6 розділ

Зрештою, це навіть увійшло в звичку.

Сал якраз закривався, коли мотоцикл Ларрі в’їхав на паркінг. Коли його друг дізнався, що він ходить пішки до місця роботи та назад, він узяв на себе обов’язок бути особистим водієм Сала, незважаючи на численні протести.

Дорога не була довгою, але Ларрі все частіше з’являвся там, готовий відвезти хлопця назад до своєї квартири, або до бару, або куди б вони ще не надумали поїхати.

Дорога додому до Сала означала, що Ларрі лишається на вечерю, і багато ранків хлопці виявляли, що лежать без свідомості на дивані після вчорашніх пригод, а з телевізора все ще крутиться якийсь фільм чи шоу, яке вони дивилися. У Сала ніколи раніше не було такого друга, як Ларрі. Звичайно, у нього була Еш, і вона була для нього неймовірно важливою, але вона не була з тих, хто залишався б на ніч, а Сал ніколи не був тією людиною, яка хотіла б тусуватися з кимось частіше ніж раз на тиждень, але знову ж таки, зараз він навряд чи був тією самою людиною, якою був лише кілька місяців тому.

Ларрі якимось чином витягнув його з мушлі своєю дурною кривою усмішкою та щілиною між передніми зубами. Він більше розповідав про свою покійну матір Ларрі, ніж навіть Еш, і це здавалося природнім, таким природнім, і це був перший раз, коли Сал говорив про свою маму і після цього почувався краще.

Ларрі також розповів Салу про свого батька, який одного дня пішов і більше не виходив на зв’язок, і про свою працьовиту матір-одиначку. Здавалося, що вони обоє походили з розбитих, але люблячих сімей, було дивним мати щось подібне спільним, але Сал збрехав би, якби сказав, що йому це не до душі. Йому подобалося бути поруч з Ларрі. Це було легко, їхні розмови ніби самі перетікали одна в іншу, і навіть мовчання, яке могло з’явитися між ними, не було ніяковим.

Сал, в зв’язку зі своєю роботою, звик до мовчання, але такого, у якому завжди було легке відчуття «чи варто мені щось сказати?», «чи варто мені запитувати про їхній день?», але з Ларрі нічого цього не було, лише відчуття комфорту та належність одне одному.

Кілька днів Сал відчував більше ніж зазвичай, що зараз розірветься від непереборності, невпевненості у своїх почуттях і постійних запереченнях усього. Він відмовлявся думати про це свідомо, хоча здавалося, що його найкращий друг був єдиним, на чому міг зосередитися його мозок, а його нічні сни часто відображали справжні бажання його серця та тіла.

На щастя, Сал був сам у своїй квартирі тих кількох ранків, коли він прокидався від особливо збуджуючих снів, у яких він і його найкращий друг робили речі, про які він не міг думати в світлі дня.

Він ні з ким не говорив про це тижнями, до одного разу, коли він пізно ввечері, на самоті, як завжди, листувався з Ларрі. Було пізно, Сал готувався до сну, він уже прийняв ліки і згорнувся калачиком під ковдрою з телефоном. Ларрі збирався спати, закінчивши їхні балачки бадьорим «Побачимось завтра, Саллі Фейс!». Невдовзі після того, як Сал відповів «На добраніч, Ларрі Фейс!», він вийшов із переписки та зайшов в переписку між ним і Еш. Якусь мить його пальці зависли над кнопками, а потім почав друкувати коротке повідомлення.

Сал: Я думаю, що мені подобається Ларрі…

Еш знадобилася лише мить, щоб відповісти.

Еш: ну, я типу на це і сподівалась, лол

Сал: Що це має означати?

Еш: ви, хлопці, наче банні листи одне до одного приліпилися, це так очевидно. я здивована, що ти ще цього не зрозумів. або хтось із вас. ідіоти ха-ха

Сел: Я не знаю Еш, він мій найкращий друг. Хіба це не нормально проводити багато часу разом?

Еш: так, звичайно, але я не думаю, що це нормально, коли 2 найкращих друзів обоє пишуть смс своїй спільній подрузі і хочуть знати, що робити, якщо вони втюрилися в іншого

Обличчя Сала спалахнуло. Втюрилися?

Сал: що ти маєш на увазі?

Еш: 😐

Сал: ???

Вона не відповіла, і було занадто пізно. Сал уже почувався погано за те, що написав їй повідомлення, оскільки він ненавидів турбувати людей, коли вони могли спати, замість того, щоб відповідати йому.

Він поклав телефон на тумбочку й перевернувся на спину, витягнувши руки на ліжку з обох боків і дивлячись у стелю, поки його очі звикли до темряви, а стельовий вентилятор з’явився в полі зору. Він кілька разів кліпнув очима, намагаючись взяти під контроль свої вируючі думки. По суті, Еш хотіла сказати, що вона не тільки отримала повідомлення від Сала про те, що йому подобається Ларрі, але й повідомлення від Ларрі про те, що йому подобається Сал? Це правда? Сал був переконаний, що в Ларрі навіть не проскочила така думка. З іншого боку, Еш добре вміла читати людей, і Сал справді довіряв її судженням. Ось чому він спочатку написав їй повідомлення, щоб отримати пораду. Замість поради вона назвала його ідіотом і натякнула, що Ларрі також написав їй повідомлення про те, що він закоханий у Сала.

