Моя любов завбільшки з космос

Я збирав для тебе зорі та викладав їх у сузір’я,
Ти була недосяжна, за межами орбіти.

Моя любов – метеоритом тобі в руки,
А твої фаворити кандидати в науки.

Твоє серце немов чорна діра, зникне навіть пристрасть палка.
В очах сіяє цілий світ, а на вустах гіркі слова.

Страх згорає, Всесвіт тане, у містах панує смерть..

Зорі розриває від любові, серце розриває від туги.

Космічного простору скоро стане нам мало,
Одвічного спокою більш не знайти,
Нехай розкаже мудра Венера, де тепер любов нам знайти.