Nightmare

Ремарка 1: Тав – чаклунка бісинка. Астаріон – ельф-вампір пройдисвіт.
Ремарка 2: У 4 частині (я їх позначаю ***) підійде наступний плей-лист:
Чую – The Soul Delusion
Night Drive – HENRY
I Don’t Need Your Name – Rosenfeld
like u – Rosenfeld
Do It For Me – Rosenfeld
I Want It -Two Feet
Hotel – Montell Fish
Baby – Elvis Drew, Avivian
Tip Top – PatrickReza
She Thinks Of Me – Landon Tewers
Ремарка 3: Під час сексу важливо застосовувати контрацепцію.

***

Тіло сковує, мов ланцюгами. Наповнити легені немає чим. Жах та темрява полонить її розум. Відчуття болю пронзає груди…

— Бігти не має вже куди, — пролунав голос мізкожера.

Біль у грудях посилюються. Привідкривши очі, Тав бачить, як ворог пожирає бездиханне тіло Астаріона. А з її плоті видніється спис. Вона хоче кричати, волати… та ні слово не може вимовити.

***

Недалеко від вогнища Астаріон перекладав речі у своєму наметі, як раптом почув неспокійний, наче зриваючись на крик, оклик своєї коханої. Він кинувся до неї.

– Ні, — пролунав крик. Дівчина відкрила заплакані очі, її підкидало від жаху. І коли вона побачила перед собою Астаріона, ухопила його в обійми.

– Серденько, тихо-тихо я з тобою, — ніжно прошепотів він їй на вушко, погладжуючи рукою її спину, — тут, у таборі.

Як тільки дівчина трішки розслабилася, він узяв у руки обличчя та витер залишки сліз.

Тав на нього дивилася очима сповнені переживання, адже саме зараз усвідомила свій найбільший кошмар.

– Пообіцяй мені ще до останнього будеш боротися за життя, – сказавши це, бісинка поклала свою долоню поверх руки хлопця.

– Звісно, крихітко, – він поцілував її у чоло, – я до останнього буду прагнути побачити тебе у цьому світі.

Сльози знов наповнили її очі.

– Іди до мене, – хлопець міцно її обійняв, не залишаючи ні міліметра простору між ними.

Тепло… Тепло заспокоювало дівчину, це все що їй було потрібно зараз, це саме той момент, де вона почувається повністю у безпеці.

– Нумо підемо кудись подалі від табору, від усіх, – запропонувала дівчина. – Я хочу побути з тобою.

– Ти ж знаєш я тільки «за», моя крихітко. Мені взяти спальники? – запитав вампір.

– Так, чекатиму тебе на березі, а поки розведу там багаття.

***

Жар відавав від вогнища, язики полумʼя гралися на фоні нічного неба. Хрускіт від дров доповнювався мелодію цвіркунів.

Тав чекала приходу Астаріона. Аж раптом почула тихі, немов підкрадаючись кроки, які вона впізнала б серед тисяч. Хлопець «неочікувано» обіцяв її зі спини та приставив ікла до шиї:

– Втрачаєш пильність, серденько.

– Астаріоне, я тебе почую за кілометр, – зауважила бісинка.

Тяжкий подих вампіра опікав шкіру дівчини, їй було зрозуміло, що цей пустун хоче перекусити:

– Якщо ти цього хочеш, можеш трішки випити, – посуваючи сорочку, промовила Тав.

– Ти впевнена?

Дівчину здивувало це питання.

– Сонечко, це точно ти? Два рази я тебе ніколи не запрошувала.

Тяжко зіткнувши, хлопець сів навпроти неї та поставив кошик, який приніс.

– Як тільки ми пройшли Підморок, ти стала більш турботно поводитися уві сні, не питаєш ні у кого про їхній стан. Часто проводиш час наодинці. Та навіть з Дряпком не граєш у мʼяч. Оу, і ще не вигадуєш нові прикольні штучки з магією . Ще раз повторюсь, МАГІЄЮ!

Таке відчуття, ніби чаклунку щойно прочитали як книгу. Вона відкрила рот, але не знайшла, що й сказати…

Вампір поглянув їй у очі та взяв її за руку.

– Я не чекаю твоєї відповіді з розʼясненням. Просто хочу, щоб ти знала, що мені це не подобається. Я… переживаю за тебе.