Вона трахалась з ним?

Існував лише один спосіб дізнатися.

Він вийшов з переписки з Еш і повернувся до Ларрі. Останнє повідомлення, яким вони обмінялися, навіть десять хвилин тому, було про те, що він лягав спати.

Сал на мить задумався, чи варто запитувати його, чи він не спить, чи просто надіслати йому повідомлення з розрахунком на те, щоб його друг прокинувся та прочитав його вранці. Поки хлопець усе обдумував, його телефон почав вібрувати в його руках, від чого той жесть як перелякався. Його переляк перетворився на дивне тривожне відчуття внизу живота, коли на екрані телефону спалахнуло ім’я Ларрі Джонсона.

– О, чуваче, — пробурмотів він, сідаючи, міцно стискаючи телефон і дивлячись на екран. Думки в його голові буквально кричали «Відповідай!».

З рештою він взяв слухавку, і виклик почався. Він затамував подих і нічого не сказав, чекаючи, що Ларрі заговорить.

– Сал?

– Щось сталось? – запитав він, намагаючись звучати якомога спокійніше.

– Йой, вибач, що дзвоню, я просто не міг заснути, і… – він замовк, і Сал зміг почути його дихання.

Хлопець панікував. Шанси, що Ларрі набере його в такий час були мізерними, чи не так? Чи означає це, що він думав про Сала? А може хлопець лише видавав бажане за дійсне. Сал не міг знайти слів. У горлі пересохло.

– Я розмовляв з Еш, і вона щойно надіслала мені дещо, через що я, напевно, дзвоню, – продовжив Ларрі, говорячи занадто повільно, що було геть не схоже на його зазвичай невимушену манеру розмови. Сал знову мовчав в очікуванні.

Ларрі почав говорити ще щось, але зрештою замовк, не кажучи нічого.

– Чуваче, я можу просто підійти?

Серце Саллі знову забилося швидше, після того як завмерло.

– Е-е… сказав він невтішно. – Звичайно. Так, авжеж можеш.

– Гаразд. Скоро побачимось, – сказав він і поклав слухавку, перш ніж Сал встиг сказати щось інше.

Здавалося, що хвилини тягнуться неймовірно довго, але водночас відчувалася гостра нестача часу, щоб бути достатньо готовим до розмови, яка мала відбутися. Сал справді знав, в чому річ, але був настільки невпевнений, що думав про інші можливі причини, чому Ларрі раптом захоче прийти посеред ночі, включно з тим, що, можливо, Ларрі зараз вирішив, що він ненавидить Сала і не захоче більше з ним спілкуватися. Сал відкинув цю думку, нагадавши собі, що це смішно. Він міг лише колупати свої нігті та вдавати, що його цікавить шоу, яке він увімкнув, щоб відволіктися.

Після того як, здавалося, минула ціла вічність, у його двері постукали.

– Відкрито, – сказав він, бо це вже стало нормою в їх дружбі.

Ларрі майже ніколи не стукав у ці дні, але він припустив, що серйозний характер поточної ситуації дещо змінив ситуацію.

Ларрі ввійшов і підійшов до дивана, тримаючи руки в кишенях. Гізмо, кіт Сала, помітив, що Ларрі був у кімнаті, і зіскочив зі свого місця в кутку, щоб привітати його, потершись об ноги юнака. Ларрі нахилився й почухав котячі вуха з дивним візерунком. Сал дивився на Ларрі, який спокійно рухався простором, зберігаючи нейтральний вираз обличчя. Він вирішив залишити свій протез на тумбочці, де залишив його, перед тим як лягати спати. Однак він знову вставив своє скляне око, адже не зважаючи на відчуття комфорту поруч з Ларрі, він все ще трохи соромився деяких деталей своїй зовнішності, хоча й працював над цим.

Зрештою Ларрі сів на диван біля Сала, все ще не дивлячись на нього. В очікуванні, поки Ларрі заговорить, Саллі заправив пасмо волосся за вухо.

– Дивись, – почав Ларрі, повертаючись тілом до Сала, але все ще уникаючи його погляду, натомість спостерігаючи за Гізмо, який ніжився у своєму кутку. – Я не дуже добре володію словами, Сал, але Еш ніби підштовхнула мене сказати щось, тож я тут. І я хочу бути з тобою відвертим.

Сал кліпав очима, чекаючи, продовження. Нарешті Ларрі подивився на нього й усміхнувся, святячи щілиною в зубах, яка так полюбилася Салу.

– Мені дуже подобається твоє справжнє обличчя, – сказав він тихим голосом.

– Дякую, – сказав Сал, усміхаючись у відповідь, не в силах стриматися.

