіть такі прекрасні дні, як сьогоднішній, рано чи пізно закінчуються. Але коли по переду ще багато цікавих буднів це здається не таким вже й важливим. Буднів, коли ти навчатимешся в престижному, жити у квартирі, про яку і не мріяла, та не відмовляти собі у багатьох речах. Звичайно, я теж навіть не уявляла собі, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Кінчена угода

Від лиця СатаниFavoriteLoadingДодати до улюблених

8 глава – кінець

Ще кілька днів в Одесі, і ми повертались до Вінниці. Вікторія так і бачила світ у чорно-білих тонах, але на її обличчі зараз грала сонячна усмішка, а зараз для мене це найголовніше. Здається, за кілька днів, що ми провели у цьому чарівному місті, ми почали розуміти одне одного так, як не розуміли ніколи. А я […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

7 глава – нове життя

Я глибоко зітхнув, бажаючи перевести тему в інше русло, але не встиг. Гаряче дихання торкнулося моєї щоки, а потім я відчув її губи. Моє серце пропустило удар, а перед очима була вона, м’яка, вразлива і така рідна. Але те, що я відчув, змусило не на жарт злякатися. Збентеження і страх… Я відскочив від Вікторії, дивуючись, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

6 глава – спалах

Вікторія ще спала, коли я встав і вирішив приготувати сніданок. Ну як приготувати, старатися не спалити кухню. Вчорашня розмова все ще не могла мене відпустити. Вона оголила переді мною свій внутрішній світ, і тепер мені треба щось із цим робити. Це не просто взяти і забрати душу, її потрібно зрозуміти, щоб зуміти поміняти бачення Вікторії […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

5 глава – новий план

FavoriteLoadingДодати до улюблених