Форматування

_Пекельна Кухня_

від Бабця

Чотирма годинами раніше Франклін заспокоївшись вирішив що перегнув палку.Їм просто потрібно було нормально сісти поговорити, без всіх цих криків.

— Я впевнений що у Мета є поважна причина, чи хоч якесь роз’яснення.Просто так люди ж не зникають посеред ночі. — Спочатку Нельсон декілька разів телефонував, але трубку ніхто не брав. — Можливо з ним щось сталося?Або Мердок більше не хоче з тобою розмовляти, але ж про це ти не хочеш думати. — Тисячі різних думок що роїлися у нього в голові не допомагали.Він більше не міг сидіти на місці.Хотілося розібратися прямо зараз і забути про це як про поганий сон.Фоггі пішов до квартири адвоката. Вони розійшлися майже на десять хвилин.Франклін трішки підвипивший пропустив поворот. Почувши знайомий голос він вже збирався щось сказати, як почув поряд з ним й жіночий.

— Давай здорованю… — Мет йшов з якоюсь красунею, обіймаючи її за талію.Вони зайшли в його квартиру.Після того як двері закрилися.Адвокат вирішив підслухати, почув лише як вони падають на диван та регочуть.

— Тепер все зрозуміло.Звісно Фоггі, на що ти взагалі сподівався! — І знову в сльози.За сьогоднішній день здавалося він виплакав вже всі, але ні от ще партія.Нельсон втік звідти як обшпарений. Всі магазини були вже закриті, тому він пішов у провірене місце бар “Джоселін”.Хоча б там його вислуховували, чи йому так здавалося?Все за ваші гроші, так би мовити.

….. Вихідні пройшли швидко, чи Фоггі їх просто не пам’ятав.

— Ось вже й понеділок і що ти будеш робити Франклін Нельсон? — Запитав він у себе дивлячись у дзеркало.Йому знову тікати від реальності чи змиритися і жити далі життям «Фоггі»? Але це питання не змусило його довго думати.Подзвонила Пейдж з схвильованим голосом, розказала ситуацію тітки Елени, Мет не брав трубки.Робота адвокати кликала його, він потрібен був їм зараз, тому хвилювання у бік. Пройшло вже достатньо часу, після розмови в офісі вони поїхали до Карденас.

***

Потім вибухи, вони пролунали гучно та травмуючи, Елену поранило.

Добре що хоч вони цілі.

Вже в лікарні він дізнався що ніч.Якийсь шматок скла влучив прямо у його бік. Мердока все не було.

Вони дзвонили йому сотню разів.Навіть зараз коли він поранений, Мету було все одно на нього.Нельсон намагався не думати що з ним могло трапитися, щось погане.

— Це ж бісів Метью Мердок з ним все буде гаразд — Він провів у лікарні ніч.Карен хотіла залишитись, але Фоггі відправив її до дому.

***

За декілька годин до цього. Мет збирався поговорити з Нельсоном, але зрозумівши наскільки погано він зараз виглядає, виправданням “я впав, коли виносив сміття” в цей раз він не відвертиться. Лишнього приводу для хвилювання Фоггі навряд чи потребує.Чи він просто відтягує час, бо боїться цієї розмови?Її наслідків.

Потім ці кляті вибухи — “Хоч би в Фоггі все було гаразд!” — Крутилося у нього в голові.Ці росіяни. Бісові підкупні копи. Які знечестили цими грошима не лише себе, але й місто.
Все пройшло більш-менш, він виглядав пристойно зважаючи на ситуацію.Йшовши по коридору він почув.

— Ми не будемо про це розказувати Мету — Його голос був схвильований та трішки роздратований.

— Але чому Фоггі? про це вже всім відомо.Нам буде тяжко це приховувати — Вона все складала та перекладало якісь папірці.

— Це його аж ніяк не стосується.В тебе ж якось вийшло це приховати від нас раніше, Мет не повинний.. — Під ці слова з невинним виразом обличчя, заходить винуватець цієї перепалки.

— Ти все чув, так? — Нельсон сперся на стіл та опустив голову протираючи перенісся. — Хмх… — Його пульс що й так був високим піднявся ще дуще.

— Так про що я не повинний знати? — Він спер руки на тростину, в очікуючій позі.Він теж був схвильований, все ж таки вони давно не спілкувалися з Фогом. Всю історію взялася розповідати Карен.Франклін пішов заварювати чай.Приховуючи деякі не потрібні деталі.Вона розказала й за бандитів що її підстерігали й про журналіста в конторі.

— Вам потрібно відмовитися від цієї ідеї — Голос його прозвучав впевнено. — Ви що досі не зрозуміли, що кожного хто копає на них вже не має в живих — Мет був здивований він очікував чогось такого від Пейдж, вона так і не пережила ту ніч з бухгалтером, але Нельсон? Це на нього не схоже. — Через це ти будеш у небезпеці!

— Я зможу про себе подбати — Вона була зла її пульс потрошку підвищувався. — Ти бачив це! — Вона тикала йому газету, очевидно з новинами.

