Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Тепер він – Хранитель

Наступного ранку Ештон зайшов в Храм. Тепер це місце відчувалося інакше. Тепло. Храм привітався з ним. Ештон готовий був поклястися, що відчув це. Він прослідував в кімнату Сірін. Постукав. Ештон вловив її біохвилі, вона була одна. Відчинила двері. – Привіт. Як ти? Рікон не тут? – Розпитав Ештон з порогу. – Я почуваюсь вже добре. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

40. Дощ

Наступного вечора, перед вечерею Мілді звернувся до мене знову. – Хазяйка. – Так? – повернулясь я до нього напівобертом. Він мав достатньо рішучий вигляд, спокійний. Ніби все вже вирішено і залишилось лише зробити. – Чому Ви мене не берете? – ось зараз це звучить як основне питання. Я розвернулась до нього всім корпусом, не зводячи […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пліч-о-пліч

Десь осторонь Сіріус бився зі старшим Ґойлом — тим самим, який на раз пробивав щити; Талія знову зчепилася з Керроу. — Ти серйозно збираєшся мене вбити? — прокричав Реґулус Лестранжу: з деякими людьми йому не вдавалося поводитися холоднокровно, як би того не вимагала ситуація. Рабастан міцно стиснув зуби. Він явно вирішив виконати замислене попри все. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 40. Крила

Дихання завдавало багато болю. Різкого, пронизуючого, потім тупого й тривалого, який не минав – лише повертався з новою силою вслід за кожним подихом. У небутті було приємніше. Там було темно, що проти вічного білого світла під стелею здавалося найбільшим блаженством. Депривація сну була одним із елегантних засобів катування – вишенькою на торті практично нескінченного фізичного […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 32

Міріам повернувся лише вранці неділі. Я тоді ще спав обійнявшись з Фаїном, але зрозумів це по шуму на кухні. Тато впустив каструлю на підлогу, Фаїн загавкав і розбудив мене. Коли ми з псом спустилися вниз, то тато вибачився за ранній підйом та показав собаці, що це не грабіжники, а лише каструля. Тато був на диво […]FavoriteLoadingДодати до улюблених