Очі Тав округлились від здивування. Астаріон переживає за когось без вигоди?! Це точно не сон? Невже дівчина і справді стала кимось важливим для нього…

– Не буду брехати, – почала бісинка, – мені і справді стало тяжче. Чим ближче ми до розгадки, ти далі ми від неї. Можливо це вплив пуголовка. Таке відчуття ніби ми не зможемо нічого змінити, ніби не має сенсу боротися далі. Але я боюся прийняти це рішення, адже що якщо є вихід… я підведу вас усіх. А ще у мене є зʼявилася недовіра до наставника. Здається він не є тим за кого себе видає.

Хлопець уважно вислухав дівчину, спостерігаючи за кожним виразом на її обличчі у освітлені полумʼя. Вона і справді була розгублена, мов її хтось збив з курсу.

– Хей, серденько, ми знайдемо вихід, навіть і не думай здаватися. Ти повина боротися до кінця! Щоб не перетворитися на тих гидот, – сказав Астаріон, міцно тримаючи за руку чаклунку. – А, на рахунок твоєї недовіри, поговорімо завтра зранку з усіма, добре?

У відповідь Тав кивнула головою. Вона потягнулася для того, щоб відкрити корзину та взяти спальник. Випереджаючи її хлопець, дістав з кошика весь зміст: вино, бокали, фрукту та 2 спальника.

– Я думав душевні розмови провести за бокалом спиртного, але тут ти випередила мене.

На її вустах зʼявилась посмішка. Поки хлопець розклав все біля вогнища, вона промовила:

– А знаєш, усе таки є ще один метод, мені допомогти…

– Невже? – награно запитав хлопець, адже розумів до чого йде справа.

Опершись на руки перед обличчям вампіра, вона промовила:

– Але боюся тобі все таки доведеться випити моєї крові, щоб твій найдієвіший метод позбутися стресу спрацював на сто відсотків.

Вогники в очах Астаріона були вже не від багаття.

– Ах, моя крихітко, хто ж тебе навчив так фліртувати? – самовдоволена усмішка промайнула на обличчі пройдисвіта. – Тільки після прядки вина я скуштую тебе, хм… можна сказати всю.

Відкоригувавши пляшку вина, вони розмістились на спальнику та продовжили свою душевну розмову. Обговорення всіх останні події дає змогу розкласти думки по поличкам.

***

Через хвилин двадцять. коли пляшка стала порожньою, Тав нагадала про обіцянку вампіра. Знявши з себе сорочку, дівчина дала можливість повністю насолодитися її кровʼю і не хвилюватися за тканину. Астаріону однозначно сподобалась ця картина, хоч у них і було правило, що під час будь-якого сексуального контакту не можна пити кров, але і до цього вона ніколи не знімала одяг для тістування.

Він наблизився до її обличчя, заправив пасмо волосся за вухо та запитав:

– Чи можна вважати, що правило вже порушено? – його пальці обводили контур підборіддя коханої.

– Хм, – дівчина задумалась, – сьогодні тільки на прелюдію, але не заграй…

Не встигнувши договорити, як губи хлопця накрили вуста дівчини. Жадібно та наполегливо він поглибив поцілунок, руки почали блукати по тілу коханої та міцно стискатися. Поступово вампір опускав тіло чакнулки, поки вона повністю не лягла. Як же дівчина обожнювала цю пристрасть від нього, яка змушує рухатись «метеликів» в низу живота.

Різко Тав відчувала металевий присмак крові. Розірвавши поцілунок, побачила, що вуста Астаріона трішки в крові.

– Вибач, це було не за планом, на відміну від іншого – промовивши, хлопець встромив ікла у шию.

Нестерпний палаючий біль, пронизав усю її. Коли відчула легке запаморочення у голові, вона сказала:

– Астаріоне, годі. Астаріоне!

Він почав зализувати рану й відірвався від неї, витерши залишки крові на губах рукою. Ефект тістування був видно одразу: очі світитися від щастя, а рухи тіла стали більш впевненими. Знявши свою сорочку, пройдисвіт наблизився і прошепотів їй на вушко:

– Це було неймовірно.

Вампір вирішив почати прокладати доріжку поцілунків з місця укусу на шиї та спускатися нижче. Прелюдія приносила дівчині задоволення, вона досліджувала міцне тіло коханця руками. Він у свою чергу відчував, як її мʼязи розслабляються від його ласкавих маніпуляцій.