— Досить, ти ж знаєш що не бачив — Франклін вирішив втрутитися, взяв газету та зачитав заголовок.

— Я можу зрозуміти твої почуття Карен, але ти тут нічим не зарадиш, — Він так і стояв лише пом’якшив тон своїх слів.Мет почув як серце адвоката пропустило удар.

— Нічого ти не розумієш! — Прокричали в цей раз дівчина.Вона більше не могла стримуватись, її пульс повільно почав нормалізуватися. — Вибач — З кухні вийшов Фоггі з печивом та ароматним чаєм з ромашкою.Він хотів підсунути стілець та — Айй — Знову цей пульс, та відчуття болі.Він здивовано повернувся до Нельсона який притиснув руку до боку.

— Стій, стій я зараз, — Дівчина допомогла йому зі стільцем.Розлила всім чай.

— Що? — Від цього погляду Франкліну робилося не зручно. — А так, тебе там не було.Коли почалися вибухи ми допомагали клієнтці, в мене влучив уламок скла, — Тепер зрозуміло що це був за пульс.
Його серце зжалося від суму. — У ФОГГІ ВЛУЧИВ УЛАМОК.ВІН СТІКАВ КРОВ’Ю.А МЕНЕ НЕ БУЛО ПОРЯД.БОЖЕ МИЛОСТИВИЙ.Що це за рятівник якого не буває поряд з коханою людиною в таку хвилину.НАВІЩО ВІН ВЗАГАЛІ ЦИМ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЯКЩО НЕ МОЖЕ ДОПОМОГТИ ЄДИНІЙ ДОРОГІЙ ЛЮДИНІ? — Він випав з реальності на декілька секунд.

— Ти ще з нами? — Карен помахала перед його лицем.Наскільки це було абсурдно.

— Вибач — Все що він зміг видавити.Він думав знайти долоні адвоката, але вчасно згадавши що він взагалі-то сліпий. Доторкнувся лише мізинцем, навмисно чи ні. — Мені шкода, що це сталося з тобою Фоггі — Той як обшпарений забрав руку. Пульс його піднявся та Мердок не міг зрозуміти чому.

— Вже все гаразд, мене підлатали — Хлопець посміхнувся настільки фальшиво як тільки міг. — Скоро буду бігати — З цими словами він піднявся, взявши декілька печив та чай, пішов у свій кабінет.

— Ми намагалися дзвонити весь вечір, але ти так і не підняв слухавку — Карен лише пожала плечима.Згодом теж почала займатися справою.
В той час він розбирався з тим клятим росіянином.Напевно він міг відповісти якби захотів, але тоді він був занадто захоплений пригодами, щоб хвилюватися за щось інакше окрім виживання.

***

Звісно вони його не послухали.

Вони не обговорювали це при ньому, але він чув від Карен запах того журналіста.А Фоггі звісно слідкував за нею, тому що хвилювався за неї.Після тих новин, про те що всі ці вибухи влаштував Маска, атмосфера дещо змінилася.

— Ні, я в це не вірю.Тоді навіщо йому було мене рятувати, — Пейдж виправдовувала Маску.Від цього Мету трішки полегшало. — А ви що думаєте? — У відповідь Нельсон лише знизив плечима.Це було дивно, тому що від нього так і віяло якоюсь злістю чи то напругою.

— Можливо у нього були якісь свої наміри, — Мердок хмурив брови поки слухав новини й тільки зараз це зрозумів, тому одягнув маску байдужості відразу. — Ми ж не знаємо що йому було потрібно від тебе.Не можна судити, не знаючи всіх факторів. — З цими словами він пішов у кабінет.
За весь цей час вони так і не поговорили нормально.Як тільки Мердок підходив до адвоката, той відразу знаходив якісь справи не розв’язані проблеми.Та й у нього не було достатньо часу, вулиці стали ще бурхливішими.

***

Поява Стіка вибила його з рівноваги остаточно.Адвокат пам’ятав їхню останню зустріч.
— На поважну роботу влаштувався значить? — Не було потреби відповідати.Те що вчитель все зрозумів як тільки увійшов до квартири, Мердок характерно скривився.

— Що тобі потрібно? — Мет втомлено опустився на диван, розв’язуючи краватку.Хлопець і направду не розумів таку різку появу й настрій розмови.

— Ще й жінка!Не тільки ці дурні меблі й квартира ще й жінка…..Чи почекай ні тут переважає дещо інше, — Він попрямував ближче до спальні.Серце биття Мердока стрімко підвищувалося.

— Все годі!Це мій особистий простір — Не давши пройти вчителю далі, хлопець став на заваді.Своєю реакцією він лише все підтвердив.

— Чоловік!Тебе трахає жирдяй. Мет Мердок підстилки для адвокатів! — Ніби осяйнувши, чоловік зареготав як божевільний.Адвокат лише слухняно стояв опустивши погляд в підлогу, сором накрив його з головою.

— Кажи що хочеш або забирайся! — Він не збирався терпіти це все у власному домі.

— Гаразд де в тебе тут пиво — Вся інша розмова пройшла більш менш спокійно. Узгодивши план вони прийнялися до дії.

1 Коментар