Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Автокатастрофа.

 Email: Добрий день пані Паркер! Я скоро буду поступати у Міннеапольський Університет Містецтв. Я дякую Вам за ті чудові поради, що Ви давали мені попереднім літом, коли з Вами зв’язався мій татко. Той нічний пейзаж вийшов неперевершенним і я сподіваюсь колись стати такою ж геніальною як і Ви! Бажаю всього найкращого і ще раз дуже […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨

Після спалаху зеленого полум’я Енджі виявила себе,що стоїть рачки серед пилу і сажі. Вивалившись з каміна, дівчина обережно піднялася з колін, обтрусила джинси, поправила велику сумку, що висить на плечі, і озирнулася. Це був явно не кабінет директора і взагалі незнайоме їй приміщення. Проста квадратна кімната без портретів. Кілька стільців, масивний дерев’яний стіл і пара […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Заручини по шазарійськи

Ештону хотілось побути наодинці після медитації. Та він не знав, куди подітися. І вирішив насолодитися самотністю під час прогулянки додому. Було багато думок. Вони роїлися. І, навіть, вже лежачи в ліжку, Ештон не міг заснути. В спальню постукав Рікон. 《Заходь.》 І Рікон зайшов. 《Можна?》 《Угу.》 Рікон ліг до нього. Хоч Ештон і хотів побути наодинці, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

36. Дощ

Я втрачаю терпіння. З кожним тижнем листів все більше і більше! Та я навіть робити підготовчу роботу до архіву не встигаю! Збори за три години, а в мене все ще просто… Жах… після вечері ще посиджу. А в архіві, мабуть, ночувати доведеться. Я ледь не заплакала від досади. Потерла очі, підняла їх і вперлася поглядом […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Нурменґард

— Зараз ми перебуваємо,— продовжував він у властивій йому манері відтворювати кожну обставину якнайдокладніше,— зараз ми перебуваємо зовсім близько від норвезького узбережжя, на шістдесят восьмому градусі довготи, у великому краї Нордланд і в моторошній окрузі Лофоден. Оця гора, на вершині якої ми сидимо, називається Гельсегген, тобто Хмарна. Підведіться лишень трохи вище — тримайтеся за траву, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 36. Із материнських буднів в екзилі

Набридлива мелодія телефонного дзвінка пролунала вчетверте чи вп’яте. Альда ледь підняла голову з подушки й сонно оглянула кімнату. «Котра година взагалі?», – вона потягнулася до телефона. – «Перша ранку. Ну чорт побери, нащо ж телефонувати в таку рань?» Незнайомий номер. «Куди вже ділася Естер? Я не хочу сама дзвонити неясно кому», – дівчина обійняла себе […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 29

Вечірка виявилася гучною та довгою. Крист’ян познайомив мене зі своїми друзями, які були під стать йому: у цих хлопців свій рок-гурт, вони галасливі і постійно підколюють мене з приводу закоханості в Гамела. Ну, в принципі, нормальні хлопці. Я випив склянку пива, подивувався гіркому смаку і відмовився куштувати його взагалі. Приблизно за дві години вечірка вже […]FavoriteLoadingДодати до улюблених