Коли Астаріон дійшов до грудей чаклунки, одна його рука стискала талію, а інша — сідницю. Неочікувано пройдисвіт почав покусувати шкіру Тав, що замусило її вигнутися у спині та простогнати. Упепшись ногою в пах хлопця, вона відчула наскільки вже він був збуджений. Вони притиснулися ще ближче.

Дівчина вплутала пальці у його розпалене біляве волосся, поступово відтягуючи пасма, промовила:

– Я хочу більшого, солоденький.

Умить обличчя вампіра виявилося перед нею. Його червоні очі наповнені жаги не до крові, а до її тіла. Він нахилився максимально близько до вус, рукою гладив низ живота дівчини та чекав дій… її дій.

– Як же ти любиш гратися, – прошепотіла Тав і ненаситно поцілувала його, охоплюючи руками обличчя пустуна.

Приємні спазми посилилися, коли хлопець почав стягувати штани разом з білизною. Тоді вона відчувала наскільки мокрою вже була. Він опустився до піхви, але не поспішав до рішучих рухів. Насолоджуючись її нестерпним бажанням, почав цілувати внутрішню частину стегон.

Пролунав ще один стогін. Вампір хотів, щоб дівчина благала його, а вона надто добре знала його. Те наскільки він любить владу та жорстокість.

– Астаріоне, благаю, – пролунав її голос, який зривався на стогін, – не змушуй мене терпіти ці муки. Прошу тебе… ах!

Вона відчула дотики язиком до клітора, задоволення почало розтікатися по тілу. Знов чаклунка вигнулася, наче струна. Руки міцніше схопилися за її стегна, не даючи їй утекти від його ласк.

– Коханий прошу, увійди в мене, я вже скоро… – тяжке дихання не дає змогу закінчити свою репліку.

Але у Астаріона були свої плани на Тав, тому він тільки пришвидшив рухи язиком. Хвиля оргазму накрила її. Ноги судорожно тремтіли від насолоди, добре, що їх цупко тримав вампір. Йому до вподоби бачити чаклунку такою у теплому світлі від багаття.

Поки вона відпочивала, пройдисвіт уже приготувався принести задоволення не тільки дівчині, а й собі.

Він узяв її руку у свої долоні й почав поцілунками підійматися до вушка коханої.

– Ти й зараз хочеш більшого, серденько? – запитання пролунало пошепки.

– Так, я хочу всього тебе, – вона обійняла його. – Благаю, мій пане. Тільки Ви можете мені перенести таке блаженство.

Самовдоволення усмішка відобразилась на обличчі вампіра, завжди шаленіє від лестощів.

Жадібні поцілунки хлопця відчувалися на місці укусу Тав, час від часу він злизував залишки крові. Його руки м’яли сідниці та груди дівчини. Її подих ставав все важчим. Зручніше розмістившись між її ногами, Астаріон повільно почав входити у неї. Дівчина від насолоди сильніше стиснула пальці на спині коханого, випадково залишивши подряпини.

Не в змозі більше терпіти вампір штовхнув свій член до упору. Тихий стогін пролунав Тав на вухо, вона відчувала наповненість з різким спазмом. Він почав плавно рухатись усередині її, немов розтягуючи втіху.

Їхні тіла, рухи, стогін, подих злися воєдино. Доходячи до фінану вони не стримувались: поштовхи ставали сильнішими та хаотичнішими, руки намагалися цупко схопитися за будь-що, тіла сильніше притискалися одине до одного.

– Мій пане, Астаріоне, прошу, – простогнала дівчина бажаючи отримати екстаз.

Вампір теж відчував наближення до блаженства. Зробивши ще декілька сильних поштовхів, Тав отримала ту саму насолоду за нею й Астаріон. Гучний стогін зірвався з їх вуст.

Стомлений пройдисвіт впав біля чаклунки, а вона собі потягнулася за другим спальником. Загорнувши їх оголені тіла, дівчина занурилась в обійми коханого. Він ніжно поцілував її у маківку і прошепотів:

– Допоміг найдієвіший метод?

– Ще пак, треба частіше треба просити, – сказала бісинка. – І не тільки про допомогу.

Вампір потягнувся за поцілунком, цей не був схожим на ті що були пʼять хвилин тому, адже був сповнений ніжності та чуттєвості.