– Мені дуже подобається, коли я бачу твій вираз обличчя. Мені дуже подобається знати, що тобі досить комфортно поруч, раз ти можеш його показати.

– Ти не дивишся на мене, як на дивака, – пояснив Сал.

– Бо ти ним і не являєшся. Ти потрапив в аварію, що змінила твою зовнішність, звичайно, але це не твоя вина, і люди не повинні судити про тебе, спираючись на твої шрами.

Сал не знав, що сказати. Ларрі покрутив великими пальцями:

– Мені довелося приїхати, тому що Еш надіслала мені скріншот вашої розмови.

– Який саме? – запитав Сал, сподіваючись, що це не те, про що він думав.

– Останній. Буквально сьогоднішній. Де ти сказав Еш, що думаєш, що я тобі подобаюсь.

Сал відчув, як його обличчя розжарилося.

– Ого, це не круто з її боку, – сказав він більше собі, ніж Ларрі.

– Я думаю, що вона зробила тільки тому що, ми говорили про тебе.

Гаразд, ось що мала на увазі Еш. Сал почувався німим. Він відчував, ніби переконав себе в протилежному, але ось Ларрі сидить прямо перед ним і підтверджує це. Він не знав, як діяти далі.

Ларрі глибоко вдихнув і видав нервовий сміх.

– Чоловіче, я зазвичай відчуваю себе таким розслабленим поруч з тобою, але зараз я просто дуже нервую.

Сал колупав нігті.

– Те саме, – сказав він, знову прибираючи волосся за вухо. Він був упевнений, що це усе виглядає, як якась маячня, але він знав, що Ларрі не дуже цим переймався, як і завжди.

– Я справді не знаю, що з цим робити, — зізнався Ларрі. – Здається, я просто хвилювався, що можу втратити тебе як друга, якщо щось скажу, чуваче.

– Так, я це точно розумію.

Зрештою Ларрі простягнув руку й схопив його за руки, зупинивши нервове колупання нігтів Сала. Їхні пальці сплелися, і стало тихо, якісь звуки видавав лише телевізор, що тихо бурмотів на задньому плані.

Якийсь час вони сиділи так, зчепивши пальці, торкаючись колін, і коли Салове волосся знову впало йому на обличчя з-за вуха, рука Ларрі потягнулася їх поправити, його грубі пальці ніжно торкнулися Салового обличчя. Хлопець мимоволі здригнувся від легкого дотику, і Ларрі завагався, перш ніж провести великим пальцем по вкритій шрамами щоці.

Ніхто з них не був впевнений, хто поворухнувся першим, але зрештою їхні губи з’єдналися, рука Ларрі все ще тримала обличчя Села, а інші руки. Спочатку це було м’яко, ймовірно, кожен хвилювався про комфорт іншого, але згодом їхні руки роз’єдналися, і руки Села перемістилися до грудей Ларрі, Ларрі проводив власними пальцями по густому синьому волоссю, поки вони продовжували цілуватися.

Інтенсивність наростала до того моменту, як Сал зрозумів, що йому потрібно вдихнути повітря, і обидва хлопці важко дихали, переводячи подих і дивлячись один на одного. Сал трохи піднявся на коліна нависаючи над Ларрі, спираючись на одну руку, дивлячись на свого найкращого друга, який тепер став, ну…

– Ти хочеш зустрічатися зі мною?, – запитав він.

Ларрі посміхнувся, і з його палаючими щоками та розкуйовдженим волоссям він виглядав абсолютно приголомшливо для Сала.

– Та, – грайливо сказав він, притягаючи Сала нижче, щоб знову поцілувати його.

–

Коли Сал прокинувся вранці, він виявив, що притиснувся до Ларрі, їхні ноги сплуталися разом. Він задоволено зітхнув, коли перевернувся й схопив свій телефон, а Ларрі тихо хропів позаду нього. Він розблокував свій телефон і почав перевіряти свої сповіщення, перше, що привернуло його увагу, було текстове повідомлення від Еш, в якому було лише «норм?»

У відповідь він сфотографував його та Ларрі, переконавшись, що його телефон на беззвучному режимі, щоб не розбудити свого хлопця, і надіслав фотографію своїй милій подрузі.

Сал: IMG01.png

Еш: лмао. я ж тобі говорила

Сал не зміг стримати посмішки.

Примітка автора:

юху, фанфік закінчено!!

вибачте, це зайняло у мене так багато часу, мої гіперфіксації ніколи не є послідовними. дякую всім, хто був зі мною, і я сподіваюся, що вам сподобався цей маленький проєкт, присвячений моїм улюбленим героям однієї з улюблених ігор

Примітка перекладачки:

нарешті я це переклала, відредагувала і виклала.

хочеться вірити, що вам це сподобається, адже данна річ зайняла в мене три дні часу між нічними змінами на роботі і сном, я буквально займалася тільки цим, ахах.

Тож тепер я можу або шукати наступну роботу для перекладу, або йти малювати моїх хлопчиків, поки вже МОЇ гіперфіксації не перескочать ні щось інше, дякую заувагу :3